
- •Навчальний модуль «Державний земельний кадастр»
- •Черняга Петро Гервазійович, доктор технічних наук, професор, Київ, 2013
- •Тема 1. Закон України „Про Державний земельний кадастр” 17
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок 125
- •Тема 10. Системне моделювання в задачах землеустрою, 131
- •Програма навчального модуля
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Тема 3. Аспекти державної реєстрації земельних ділянок та обмежень
- •Тема 4. Іінформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав
- •Тема 5. Застосування космічних знімків для забезпечення землевпорядних робіт та кадстру
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •Тема 10. Системне моделювання в задачах землеустрою, пов’язаних з кадастром
- •Робоча програма
- •Тема 4. Іінформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав
- •Тема 10. Системне моделювання в задачах землеустрою, пов’язаних з кадастром
- •Тематичний план модулю
- •Література
- •Словник основних термінів та понять
- •Конспект лекцій Тема 1. Закон України „Про Державний земельний кадастр”
- •1.1. Закон України «Про Державний земельний кадастр»
- •Розділ і. Загальні положення
- •1.2. Земельно-кадастрова діяльність та земельно-кадастрові роботи
- •1.3. Об’єкти обліку державного земельного кадастру
- •1.4. Передумови автоматизації ведення державного земельного кадастру в Україні
- •1.5. Кадастр – 2014. Бачення кадастру майбутнього
- •1.6. Роль і місце земельного кадастру в національній інфраструктурі просторових даних
- •1.7. Правовстановлюючий документ як підстава набуття права власності на нерухоме майно, види правовстановлюючих документів на нерухоме майно
- •1.8. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •2.1. Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
- •2.2. Сучасні геодезичні прилади та польові геодезичні роботи
- •Тема 3. Аспекти державної реєстрації земельних ділянок та обмежень
- •3.1. Реєстрація земельної ділянки, яка виділяється із земель державної або комунальної власності
- •3.2. Реєстрація земельної ділянки, яка утворюється у результаті поділу земельної ділянки
- •3.3. Реєстрація земельної ділянки, яка утворюється у результаті об’єднання земельної ділянки
- •3.5. Державна реєстрація обмежень у використанні земельної ділянки
- •3.6. Надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку
- •3.7. Внесення архівних даних про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
- •3.8. Надання інформації про земельні ділянки на запити державного
- •3.9. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі на підставі рішення суду
- •Тема 4. Іінформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав
- •Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів)
- •Тема 5. Застосування космічних знімків для забезпечення землевпорядних робіт та кадастру
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •6.1. Завдання проведення інвентаризацій земельних ресурсів
- •6.2. Вимоги до точності виконання інвентаризаційних робіт
- •Порядок проведення інвентаризації земель
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •7.1 Роль формування об’єктів нерухомого майна в процесі кадастрово-реєстраційної діяльності
- •7.2. Світовий досвід формування нерухомості
- •7.3. Ідентифікація об’єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них
- •Вимоги до складення, затвердження та оформлення індексних кадастрових карт (планів), кадастрових карт (планів)
- •Вимоги до складення та оформлення кадастрових планів земельних ділянок
- •Порядок присвоєння об’єкту нерухомого майна реєстраційного номера
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •8.1. Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомості
- •8.2. Кадастрова структуризація території України
- •8.3. Присвоєння кадастрового номера земельній ділянці
- •Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці Загальні питання
- •Структура кадастрового номера земельної ділянки
- •Коатуу: нкз: нкк: нзд,
- •Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці
- •Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації
- •8.4. Структура кадастрового номера земельної ділянки
- •8.5. Порядок присвоєння кадастрових номерів
- •8.6. Структура кадастрового номера інших об’єктів нерухомості
- •8.7. Індексні карти об’єктів адміністративно-територіального устрою України
- •8.8. Моделювання меж в кадастрових індексних картах
- •8.9. Практика присвоєння кадастрових номерів в Російській Федерації та Латвії
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •9.1. Вимоги до системи класифікації земель та земельних ділянок
- •9.2. Система класифікації землекористувань єек
- •9.3. Основні вимоги до класифікаторів баз даних кадастру
- •9.4. Сучасний стан класифікації земель в Україні
- •Тема 10. Системне моделювання в задачах землеустрою, пов’язаних з кадастром
- •10.1.Системний підхід до організації та управління територіями
- •10.2.Системне моделювання землекористувань в задачах землеустрою
- •10.3. Методика формування земельних ділянок прибудинкових територій цілісних житлових комплексів
- •1. Визначення нормативних розмірів земельних ділянок прибудинкових територій
- •2. Встановлення меж прибудинкових територій.
- •3. Закріплення прав на земельну ділянку прибудинкових територій при будівництві житлових багатоквартирних будинків за умови формування осбб.
- •4. Формування зон з особливими умовами використання територій при складанні проектів розподілу житлових кварталів.
- •5. Обґрунтування визначення складових частин власності одного власника осбб.
- •6. Порядок та методика визначення прибудинкових часток одиниць нерухомості житлових комплексів осбб.
- •10.4. Можливі шляхи та проблеми практичної реалізації положень зу "Про Державний земельний кадастр"
2.2. Сучасні геодезичні прилади та польові геодезичні роботи
Камеральні роботи - це невід'ємна частина будь-якого виробництва, що використовує результати геодезичних вимірів. Камеральні роботи доводиться виконувати і при інженерних вишукуваннях, і в землевпорядженні, і при забезпеченні будівництва. Незважаючи на те, що вартість камеральних робіт звичайно складає 20-40% від кошторисної вартості об'єкта, важливість цього етапу набагато вище. Адже власне результати польових вимірів будь-яким геодезичним приладом, оптичним чи електронним, вітчизняним чи імпортним - напівфабрикат і становлять інтерес тільки для виконавця.
Якщо топографічний план місцевості створюється вручну за допомогою тахеографа й олівця, то виконувати польові роботи сучасним електронним тахеометром з автоматичною реєстрацією даних безумовно приємно. Однак просто замінити парк оптичних приладів електронними недостатньо - якість кінцевих матеріалів, тривалість їхнього створення, придатність матеріалів на паперових носіях для використання в системах автоматичної обробки інформації від цього не зміняться.
Звичайно, накреслений на плотері план місцевості - величезний крок вперед у порівнянні зі створеним вручну. Але адже сам по собі план місцевості теж напівфабрикат. Інформація про місцевість, представлена на плані, звичайно використовується наступним підрозділом, наприклад, для проектування інженерних споруд, формування кадастрових планів. Наприкінці двадцятого століття проектувати вручну неприпустимо і практично всі проектні інститути використовують для цього те чи інше програмне забезпечення. Програми обробки геодезичних даних не призначаються для власне проектування, але вони зобов'язані представити необхідні для цього вихідні дані в необхідному форматі. У свою чергу створені проекти мають потребу у виносі в натуру, що знову виконується геодезистом. Якщо проект створений на папері, а геодезист працює з електронним приладом - неминучий етап ручної підготовки даних для виносу проекту в натуру з низькою продуктивністю, можливістю грубих помилок, їх пошуком, усуненням і т.д. У такий спосіб дійсно ефективним буде тільки те виробництво, у якому кожен технологічний етап узгоджений із попереднім. Але повернемося до приладів.
Сучасне програмне забезпечення, надаючи широкі можливості автоматизації процесу створення моделей місцевості, формулює й особливі вимоги до приладів. Одним із пропонованих на ринку програмних продуктів є лінійка продуктів, які працюють з польовими кодами. Можна кодувати крапкові і лінійні об'єкти. Грамотне використання можливостей таблиці кодів при обробці матеріалів топографічних зйомок дозволяє автоматично створювати порядку 70% і більш контурної частини плану. При цьому об'єкти автоматично розміщаються по шарах, до них приєднуються умовні знаки, атрибути, будуються лінійні об'єкти, рівнобіжні лінії, можна описувати рельєф і т.д. Для ефективного використання всіх можливостей таких пакетів необхідно відповідним чином кодувати об'єкти під час польових робіт. Як правило, ці програми здатні працювати з приладами різних фірм. Точність сучасних електронних приладів, що випускаються різними фірмами збігаються. Однак можливості приладів у частині реєстрації даних різні і з приладом одного виробника кодувати об'єкти в полі простіше, ніж із приладом іншого. Тому вибираючи прилад варто подумати про його стикування з тим чи іншим програмним забезпеченням.
Основні тенденції розвитку геодезичного приладобудування.
Спробуємо класифікувати широкий спектр геодезичних приладів з погляду ефективності їх використання в автоматизованих технологіях. Необхідними умовами для цього є: наявність пристрою реєстрації результатів вимірів. можливість обміну даними зі стаціонарними комп'ютерними системами.
У зв'язку з цим не будемо розглядати оптичні теодоліти і нівеліри, рулетки й інші найпростіші геодезичні прилади й інструменти. Електронний теодоліт і світловіддалемірна насадка при спільному використанні відповідають сформульованим вище вимогам. Можливості таких гібридів наближаються до можливостей електронних тахеометрів, але вони менш функціональні. Не випадково багато світових виробників досить давно відмовилися від виробництва далекомірних насадок, а перейшли до виробництва електронних тахеометрів. Не будемо також розглядати лазерні нівелірні системи. Їх основне призначення - обслуговування будівельного майданчика. Це скоріше інструменти будівельника, а не геодезиста.
Сформульованим вимогам відповідають наступні класи приладів:
Супутникові геодезичні системи. Надзвичайно ефективні при наявності гарних умов прийому супутникових сигналів. На жаль, не універсальні. Гарантувати надійну роботу, наприклад, у заліснених чи забудованих районах неможливо. Не завжди забезпечують необхідну точність визначення висот, що стає критичним для деяких видів робіт.
Електронні тахеометри. Універсальні високопродуктивні прилади, що дозволяють вирішувати практично будь-які задачі геодезії. Виключення, мабуть, може скласти лише прецизійне нівелювання.
Цифрові прецизійні нівеліри. Забезпечують високу точність визначення висот. Можуть використовуватися в тих випадках, коли точність визначення висот супутниковими системами й електронними тахеометрами недостатня. Обсяг таких робіт відносно невисокий, тому і приладів потрібно небагато.
Найбільш універсальними є, безумовно, електронні тахеометри. При всій привабливості супутникових систем вони не можуть гарантовано працювати у всіх випадках через необхідність "бачити чисте небо". Не випадково практично всі вітчизняні постачальники геодезичного обладнання, що навіть починали у свій час працювати винятково із супутниковою апаратурою, сьогодні вважають за необхідне пропонувати електронні тахеометри.
Останнім часом чітко простежується тенденція розвитку електронних тахеометрів - від "звичайних" приладів до роботизованих станцій. Прилад забезпечується модулем наведення на візирну марку і радіокомунікаційним пристроєм. З їхньою допомогою він автоматично наводиться на точку, що спостерігається, а всі команди оператор подає з пульту дистанційного керування. Оператор забуває про необхідність змінювати фокусування зорової труби і ручному наведенні на точку. Він цілком зосереджений на показниках дисплею. Різко збільшується якість кодування об'єктів при зйомці, що приводить до зниження часу камеральної обробки. Переваги при розбивочних роботах просто величезні.
Сьогодні виробляється і ціле сімейство тахеометрів-автоматів. Це не просто роботизовані прилади із сервоприводами і пристроями автоматичного наведення на візирну марку, а свого роду датчики положення об'єкта, які можна використовувати як складний елемент комп'ютеризованої технології.
Напевно, широке впровадження в Україні таких високопродуктивних і дорогих систем - справа майбутнього. Але такі тенденції світового ринку. Системи виробляються і знаходять споживача.