1.3. Об’єкти обліку державного земельного кадастру

Об’єктами державного земельного кадастру є територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин, кадастрові округи, територіальні зони, земельні ділянки та інше нерухоме майно. Законопроектом вводиться новий об’єкт кадастру – територіальні зони. Згідно із законопроектом, територіальна зона – це частина території кадастрового округу, що характеризується особливим правовим режимом використання земельних ділянок, межі якої встановлені відповідно до закону. Територіальні зони характеризуються єдністю умов використання та забудови і можуть бути різного функціонального призначення, наприклад, історико-культурні зони, природоохоронні, зони котеджної забудови, планово-економічні зони, санітарно-охоронні зони тощо. Введення в кадастр територіальних зон збільшить його інформативність. Слід вказати і на правові аспекти територіальних зон, їх обмежувальні функції щодо використання та забудови земельних ділянок, що знаходяться в їх межах, а також певні права на територіальні зони з боку держави та органів місцевого самоврядування тощо. В зарубіжній літературі територіальні зони нерідко називають об’єктами адміністративних прав, тобто об’єктами певних прав територіальних громад та державних органів.

1.4. Передумови автоматизації ведення державного земельного кадастру в Україні

Прийняття Земельного кодексу України, радикальні перетворення, які відбуваються у нашому суспільстві, зокрема, реформування відносин власності щодо землі та нерухомості, зумовлюють необхідність створення адекватних засобів управління землею та нерухомим майном. Серед них важливе місце посідає створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та реєстрації прав на землю та нерухомість, яка повинна створювати гарантії надійності цих прав, сприяти інвестиційній активності, розвитку ринку землі і нерухомості та підтримці системи оподаткування і земельно-іпотечного кредитування.

Однією з важливих проблем на сучасному етапі здійснення реформ в Україні є захист та гарантування з боку держави прав власників та користувачів (орендарів) землі та об’єктів нерухомості. Тому виникає необхідність у створенні в Україні єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру з реалізацією функцій реєстрації земельних ділянок, об’єктів нерухомості та прав на них.

Крім реалізації традиційних функцій ведення кадастру та реєстрації прав, така система сприяла б створенню умов для запровадження іпотеки земельних ділянок, підвищенню динаміки ринку землі, ефективного та об’єктивного оподаткування, інформаційного забезпечення ринку землі та іншої нерухомості, створенню привабливих умов для інвестування.

Основні норми ведення державного земельного кадастру в Україні визначені Земельним кодексом, іншими законодавчими та нормативними актами. Запровадження в системі Держкомзему автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру здійснювалося відповідно до Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 року № 1355, що передбачає комплекс заходів, спрямованих на автоматизацію інформаційно-технологічних процесів, пов’язаних з оперативним веденням і використанням даних державного земельного кадастру.

Запровадження єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру України (АСДЗКУ) забезпечує можливість ефективнішого управління земельними ресурсами, створить всі передумови для вдосконалення системи оподаткування та запровадження в Україні системи реєстрації прав власності на землю та іншу нерухомість, забезпечить формування інформаційної інфраструктури ринку землі. Слід зазначити, що на сьогодні в багатьох регіональних підрозділах Держкомзему досить успішно ведуться роботи із створення автоматизованих кадастрових систем, які використовуються при вирішенні поточних задач, пов’язаних з обліком земельних ділянок, їх грошовою оцінкою, розробкою проектів землеустрою, відводу земельних ділянок, формуванням та виготовленням державних актів на право власності та інше. Але ці роботи, як правило, є безсистемними, виконуються без чіткої науково-технічної координації, не ґрунтуються на єдиних моделях та стандартах баз даних, уніфікованих форматах представлення та обміну даними. Для поліпшення ситуації, що склалась, першочерговим є розробка та директивне запровадження в системі Держкомзему єдиної науково-технічної політики щодо створення АСДЗКУ, системної координації робіт, уніфікованих інформаційних технологій, моделей та стандартів баз даних державного земельного кадастру та форматів обмінних файлів. Крім того, необхідно запровадити єдину в Україні систему класифікації та ідентифікації земельних ділянок та об’єктів нерухомості, уніфіковані інтерфейси користувачів та інші програмні засоби формування та адміністрування баз даних державного земельного кадастру. Тільки за таких умов бази даних земельного кадастру можуть бути інтегровані в єдину систему державного земельного кадастру і бути здатними для міжвідомчого використання, що дасть можливість застосовувати державний земельний кадастр як інформаційну основу для створення інших відомчих та галузевих кадастрів та автоматизованих інформаційних систем. Такий підхід запобігатиме дублюванню робіт при створенні кадастрів, дасть можливість зменшити обсяги їх фінансування та терміни розробки і дозволить перейти до створення територіальних кадастрів багатоцільового використання і так званих “муніципальних ГІС”.

Таким чином, створення автоматизованих систем ведення державного земельного кадастру з реалізацією функцій реєстрації прав є одним з першочергових завдань у галузі земельного кадастру. На сьогодні поняття земельного кадастру нерозривно пов’язано з поняттям інформаційних технологій. Так звані “паперові технології” ведення земельного кадастру втратили всякий сенс.

З іншого боку інтенсивний розвиток геоінформаційних систем та комп’ютерних технологій створює всі необхідні передумови для створення сучасних автоматизованих систем земельного кадастру.