
- •Консервативні теорії суспільного договору ( е. Берк, с.Т Колрідж)
- •2.Консервативна модель конституціоналізму ( е.Берк , ж. Де Местр)
- •3. Релігійна основа консерватизму ( е. Берк, л. Де Бональд)
- •4. Внутрішня політика урядів ,, торі ’’ у Великій Британії у першої третини хіх ст.
- •5. Реставрація Бурбонів. Конституційна хартія.
- •6. ,, Система Меттерніха’’ в Німеччині у першій третині хіх ст.
- •7. Режим Реставрації в Італії перша половина хіх ст.
- •8. Британська модель лібералізму ( а. Сміт, Дж. Бентам, дж.С. Мілль)
- •14. Революція 1830 р. І утворення незалежної Бельгії.
- •15. Головні риси британського консерватизму ( б. Дізраелі, Дж. Актон, в. Меллок)
- •16. Парламентська реформа 1832 р.
- •18. Чартиський рух.
- •19. Соціальні програми лібералів і консерваторів у Великій Британії в другій половині хіх ст.
- •20. Парламенські реформи у Великій Британії 1867 і 1884 рр.
- •22. Ірландське питання у внутр. Політиці Великої Британії в іі п 19-20 ст.
- •23. Державна система Франції в період ,, липневої монархії ’’ ф. Гізо.
- •24. Проголошення Другої республіки у Франції. Соціальні конфлікти і політична боротьба в лютому-червні 1848 р.
- •25.Конституція Другої республіки у Франції. Луї Наполеон.
- •26.Криза республіканського режиму у Франції. Утворення другої імперії
- •27. Політична криза 1870-1871рр у Франції.
- •28. Внутрішньополітичний розвиток у Франції в 1870-х рр.
- •29. Конституційне законодавство Третьої республіки у Франції
- •30. Рух за національне об’єднання Німеччини 1830-1840рр.
- •32. Революційні виступи у Німеччині в 1848 р.
- •33. Діяльність загально німецьких Установчих зборів у Франкфурті в 1848-1849.
- •34. Урядові реформи в Пруссії 1848-1849рр.
- •36. Релігійна і політична уніфікація німецької імперії в 1870 рр
- •37. Криза центр. Влади в Австрійській імперії в 1848-1849 рр. Угорське повстання.
- •38.Конституційні реформи в Австрії.
- •39. Конституційна реформа в Австрії 1867. Зміни у відносинах між Цислейтанією і Транслейтанією.
- •40. Відцентрові рухи в Цислейтанії в 2 пол хіх на поч. Хх ст.
- •41.Ідеологія Рісорджименто (Дж.Мадзіні, в.Джоберті)
- •42. Революційні повст. В Іт. 1848-49 рр.
- •43. Націон. Політика Сардинського к-ва. Перша війна за незалежність.
- •44. Сардинське королівство у 1850-х рр. Друга "війна за незалежність" 1859 р.
- •45. Республіканський рух в Італії у 50-60-х рр.. Дж. Гарібальді.
- •46.Утворення італійського королівства. К. Кавур.
- •48. Ідейна революція Американської державності ( Дж. Келгун, Дж. Адаме, о. Бравсон)
- •49. Соціальні, економічні та культурні розбіжності між Північчю та Півднем сша у хіх ст.
- •50.Громадянська війна у сша. Скасування рабства. Гомстед акт".
- •51. Законодавство і політична боротьба у сша в період Реконструкції.
- •52. Соціально-економ. Перетворення у сша в 70-90-х рр.
- •53. Політична боротьба у сша наприкінці XIX - на початку XX ст. Теодор Рузвельт.
- •55. Революція 1868-1874 рр. В Іспанії. Перша республіка.
- •60. Розвиток міст і урбанізація.
- •61. Залишки старого режиму в економічному житті
- •62. Розвиток сілького господарства в Західній Європі та Північній Америці
- •63. Британська і французька моделі промислового перевороту.
- •64. Промисловий розвиток Зх. Європи у першій половині хіх ст.
- •66. Промисловий розвиток сша в останній третині XIX - початку XX ст.
- •67. Повсякденне життя: диліжанси, залізниця і водний транспорт
- •68.Міський транспорт, автомобілі.
- •71. Гігієна, здоров.Я, хвороби.
- •80. Головні етапи культурного розвитку : Модернізм
- •81. Початки масової культури. Кіно і спорт.
- •83. Соціалістичні ідеї та рухи у першій половині хіх ст.
- •84. Робітниче питання в дугрій половині хіх- хх ст.
- •86. Європейський колоніалізм : теорії та практичні різновиди.
- •87. Внутрішньополітичний розвиток Німецької імперії наприкінці хіх- на поч. Хх ст.
- •88. Внутрішньополітичний розвиток у Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •89. Колоніальні суперечки великих держав наприкінці XIX - початку XX ст.
- •90. Утворення ворогуючих блоків у Європі: Троїстий союз і Антанта
- •91. Початок Першої світової війни. Бойові дії на Східному і Західному фронтах у 1914-1915 рр.
- •92. Завершення Першої світової війни. Комп'єнське перемир'я.
91. Початок Першої світової війни. Бойові дії на Східному і Західному фронтах у 1914-1915 рр.
Причинами Першої світової війни стали:
- прагнення переділити уже поділений світ (основою цієї тенденції була політика монополій, що мала виразно експансіоністський, агресивний характер);- посилення ролі держави, що перетворювалася в носія загальнонаціональної ідеї, яка замінила ідеї демократії;- зростання монополій з державою, формування державно-монополістичного капіталізму посилювало агресивність державної політики; - намагання вирішити внутрішні проблеми (соціальну напруженість між бідними і багатими та національну — між пануючими і пригнобленими націями);- швидкий економічний розвиток провідних країн та гострі суперечності між ними, викликані нерівномірністю такого розвитку;- мілітаризація економіки і суспільної свідомості.
Приводом до розв'язання війни стало вбивство 28.06.1914 дев'ятнадцятирічним сербським студентом Гаврилою Принципом спадкоємця а-у престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда з дружиною. Троїстий Союз використав цю подію як привід до початку війни. 28 липня А-У оголосила війну Сербії. 29 липня в Рос було оголош часткову мобілізацію, а Нім відразу ж оголосила війну: Рос - 1 серпня, а Фр - 3 серпня. Нім війська вирушили на фр терит через Бельгію. Англія стала на бік нейтралітету Бельг і 4 серпня оголосила війну Нім. Так розпоч І Св. в. Воєнні дії розгорнулися в Бельг та Фр, Сх Прус, у Серб та Палестині, у Закавказ і Африці, а також на всіх океанах Землі. У воєнний конфлікт поступово було втягнуто 38 держав, мобілізовано 74 млн осіб.
Бойові дії 1914. Головними театрами бойових дій були: Зх фронт (на зх кордоні Нім), Сх фронт (на сх кордоні Нім), пн Італії, Балкани, Османська імперія та нім колонії.
Бойові дії на Зх фронті було відкрито 4 серпня нім вторгненням (його ударну силу становили майже 60 дивізій) у Бельг та Люксембурґ в обхід фортифікаційних споруд на фран-нім кордоні. Німці ж, відповідно до розробленого 1905 начальником нім генерального штабу Альфредом фон Шліффеном плану («план Шліффена»), обійшли фр оборону, яка перетворилася на нікому не потрібний своєрідний «музей бойової техніки»...На розгром Фр за «планом Шліффена» відводилося не більше одного місяця. Після цього нім війська мали бути залізницями перекинуті на Сх і розгромити рос армію. Проте події для німців розгорталися не зовсім так, як вони передбачали. Насамперед, нім дивізії наразилися на «незапланований» опір Бельгії (особливо фортеці Любеж і Антверпен), а тим часом французи вступили в Ельзас-Лотарингію і рушили на Берлін. Ціною надзусиль фр армію було зупинено й нім війська, захоп Бельгію і Пн Фр, досягли р Марни. На поч вересня вони, подолавши опір 92 франко-англо-бельгійських дивізій, були вже у Шантільї, за 25 км від Парижа. Та темпи наступу почали гаснути. Армії Антанти під орудою французького генерала Жоффра зненацька для нім командування перейшли у контрнаступ і відкинули німців до р. Ени. Під час битви на Марні (поч жовтня 1914) на фронті завдовжки 230 км 5 нім армій (900 тис. чол.) зазнали поразки від 5 фр армій і англ експедиційного корпусу (1082 тис. чол.) й відступили. Фронт стабілізувався по лінії р. Іпр (пн Бельгія) - м. Верден (Фр). На полі битви залишилося близько 600 тис. убитих і поранених з обох боків.
Тим часом на Сх фронті, щоби відволікти сили Центр держав від Парижа, у середині серпня дві рос армії (генералів П. Ранненкампфа і О. Самсонова) вторглися у Сх Прус. Через неузгодженість між рос командувачами і, навпаки, завдяки чудовій взаємодії нім генералів Гінденбурґа і Людендорфа нім війська оточили рос армії й у серії воєнних операцій, відомих як битва під Танненбергом, розбили їх. У цій битві Рос втратила 20 тис. убитими, 92 тис. полоненими і всю артилерію. Генерал О. Самсонов наклав на себе руки. У середині вересня росіяни залишили Сх Прус. Наприкінці 1914 нім флот зосередився у Балт морі й контролювався англійцями з морської бази Скапа Флоу. Моря стали вільними від надводних кораблів, а підводна війна нім підводних човнів ще не розпочалася… У цілому воєнна кампанія 1914 завершилася на користь Антанти, адже нім не вдалося досягти головної мети під час блискавичного наступу - завдати поразки Фр з подальшим перекиданням військ проти Рос.
Нім-австр наступ на Сході. Усвідомлюючи, що «план Шліффена» зазнав краху, 1915 нім командування перейшло на Зх фронті до стратегічної оборони, а основні зусилля зосередило на Сх фронті, щоб завдати поразки Рос й вивести її з війни. Навесні німці завдали поразки рос військам біля Мазурських озер і остаточно витіснили їх зі Сх Прус. По тому у травні нім-австр війська прорвали рос оборону на пд фланзі рос фронту на ділянці завдовжки у півсотні кілометрів і на осінь зайняли Польщу, Галичину й частину Білорусі та Прибалтики.
Верденська битва. 1915 як і друга половина попереднього року, видався на Зх фронті таким же безрадісним. Ворожі армії тонули в малярійних болотах і гинули від артилерійських снарядів. Артилерія у цій війні набула небаченого раніше значення і її вогонь не давав не те що вести наступальні дії, а навіть голову підняти. Викопавши окопи і траншеї, війська вичікували.
За цей час було споруджено розгалужену систему ходів, прокладено телефонні лінії, гірські дороги і залізниці. Союзні армії намагалися вести наступальні операції, але через 2-3 км змушені були зупинятися під артилерійським вогнем противника, втрачаючи тисячі солдатів і офіцерів. Жодного скільки-небудь серйозного просування вперед не було; битви повторювалися, отримуючи нові порядкові номери: Друга битва на Іпрі (квіт-трав 1915), Друга битва у Шампані (верес-листоп)… Першу серйозну спробу атакувати німці здійснили у трав 1915 в районі р. Іпру, уперше застосувавши отруйні гази. У результаті нім газової атаки понад 5 тис. британських і французьких вояків загинули, а ще 10 тис. отримали тяжкі отруєння.