Вступ у візуальне програмування

Delphi – це система об'єктно-орієнтованого візуального програмування. В основі Delphi лежить технологія візуального проектування і подієвого програмування, суть якої полягає в тому, що середовище розробки бере на себе велику частину рутинної роботи, залишаючи програмістові роботу по конструюванню діалогових вікон і функцій обробки подій. Delphi використовує мову Object Pascal в середовищі візуальної розробки.

Додатки (прикладні програми) Delphi є інтерактивними системами, в яких для організації взаємодії між користувачем і програмою використовуються методи (підпрограми), керовані подіями.

Основою об'єктно-орієнтованого програмування є об'єкт. Об'єкт можна визначити як сукупність даних (компонентів) і методів роботи з ними. Об'єктно-орієнтована програма – це сукупність об'єктів і способів їхньої взаємодії. Обмін інформацією між об'єктами проводиться за допомогою повідомлень.

Повідомлення є результатом появи подій.

Подія – це відгук на зовнішню дію. Суть програмування, керованого подіями, полягає у відстежуванні таких подій, які вимагають реакції застосування.

Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП, OOP – Object Oriented Programming) дозволяє вирішувати складні завдання за допомогою об'єктів, необхідних для програмування в Windows. Працюючи в Delphi, можна і не використовувати концепції ООП, але використання елементів візуальної розробки автоматично веде до застосування ООП.

Об'єкти в Delphi – це елементи, з яких будується додаток: форма, рамка, кнопка, мітка та ін. Об'єктом є і візуальний компонент (наприклад, кнопка), що включається, в тому вигляді, як він представлений під час розміщення його на форму і під час виконання програми. Об'єкти зображаються на екрані до виконання самої програми. Тому програмування в Delphi – візуальне.

Основним вікном додатку, що розробляється, є форма. В процесі розробки додатку при розміщенні об'єкту на формі (наприклад, кнопки) у візуальному середовищі основні параметри об'єкту (розмір, положення на екрані, колір і ін.) відразу відображається у вигляді реальної компоненти на формі, а відповідний йому код на мові Object Pascal автоматично записується в початковий файл форми, який відображає об'єкт в процесі виконання програми.

Не весь код програми, написаної для Delphi, знаходиться в додатку Delphi. Невелика його частина фактично є частиною Windows. Наприклад, коди для стандартних вікон діалогу і кнопок повністю отримані від Windows. Delphi просто використовує їх, виконуючи відповідні виклики з Windows DLL (Dynamic Linked Library).

Властивості – це атрибути (основні характеристики), які описують особливості об'єкту; наприклад, відображають такі характеристики, як колір, висота, ширина і положення об'єкту. На зовнішній вигляд об'єкту можна впливати (змінювати його) під час розробки і виконання додатку, змінюючи його властивості. Практично всі об'єкти реагують на певні події від миші і клавіатури.

Додатки Windows використовують методи (підпрограми) обробки подій для управління взаємодією між програмою і користувачем і для реакції на дії ОС. Програмний код, який пише програміст в Delphi, забезпечуватиме реакцію на події. Підпрограма, яка реагує на подію, називається обробником події. Delphi працює з подіями шляхом виклику певних процедур – обробників подій. Якщо процедура не пов'язана з даною подією, то вона ігнорується і виконується стандартна реакція системи або не проводиться ніякої дії.