62. Розвиток сілького господарства в Західній Європі та Північній Америці

На початку ХХ ст. в сільському господарстві Великобританії працювало бл 10 %, в Італії 50%. Основний дохід держави йшов з земельної власності і с/г. Більшість зайнятих в сільському господарстві – на півдні європейських країн. Вже в 1870-х – вторинний сектор. ( первинний сектор – с/г, вторинний – промисловість, третинний – сфера послуг). До середини ХІХ ст. в Європі домінував первинний сектор. Одночасно із скороченням зайнятих в с/г відбувається його капіталізація – орієнтування на ринок, свобода пп. Британія була найбільш успішною в аграрному секторі – надлишок продукції – додаткові кошти – вкладає капітал в нові технології, культури – призводить до збільшення врожайності. Початок ХІХ ст. – механічні молотарки, сівалки, локомобілі (первісні двигуни). Хорсто Нуколаус – перший трактор. 1830-і комбайн з США. Перша половина ХІХ ст. радикальні зміни в аграрному виробництві відбулися в Цн. Європі – Пруссія (розвинулась чисельна група багатих селян, нові технології, методи обробітку землі, спрямування на ринок). Пд. І Сх. Європа – відставала в розвитку с/г через сеньйоральну власність, тут збереглися великі земельні володіння типу латифундій. ТВАРИННИЦТВО: найрозвиненіше в ВБ, Бельгії , Голландії. Проте, до ХІХ ст. тваринництво для Європи не є характерним. Відбувається заміна традиційного випасу на стаціонарне відгодовування (необхідна була велика частка кормів). Кін 18 ст – зявляються ветеринарні школи. Основний харчовий продукт стає м'ясо. Створюються народні університети – навчання для земельних власників. США у ХІХ ст. – продовжує розвиватись попередне с/г: фермерське г-во (зернові) – ПН., плантаційне (складні технічні культури , рис, тютюн, бавовна) – ПД. Можливість екстенсивного ведення с/г.Дорогою була робоча сила + дешеві землі. Розвиваються механічні знаряддя праці. Е. Вітні 1803 - машина для очистки бавовни. 1831 – Маккормік – механічна молотарка, косарка. 1874 – винайдення колючого дроту для обгородження ділянок. М'ясо – основний продукт харчування. Переважали великі фермери. 1873 – 1896 – Зх.Європа переживає період великої аграрної кризи – через завезення до Європи дешевої продукції.

63. Британська і французька моделі промислового перевороту.

В.Б. відрізнялася від країн Європ континенту за багатьма параметрами соц-економ розвитку. Причому велике значення мали відмінності в структурі попиту і пропозиції на її національному ринку. У В.Б. ще в 18 ст. склалося зовсім інше, ніж у Фр, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили, сировини, пального і готових виробів. Тут раніше почалася аграрна револ. Відповідно раніше намітились і тенденції до покращення благополуччя широких прошарків населення. Тому у В.Б. раніше склалися і більш високий, ніж у Фр, попит на промислові вироби, задовольнити який не використовуючи механізацію, мішали відносні нестачі деревного палива, заліза та робочих рук. Деревне вугілля було основним видом сировини для традиційної металургії, що була повсюдно поширена в Європі в 18 ст. ЇЇ виробництво було дуже не значне і перестала задовольняти потреби суспільства, які значно зросли. Нестача ж робочої сили пояснювалася застосуванням методів, що потребували багато робочих рук, збільшення продуктивності землеробства. В силу цих причин розвиток традиційної промисловості, оснований на застосуванні ручної праці, уже в середині XVIII ст. досяг у В.Б. тих меж, за які неможна було вийти без технічного прориву.

Інакше складалася структура і співвідношення попиту і пропозиції в Фр. Тут працезатратні методи землеробства ще не отримали широкого поширення. В сільській місцевості була дешева робоча сила, яку прагнули використати промисловці, інвестуючи засоби в сільську домашню промисловість і мануфактуру. Вони не відчували гострої нестачі робочої сили, як їх британські колеги, і могли збільшити виробництво, не використовуючи механізацію.

Різниця в структурі попиту і пропозиції обумовили і своєрідність форм та методів здійснення промислової революції та індустріалізації. Британські промисловці в силу об’єктивних умов ринку були змушені спеціалізуватися на випуску тієї продукції, у виробництві якої найбільший ефект дає застосування машин. Це з самого початку привело у В.Б. до бурхливого підйому базових виробництв і галузей, що постачають сировину і напівфабрикати – кам'яне вугілля, метал. Базові галузі промисловості були силою, яка рухає промислову революцію. Вони тягнули за собою оброблювальну промисловість і задавали їй темп розвитку.

У Фр промисловці, не відчуваючи проблем з наймом робочої сили, навпаки, були зацікавлені в найбільш повному використанні праці. Вони орієнтувалися на виробництво виробів, які вимагали ручного обробляння. Тому підйом базових галузей на континенті був відстрочений на користь оброблювальної промисловості, що випускала готову до вживання продукцію. Збільшення випуску споживацьких виробів рано чи пізно призводило до загострення нестачі сировини і напівфабрикатів, перетворюючи їх виробництво у «вузьке місце» економіки. Розширити ці «вузькі місця» можна було шляхом підтягування базових галузей до рівня розвитку оброблювальних. Таким чином, силою, що рухала промислову революцію у Фр було оброблювальна промисловість, яка застосовувала головним чином ручну працю. Вона стимулювала механізацію базових галузей.

Отже, у В.Б. промислова революція з самого початку ознаменувалася широким застосуванням машин, всякого роду механізмів і нових джерел енергії – гідравлічних і парових машин. У Фр ж промислова революція пройшла два етапи – застосування спочатку переважно працезатратних, а потім працезберігаючих методів. На першому етапі оживилися оброблювальні галузі промисловості, що використовували переважно ручну працю. Лише тоді їх поступовий розвиток наштовхнувся на не достаток сировини і напівфабрикатів, почався другий етап промислової революції, який характеризувався механізацією базових галузей промисловості. Фр спеціалізувалася на випуску дорогих високоякісних виробів із застосуванням ручної праці на завершальних етапах виробництва, а В.Б. – на виробництві дешевої стандартної продукції.

Своєрідність промисл перевороту у Фр порівняно з В.Б. була не лише в тому, що вона пройшла в своєму розвиткові два етапи, але і тому, що в фр промисловості тривалий час зберігалася своєрідна дворівнева «дуалістична» структура. Якщо у В.Б. промисл революція послідовно вела до витіснення дрібних підприємств, що використовували ручну працю, великими, основаними на застосуванні машин та енергії пару, то у Фр співвідношення між двома секторами промисловості – ручним і механізованим – було складніше. В багатьох галузях фр промисловості успішно розвивалися великі механізовані підприємства. Проте вони не лише не мішали розвиткові дрібного ручного сектора виробництва, але певною мірою навіть заохочували його існування. Багато механізованих підприємств з успіхом кооперувалися з підприємствами мануфактурного типу.