81. Початки масової культури. Кіно і спорт.

Кіно

Хвиля романтизму охоплює Європу в середині ХІХ століття. У 1839 року французи Дагерр і Ньєпс винайшли фотографію. Стрімко розвиваючись, вона швидко дійшла до рівня мистецтва, особливо у портреті. Наукові експерименти англійця Мьюбріджа, французів Маре і Демміні дозволили знімати серії фотографій з рухомих предметів. Маючи такі фотографії на рухомих стрічках, француз Рейно показував ці «фільми» з 1892 року у музеї Гревен. Але паперова стрічка рвалася. Невдовзі хімік Болдирєв винайшов целулоїдну стрічку.Виникли й різні попередники кіноапарату: англійця Пола, поляка Прушинского, француза Фріз-Гріна, російських Тимченко, Самарського, Акімова. Чимало з цих апаратів залишилися у наукових лабораторіях, невідомим. Далі всіх пішов великий Томас Альва Едісон. До свого блискучого фонографу, механізму,який вперше заговорив людським голосом, він з своїм асистентом Діксоном сконструював кінетоскоп — ящик з маленьким екраном, визирнувши у який через об'єктив, можна було чути людину. У 1894 р. французи брати Люм'єр — Огюст і Луї — почули про кінетоскоп. Глядач, дивлячись у кінетоскоп, бачив рух різних предметів. Брати побудували свій власний прилад — «кінематограф», який проектував зображення на экран. 28 грудня 1895 р., у Парижі на бульварі Капуцинок відбувся перший кіносеанс. Глядачі, яких залучило незвичне рекламне оголошення, стали свідками дива: на білому екрані виникали примарні, чорно-білі, але цілком впізнавані і реальні картини. Історія не зберегла вражень найперших кіноглядачів. Але навряд чи хтось із них підозрював, що буквально вони очах народжується мистецтво, що визначить обличчя ХХ ст. Коротенькі фільми Люмьерів на мало що претендували: вихід робітниць з воріт фабрики, гра в карти, годівля немовляти, прибуття поїзда на перон. Але успіх був величезний. Усі фільми братів Люм'єр були «картинками із цивілізованого життя» на найрізноманітніші теми: видові фільми, фільми, де зняті свята, ходи, молебні, катастрофи, та рідкісні картини, де люди спеціально розігрували перед камерою сценки. Кіно потроху розвивалося – історії ставали все складнішими і довшими. Кіно поступово стає масовим захопленням. Як відомо, будь-який винахід розвивається еволюційно та поступово вдосконалюється в технічному відношенні. Це ж простежується й у випадку з кінематографом. У 30-х рр. ХХ століття у кіно з'являється звук, а зображення стає кольоровим. Починається ера телебачення.

Спорт

Спорт зайняв головне місце серед громадських розваг: процвітав велосипедний спорт, влітку-теніс, взимку-катання на санях, лижах і т.д., в обмеженому розмірі катання на ковзанах. Особливу популярність придбало плавання. Перші школи плавання з'явилися в другій половині XVIII початку XIX століття в Німеччині, Австрії, Чехословаччині, Франції. З середини XIX століття в ряді країн почалося будівництво штучних басейнів. У 1890 було проведено перше першість Європи з плавання. З 1896 плавання включено в програму Олімпійських ігор. На цьому фоні в кінці XIX століття з'явилися прихильники фізичної культури і здорового способу життя, які почали агітацію за загальне здоров'я і фізичне вдосконалення.У XIX столітті почали практикуватися походи і прогулянки пішки, а також гірські сходження. Туристи стали кооперуватися, об'єднуючись в різні організації.

На початку XIX ст. спорт у Європі одержав загальне визнання, тому природно, що виникло прагнення організувати щось подібне й грандіозне як Олімпійські ігри, де спортсмени з різних країн світу могли б показувати високі результати. Передісторією, своєрідним поштовхом до цього стало проведення локальних ігор у Греції (1859, 1870, 1875, 1879 рр.). В організації міжнародного Олімпійського руху активну участь брав французький суспільний діяч, педагог та історик П'єр де Кубертен. Наприкінці XVIїї ст. зростання економіко-культурного спілкування між державами було настільки високим, що заклик П'єра де Кубертена «Потрібно зробити спорт інтернаціональним, потрібно відродити Олімпійські ігри!» знайшов належний відгук у багатьох країнах.

23 червня 1894 р. у Парижі у Великому залі Сорбонни зібралася комісія з відродження Олімпійських ігор. її генеральним секретарем став П`єр де Кубертен Потім сформився Міжнародний олімпійський комітет — МОК, до якого увійшли найбільш авторитетні й незалежні громадяни різних країн. За рішенням МОК ігри. І Олімпіади повинні були відбутися у квітні 1896 р. у столиці Греції. Енергія Кубертена й ентузіазм греків подолали багато перешкод, про які буде сказало нижче, і дозволили виконати намічену програму. Перші Ігри викликали з публіки неймовірний інтерес, трибуни стадіону, розраховані на 70 тисяч місць, вмістили в себе 80 тисяч глядачів. Усі присутні на стадіоні побачили барвисті церемонії відкриття і закриття відроджених ігор, нагородження переможців змагань. Про успішно проведені Олімпійські ігри усьому світові розповіла преса, і громадськість зі схваленням зустріла починання.

82

Серйозні зміни відбуваються у суспільстві та його структурі. Зростає рівень життя,поліпшуються умови праці та побуту, збіль#шуються тривалість життя і загальний добробут. Різко скорочуються крайні, дуже багаті й дуже бідні, верстви. Суспільство стає більш однорідним. Зникають станові привілеї. Значну кількість населення становлять нові середні верстви: фермери (у США), селяни#власники (у Франції – до 60 % населення), кваліфіковані робітники і взагалі «робітники» (наприк\лад, інженерно#технічний персонал), службовці, вчителі, лікарі, працівники сфери обслуговування. Їх часто узагальнено називають середнім класом.