
- •Консервативні теорії суспільного договору ( е. Берк, с.Т Колрідж)
- •2.Консервативна модель конституціоналізму ( е.Берк , ж. Де Местр)
- •3. Релігійна основа консерватизму ( е. Берк, л. Де Бональд)
- •4. Внутрішня політика урядів ,, торі ’’ у Великій Британії у першої третини хіх ст.
- •5. Реставрація Бурбонів. Конституційна хартія.
- •6. ,, Система Меттерніха’’ в Німеччині у першій третині хіх ст.
- •7. Режим Реставрації в Італії перша половина хіх ст.
- •8. Британська модель лібералізму ( а. Сміт, Дж. Бентам, дж.С. Мілль)
- •14. Революція 1830 р. І утворення незалежної Бельгії.
- •15. Головні риси британського консерватизму ( б. Дізраелі, Дж. Актон, в. Меллок)
- •16. Парламентська реформа 1832 р.
- •18. Чартиський рух.
- •19. Соціальні програми лібералів і консерваторів у Великій Британії в другій половині хіх ст.
- •20. Парламенські реформи у Великій Британії 1867 і 1884 рр.
- •22. Ірландське питання у внутр. Політиці Великої Британії в іі п 19-20 ст.
- •23. Державна система Франції в період ,, липневої монархії ’’ ф. Гізо.
- •24. Проголошення Другої республіки у Франції. Соціальні конфлікти і політична боротьба в лютому-червні 1848 р.
- •25.Конституція Другої республіки у Франції. Луї Наполеон.
- •26.Криза республіканського режиму у Франції. Утворення другої імперії
- •27. Політична криза 1870-1871рр у Франції.
- •28. Внутрішньополітичний розвиток у Франції в 1870-х рр.
- •29. Конституційне законодавство Третьої республіки у Франції
- •30. Рух за національне об’єднання Німеччини 1830-1840рр.
- •32. Революційні виступи у Німеччині в 1848 р.
- •33. Діяльність загально німецьких Установчих зборів у Франкфурті в 1848-1849.
- •34. Урядові реформи в Пруссії 1848-1849рр.
- •36. Релігійна і політична уніфікація німецької імперії в 1870 рр
- •37. Криза центр. Влади в Австрійській імперії в 1848-1849 рр. Угорське повстання.
- •38.Конституційні реформи в Австрії.
- •39. Конституційна реформа в Австрії 1867. Зміни у відносинах між Цислейтанією і Транслейтанією.
- •40. Відцентрові рухи в Цислейтанії в 2 пол хіх на поч. Хх ст.
- •41.Ідеологія Рісорджименто (Дж.Мадзіні, в.Джоберті)
- •42. Революційні повст. В Іт. 1848-49 рр.
- •43. Націон. Політика Сардинського к-ва. Перша війна за незалежність.
- •44. Сардинське королівство у 1850-х рр. Друга "війна за незалежність" 1859 р.
- •45. Республіканський рух в Італії у 50-60-х рр.. Дж. Гарібальді.
- •46.Утворення італійського королівства. К. Кавур.
- •48. Ідейна революція Американської державності ( Дж. Келгун, Дж. Адаме, о. Бравсон)
- •49. Соціальні, економічні та культурні розбіжності між Північчю та Півднем сша у хіх ст.
- •50.Громадянська війна у сша. Скасування рабства. Гомстед акт".
- •51. Законодавство і політична боротьба у сша в період Реконструкції.
- •52. Соціально-економ. Перетворення у сша в 70-90-х рр.
- •53. Політична боротьба у сша наприкінці XIX - на початку XX ст. Теодор Рузвельт.
- •55. Революція 1868-1874 рр. В Іспанії. Перша республіка.
- •60. Розвиток міст і урбанізація.
- •61. Залишки старого режиму в економічному житті
- •62. Розвиток сілького господарства в Західній Європі та Північній Америці
- •63. Британська і французька моделі промислового перевороту.
- •64. Промисловий розвиток Зх. Європи у першій половині хіх ст.
- •66. Промисловий розвиток сша в останній третині XIX - початку XX ст.
- •67. Повсякденне життя: диліжанси, залізниця і водний транспорт
- •68.Міський транспорт, автомобілі.
- •71. Гігієна, здоров.Я, хвороби.
- •80. Головні етапи культурного розвитку : Модернізм
- •81. Початки масової культури. Кіно і спорт.
- •83. Соціалістичні ідеї та рухи у першій половині хіх ст.
- •84. Робітниче питання в дугрій половині хіх- хх ст.
- •86. Європейський колоніалізм : теорії та практичні різновиди.
- •87. Внутрішньополітичний розвиток Німецької імперії наприкінці хіх- на поч. Хх ст.
- •88. Внутрішньополітичний розвиток у Франції наприкінці XIX - початку XX ст.
- •89. Колоніальні суперечки великих держав наприкінці XIX - початку XX ст.
- •90. Утворення ворогуючих блоків у Європі: Троїстий союз і Антанта
- •91. Початок Першої світової війни. Бойові дії на Східному і Західному фронтах у 1914-1915 рр.
- •92. Завершення Першої світової війни. Комп'єнське перемир'я.
48. Ідейна революція Американської державності ( Дж. Келгун, Дж. Адаме, о. Бравсон)
Джон А́дамс (англ. John Adams) (30 жовтня 1735, Квінсі, Массачусетс — 4 липня 1826) — один з лідерів американської революції, один з провідних федералістів. Йому імпонувала думка Т. Джефферсона про законодавчу і політичну незалежність Північноамериканських колоній, на підтримку якої він навів низку історичних і юридичних аргументів.
Після завоювання незалежності Дж. Адаме у праці "На захист конституцій урядової влади в Сполучених Штатах Америки" виклав основні принципи державного устрою, серед яких і принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, або систему стримувань і противаг.
Він гадав, що ця система уможливлює існування монархії, де знать контролює короля, а міністри контролюють знать. Але його соціальним ідеалом була змішана форма правління, законодавчим органом якої є двопалатний парламент (верхня палата аристократична, нижня — демократична) і підпорядкована їй виконавча влада. Існування законодавчої влади у такому вигляді він обґрунтовував тим, що в суспільстві існують різні соціальні групи і класи. Аристократія, за вченням Дж. Адамса, є панівним елементом усякого суспільства ще з давніх-давен.
Адамс був головним прихильником ідеї створення незалежної від Британії країни. Майже з початку конгресмені поділились на представників південних та північних колоній, останні більш схильні до незалежності. У червні 1775, Адамс, намагаючись об'єднати всіх конгресменів, висунув Джорджа Вашингтона, південного представника з Вірджинії, на посаду головнокомандуючого континентальної армії. Вашингтон погодився і його підтримав конгрес. Таким чином Адамс висунув Вашингтона у якості національного лідера, згодом першого президента США.
Політичні погляди на владу
Конгресмені від Провінційного конгресу Північної Кароліни звернулись до Адамса з проханням висловитись щодо форми нової влади. Він погодився і у 1776 році вийшла його брошура «Думки про владу», яка згодом стала впливовою у написанні конституцій багатьох штатів (колишніх колоній). У неї Адамс захищає республіканську систему правління й аргументує за доцільність існування двох палат законодавчої влади (бікамералізм). Він також пояснює що виконавча та судова влади мають бути незалежними. Згодом Сполучені Штати Америки приймуть всі ці основні принципи державної влади.
Питання рабства
Під час життя Джона Адамса, рабство було загальноприйнятою практикою для заможних білих людей. Сам Адамс ніколи не купував рабів й принципово відмовлявся від використання рабської сили. Абігейл Адамс також була проти рабства, вона наймала на роботу вільних чорношкірих на відміну від її батька який мав двох домашніх рабів. Тим часом, Адамс намагався не торкатись рабського питання у великій політиці. Він виступив проти звільнення рабів у рідному штаті Массачусетсі й був проти використаня чорношкірих в американській війні за незалежність.
Кэлхун выступал последовательным защитником интересов южных плантаторов от посягательств северян. Он оспаривал возможность ограничения рабства на территории отдельных штатов, поскольку каждый американец имеет право перевозить собственность из штата в штат.
В 1832 году поддержал доктрину «нуллификации», согласно которой штат имеет право приостановить действие на своей территории любого федерального закона, идущего вразрез с Конституцией США.
Кэлхун остался в истории как теоретик рабства, под которое подводил солидное юридическое обоснование. Выступал против централизации государственной власти. В случае пренебрежения интересами отдельных штатов со стороны федерального правительства признавал возможность их сецессии.