2.Консервативна модель конституціоналізму ( е.Берк , ж. Де Местр)

Консервативна концепція англійської конституції починається з першої тези про її неписаний характер. Той факт, що чинна конституція Англії містить низку письмових докуменів, не обмежує ані її обсягу, ані змісту – до її змісту входять звичаєве право, суспільний договір, численні політичні угоди, судова практика і доктрина. Таким чином, Е. Берк вважає , що Конституція Англії не є формально-визначеним актом; це живий правовий інститут, відкритий для інтерпретації та розвитку через політичну практику, судочинство і доктрину, які спираються на звичаєве право й угоду громади.

Жозеф-Марі де Местр (1753-1821) Політичний діяч, мислитель і теоретик консерватизму. Йому належать праці "Міркування про Францію" (1796), "Роздуми про основоположний принцип людських інституцій" (1810) та ін. Конституція - це постанова Бога, і розум людини безсилий в ній щось змінити чи сформулювати її норми у систематизованому, писаному вигляді. Справжня конституція - це те, що "не можна покласти у кишеню". її зміст у божественній волі, яка визначає долю кожного народу залежно від етапу його історії, кількості населення, традицій, менталітету, географічного розташування тощо. Конституцію як небесний припис люди розуміли раніше, коли цілком підпорядковувались волі Бога. Зразки справжнього конституційного устрою Местр вбачав у рабовласницькому суспільстві, оскільки "людина занадто зла, щоб бути вільною" у середні віки, тобто за доби хрестових походів, інквізиції, панування релігійних орденів, лицарства і єдиновладного, абсолютного монарха, влада якого встановлена саме божественною, історичною конституцією. Рабство, нерівність - це найцивілізованіший природний стан людини, а несправедливість - основний закон світобудови, за яким вищі й сильні індивіди поглинають нижчих і слабших. Тому війна для Местра була проявом дії світового закону, вояки - знаряддям цього закону, злочини і покарання - вічними і необхідними проявами світового порядку, природної гріховності людини, а кат - вершиною порядку, який спирається на силу страху. Без ката політична світобудова, небесна законність перетворяться на хаос, а держави, створені за божественною конституцією, припинять своє існування назавжди.

3. Релігійна основа консерватизму ( е. Берк, л. Де Бональд)

Е. Берк вважав релігію основою громадянського суспільства, джерелом усього доброго та втішного. Надає перевагу протестантизму. Розглядав церкву як інституцію, що ховає в собі глибоку мудрість. Релігійна свідомість не лише вивершила державну споруду, вона оберігає її від руйнування та осквернення. Освячення вірою здійснюється заради того, щоб влада, яка немов уособлює самого Господа, мала високі й достойні поняття про свої обов’язки й призначення, щоб вона не схилялася до корисливості . Саме релігійні інституції вважав мислитель, прищеплюють високі принципи та забезпечують безперервне оновлення і зміцнення цих засад. Берк також стверджує, що особи, наділені хоч часткою влади, мають усвідомлювати те, що вони діють за дорученням, і за свою поведінку мають скласти звіт перед Володарем. Християнська релігія становить первинну ціннісну основу конституції, її збереження та передання у спадщину прийдешнім поколінням. Вона створює засади для визначеної ідеї добра й справедливості, які стають незалежними від мінливої політичної моди, судової пихи і самодостатності; також релігія забезпечує дієвість християнської моралі в юриспруденції.

Луї де Бональд стверджує, що люди є соціальним утворенням з яким Бог перебуває в духовному спілкуванні. Це спілкування не може стати загальним або соціальним без зовнішнього публічного культу. Поєднання релігійних та моральних законів – формує релігію. Основним законом громадянських суспільств є наявність публічної релігії. Де Бональд підтверджує наявність релігійної конституції. Публічна релігія, повинна мати і свою владу, що є Богом, і силу яка повинна бути зовнішньою або соціальною. Таким чином мислитель наголошує на необхідності священиків.