1.Охарактеризуйте мистецтво Стародавнього Риму.

До цього часу поширене уявлення у тому, що давньоримська культура стає не є самобутньої, бо римляни намагалися наслідувати недосяжним зразкам класичної грецької культури, все переймаючи та практично не створюючи нічого свого. Проте новітні дослідження свідчать самобутній характер культури Стародавнього Риму, вона ж є певної єдності, який виник у результаті поєднання оригінального з запозиченими культурними інноваціями. Не слід забувати того істотного моменту, що давньоримська і старогрецька культури формувалися і Єгиптом розвивалися на базі античної громадянської громади. Весь її лад визначав шкалу основних цінностей, якими, однак, керувалися все співгромадяни. До таких цінностям належали: ідея значимості і першого єдності громадянської громади при нерозривний зв'язок блага індивіда з благом всього колективу; ідея верховної влади народу; ідея найтіснішого громадянської громади з богами і героями, які дбають про її благо. Таке сприйняття божества й у Греції, й у Римі відкривало простір вільному пошуку у сфері філософії, науки, мистецтва і найбільш релігії, не пов'язаного догмами і канонами. Важить і відсутність жрецької касти. Подібність багатьох чорт базису створювало сприятливі умови для взаємовпливу культур, і, для впливу грецької культури на римську. Але подібність зовсім на означає тотожності — Рим багато в чому відрізнявся від грецького, насамперед афінського, поліса. З початку свого існування Рим вів постійні війни з своїми сусідами, що у значною мірою визначило та її організацію, весь лад життя і історію. Якщо греки створювали міфи про богів і полубогах, то тут для римлян у центрі їх міфології був сам Рим, його героїчний переможний народ, ті, хто боровся і помер над його велич. Боги, на переконання римлян, лише допомагали їм перемогти, подаючи цим власне особливе прихильність до римському народу. Залізна військова дисципліна вимагала військових чеснот — мужності, вірності, стійкості, суворої непреклонности, гордого гідності. Такі чесноти були потрібні як для війни, але й мирного життя, для виконання боргу хорошого громадянина. Свої особливості були і відносинах патриціїв і плебеїв — першочергового значення придбала боротьба за різні закони, вырывавшиеся плебеями в їхніх противників, що зумовило особливу роль права у суспільства. Обидві боку використовували у свої інтереси релігію, спочатку дуже близьку права. Тісна зв'язок релігії з правом, з політичної боротьбою, з одного боку, підвищувала його значення у житті суспільства, з іншого — сприяла її формалізації, деталізації різних способів спілкування з богами, впізнавання їх волі. Це виключало політ фантазії і своє ініціативу в релігійної сфері, не що стала джерелом поетичного творчості. Згадані розбіжності в що свідчить визначили шлях освоєння римлянами грецької культури. Тож не дивно, що саме ми зіткнулися з цікавим феноменом — якщо грецьке мистецтво література благополучно були “пересаджені” на римську грунт, то грецька математика і логіка на не прижилися. Логіка перестав бути моментом наукового пошуку, логічні знання античності хіба що “засихали” з інтелектуального рівня “споживачів” римської культури, їх практичності і тверезості. У результаті сталося збіднення розвинених логічних традицій, для ранніх латинських перекладів характерні поверховість і плутанина в термінології. Усе це пояснюється специфікою римської культури: сила, а чи не витонченість, міць, а чи не швидкість, масивність, а чи не краса, утилітарність, а чи не гармонія в повсякденного життя, факт, а чи не уяву домінують мистецтво; нещадно реалістичний псують у живопису, велична скульптура притаманні неї. “Сила, наділена в велич”, — ось римський ідеал, який блокував розвиток логіки й математики. Зрозуміло, що поступово формировавшаяся греко-римська, антична культура зі збільшенням римської держави, перетворилася на Римську імперію, як поширилася в римських провінціях, а й увібрала у собі досягнення культур етрусків, західних і східних народів. Проте, всотуючи інші культурні цінності й зразки, римська культура еволюціонує у своїй соціальній логіці, зберігаючи різними етапах еволюції свою цілісність та запозичаючи лише те, що цим цілісності не противоречит.