- •1.Дайте характеристику видам орнаменту.
- •2.Поясніть передумови виникнення декоративно-прикладного мистецтва.
- •3.Охарактеризуйте процес виготовлення дряпанки.
- •4.Охарактеризуйте обладнання і матеріали, які використовуються в техніці «макраме».
- •5.Охарактеризуйте інструменти і матеріали, які використовуються в бісероплетінні.
- •6.Поясніть правила безпечної роботи 3 голкою.
- •7.Поясніть правила поводження з ножицями.
- •8.Охарактеризуйте інструменти і матеріали, які використовуються в писанкарстві.
- •9.Поясніть процес виготовлення писанки.
- •10. Охарактеризуйте інструменти, які використовуються у вишивці.
- •1.Охарактеризуйте анатомічні властивості будови черепа людини.
- •2.Охарактеризуйте вплив кісток та міміки на передачу характеру натури в скульптурі.
- •3.Охарактеризуйте скульптуру як один із видів образотворчого мистецтва.
- •4.Поясніть характерні особливості будови тіла птахів та тварин.
- •5.Дайте коротку характеристику пропорціям тіла людини.
- •6.Охарактеризуйте матеріали та прийоми при роботі з скульптурою.
- •7.Визначте способи та прийоми ліплення, приготування глини до роботи.
- •8. Поясніть методику виконання будь-якої скульптури.
- •1.Охарактеризуйте мистецтво Стародавнього Риму.
- •2. Дайте характеристику мистецтву Стародавньої Греції.
- •3. Охарактеризуйте мистецтво Київської Русі
- •4. Проаналізуйте особливості романського і готичного стилів.
- •5. Визначте та проаналізуйте особливості трипільської культури та її вплив на сучасне мистецтво.
- •6.Проаналізуйте особливості італійського та українського стилю бароко, їх спільність та відмінність.
- •Бароко в Італії
- •7. Дайте характеристику основним напрямкам епохи Відродження.
- •1. Дайте коротку характеристику пропорцій тіла людини.
- •2. Охарактеризуйте закономірності світлотіней для передачі об’єму предметів в малюнку.
- •3. Визначте послідовність виконання натюрморту в техніці акварельного живопису.
- •4. Охарактеризуйте основні закони кольорознавства.
- •Визначте особливості побудови голови людини.
4. Проаналізуйте особливості романського і готичного стилів.
Рома́нський стиль (від лат. romanus — римський) — художній стиль, що панував у Європі (переважно західній) в X—XII ст. (у деяких місцях — і в XIII ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Найповніше виявив себе в архітектурі. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст. Арсісс де Комон, який встановив зв’язок архітектури XI—XII ст. із давньоримською. В орнаменті перепліталися традиції античності, Візантійської імперії, Ірану й Далекого Сходу.
Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад
Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками. Архітектори створювали склепіння у вигляді хрестів. Скульптури на площинах стін або поверхні капітелей мали рельєфну форму. В оформленні церков були популярними сюжети Страшного суду й Апокаліпсиса, біблійні сцени, скульптури. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті духовної експресії й зовнішньої потворності.
Го́тика (італ. gotico, від назви германського племені готів), готичний стиль — художній стиль, що був завершальним етапом у розвитку середньовічної культури країн Західної Європи (між серединами XII і XVI століть). Термін «Готика» введений в епохуВідродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським»
З початку XIX ст., коли для мистецтва X — XII ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи споруд. Особливе місце в мистецтві готики займав собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (вітражів). Незрівнянний з людиною простір собору, вертикалізм його веж і склепінь, підпорядкування скульптури динамічним архітектурним ритмам, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.
Розвиток мистецтва готики відбивав і кардинальні зміни в структурі середньовічного суспільства: початок формування централізованих держав, ріст і зміцнення міст, висування світських сил — міських, торговельних і ремісничих, а також придворно-лицарських кіл. В міру розвитку суспільної свідомості, ремесла і техніки слабнули підвалини середньовічного релігійно-догматичного світогляду, розширювалися можливості пізнання й естетичного осмислення реального світу; складалися нові архітектурні типи і тектонічні системи. Інтенсивно розвивалися містобудування і цивільна архітектура. Міські архітектурні ансамблі включали культові і світські будинки, замки, укріплення, мости, колодязі. Головна міська площа часто оббудовувалася спорудами з аркадами, торгівельними і складськими приміщеннями на нижніх поверхах. Від площі розходилися головні вулиці; вузькі фасади 2-, рідше 3-поверхових будинків з високими фронтонами вибудовувалися вздовж вулиць і набережних. Міста оточувалися могутніми стінами з багато прикрашеними в'їзними вежами. Замки королів і феодалів поступово перетворювалися на складні комплекси фортечних, палацових і культових споруд. Зазвичай у центрі міста, пануючи над його забудовою, знаходився замок або собор, останній ставав також осередком міського життя.
Готичний художній стиль визначився у своїх типових рисах під час розвитку західноєвропейської середньовічної художньої культури. Беручи початок в середині XII ст. у північних та центральних областях Франції на теренах Іль-де-Франсу, він отримав загальноєвропейське поширення і пройшов ряд самостійних етапів еволюції та національних версій.
Розквіт середньовічної художньої культури виник на базі інтенсивного соціального руху широких народних мас, які викликали ще задовго до формування мистецтва могутні ідеологічні течії. Художня культура сягає корінням безпосередньо до самодіяльної практики соціального низу. Таким чином, прагнення особистості на увагу до себе підготувало основу для появи нових форм та способів самовираження у художній культурі.
Зі зростанням чисельності міст та піднесенням ролі, яку вони відігравали, зростала потреба в нових формах організації праці. Ремісники у містах об‘єднувалися в союзи та цехи. Зміцнення міських ремесел сприяло формуванню міської культури.
Гот.стиль в Укр: Львівський катедральний костел, Церква Святої Єлизавети в Хусті на Закарпатті — одна з найхарактерніших пам'яток готики на українських теренах, ниніХустська Реформатська церква.,
