3. Охарактеризуйте мистецтво Київської Русі

Русь відзначалася високим рівнем культурного розвитку. Феномен її незвичайного зльоту нерідко пояснюють тісними контактами Русі з Візантією — спадкоємицею традицій античної цивілізації, а також з іншими передовими країнами Європи. Безперечно, вплив ззовні, особливо з боку Візантії, позитивно позначався на розвиткові Русі, але досягнення європейських культур потрапляли на Русі в добре підготовлений грунт.

На етапі завершення формування Київської Русі її культура збагатилася новими здобутками. Найважливішим серед них була писемність.

З часів Володимира Святославича у Києві, Новгороді та інших великих містах відкривалися школи грамоти, у яких вчилися діти «нарочитої чаді», тобто бояр, старших дружинників, духовенства. «Повесть временных лет» повідомляє, що Ярослав Мудрий «прийде к Новгороду, собра от старости поповых детей 300 учити книгам». Крім державних шкіл, на Русі практикувалося й приватне навчання. Так, Феодосій Печерський дістав освіту в невеличкому Курську, де навчався в «єдиного учителя» та, за словами Нестора, швидко осягнув усі «граматики».

Для продовження і поглиблення освіти при храмах і монастирях, а також у князівських дворах засновувалися бібліотеки. Ярослав Мудрий створив бібліотеку Софії Київської, його син Святослав наповнив книгами комори свого палацу.

При церковних і монастирських бібліотеках існували спеціальні майстерні, де переписувалися або перекладалися з іноземних мов книги — здебільшого церковні, але й філософські та юридичні трактати, твори, які містили відомості зі світової історії, географії, астрономії.

На базі монастирських бібліотек розвинулися вітчизняні літописання, література. У Софії Київській був укладений перший давньоруський літописний звід 1037—1039 рр., написане й проголошене митрополитом Іларіоном славнозвісне «Слово о законе и благодати», створений «Изборник» 1073 р. — фактично перша давньоруська енциклопедія. У Печерському монастирі наприкінці XI — на початку XII ст. працював один із провідних літописців того часу Нестор — автор «По вести временных лет». Славу видатного публіциста мав у XII ст. Володимир Мономах, перу якого наловить широко відоме «Поучение» дітям. Вершиною давньоруської літератури стало «Слово о полку Ігоревім», у якому З особливою силою прозвучала ідея єдності Русі.

Складовою частиною давньоруської культури була усна народна творчість — епічні пісні, перекази, билини В них відображалися важливі історичні події та явища, прославлялися захисники вітчизни від іноземних загарбників.

На Русі розвивалася й музична культура, котра сягала своїм корінням в глибоку язичницьку старовину. Музика, пісні, танці, театралізовані вистави супроводжували всі родинні, культові та землеробські свята. Після прийняття християнства набирає поширення хоровий спів. Розквіт музично-театрального мистецтв засвідчують знахідки гудків, гусел, а також фрески Софії Київської і із зображеннями оркестру з семи виконавців, які грають на флейті, трубі, лютнях, гуслях, органі.

Разом із християнством на Русь прийшла і монументальна культова архітектура. Величні православні храми виражали уяву сучасників досконалістю архітектурних форм і пишното внутрішнього оздоблення.

Високого рівня в Київській Русі досягло декоративно-прикладне мистецтво. Орнаментальні композиції, чимало елементів яких походили ще з язичницької давнини, вживалися мри оздобленні предметів побуту, зброї, металевого посуду, прикрас, особливою декоративністю відзначалися твори художнього ремесла, виготовлені в техніці черні, наприклад срібні окуття рогів тура (курган Чорна могила в Чернігові), срібні широкі пластинчасті браслети-наручі, прикрашені сюжетним орнаментом, зображеннями фантастичних звірів і птахів.

Археологічні дослідження Києва, Новгорода, Старої Ладоги, Пскова, Звенигорода та інших міст виявили велику кількість виробів з різьбленого дерева. Різьбою по дереву прикрашалися фасади зрубових будівель, човни, судна, сани тощо. Далеко за межами Київської Русі були знані давньоруські різьбярі по кістці, Вони виготовляли скриньки, образки, держаки для ножів і дзеркал, шахи, шашки та ін.