56. Друга світова війна: передумови, перебіг бойових дій, наслідки, нові оцінки.

  У Другій світовій війні брали участь понад 72 держав, на території яких проживало 80% населення Землі. Бойові дії точились в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн. км2 і на просторах світового океану. За роки війни в армії воюючих держав було призвано 110 млн чол.

            На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65–67 млн. чоловік. 95 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол.

1. Причини, передумови, характер війни

            По-перше, несправедливість Версальсько-Вашингтонської системи поставила багато народів у принизливе становище, сприяла приходу до влади сил, які прагнули до реваншу, нового переділу світу. У найбільшій мірі це проявилось у політиці Німеччини, Італії, Японії. Вони і стали підпалювачами війни.

            По-друге, економічна криза 30-х років загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об’єднати зусилля у боротьбі за збереження миру. Всю систему безпеки, створену у 20-ті роки, було зруйновано.

            По-третє, розв’язанню війни сприяла політика урядів Англії та Франції, спрямована на ”умиротворення” агресора, а також ”ізоляція” США, які, прийнявши закон про нейтралітет, фактично самоусунулись від впливу на розвиток подій у світі.

            По-четверте, не останню роль у розв’язанні війни відіграв СРСР, який, підписавши пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього (про поділ сфер впливу у східній Європі), відкрив шлях Німеччині для нападу на Польщу.

Агресивні держави прагнули розширення власних територій, завоювання ринків збутку та джерел сировини. А головна їх мета – завоювання світового панування. З їхнього боку війна була несправедливою і загарбницькою. Для країн, які зазнали агресії і які були окуповані, війна була справедливою і визвольною. Найбільш складно визначити характер війни стосовно СРСР. У період з 17 вересня 1939 р. по 22 червня 1941 р. він сам виступав у ролі агресора, приєднавши до себе значні території, які належали на той час Польщі, Румунії, Фінляндії, а також Прибалтику (Естонія, Латвія, Литва). Але після нападу Німеччини СРСР виніс на собі основний тягар боротьби з нацистською Німеччиною і для нього війна набула справедливого характеру. Її по праву назвали Великою Вітчизняною війною.

2. Періодизації Другої світової війни:

І. 1 вересня 1939 р. — 19 листопада 1942 р. (Від нападу Німеччини на Польщу до початку радянського контрнаступу у битві під Сталінградом). Стратегічна ініціатива належить агресивним державам. Німеччина, Італія, Японія та їх союзники зуміли оволодіти значними територіями в Європі, Африці, Азії, Океанії. В той же час відбувається формування Антигітлерівської коаліція (провідну роль у ній відігравали США, Великоблитарія і СРСР) – об`єднання держав, яке стало наперешкоді агресивним планам.

ІІ. 19 листопада 1942 р. — 9 травня 1945 р. (Від початку радянського контрнаступу під Сталінградом до завершення розгрому нацистської Німеччини). Стратегічна ініціатива повністю переходить до країн антигітлерівської коаліції, війська яких розгромили війська Німеччини і її союзників у Європі і змусили їх капітулювати. На Тихоокеанському театрі бойових дій війська Антигітлерівської коаліції впритул наблизилися до Японії, переломивши хід війни на свою користь.

ІІІ. 9 травня 1945 р. — 2 вересня 1945 р. (Від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії) Завершення війни на Тихому океані і розгром мілітаристської Японії. Кінець Другої світової війни.

 Початок війни. Напад на Польщу (операція «Вайс»)

   Друга світова війна розпочалася з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Польща якнайкраще пiдходила для випробування на практицi стратегії “блискавичної вiйни” («бліцкригу») – вйни, успіх в який передбачалось досягнути  швидкими діями, захопивши противника зненацька, не давши йому отямитися і організувати ефективний опір. Вторгнення німецьких військ на територію Польщі розпочалось 1 вересня 1939 р. Йому передувала провокація гітлерівців у прикордонному містечку Глейвіц.

    17 вересня, коли крах Польщі став уже очевидним, а польський уряд залишив країну, польський кордон перейшли радянські війська.

 Вiдповiдно з домовленостями, досягнутими на переговорах 23 серпня 1939 р. i зафiксованими у таємному протоколi, нiмецьке командування вiдвело свої вiйська за демаркацiйну лiнiю (лінія, що розмежовує) вiд Львова й Бреста. Перед тим у Брестi, Гродно, Ковелi й Пiнську вiдбулися спiльнi паради вiйськ-переможцiв (німецьких і радянських).

            Підсумком агресії Німеччини та СРСР стало укладення між нами 28 вересня у Москвi Договору про дружбу і кордон та таємні протоколи про поділ сфер впливу i співпрацю мiж двома державами. Цей договір зафіксував розділ Польщі і уточнив лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю вона була пересунута на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р. і проходила приблизно по етнографічному кордону проживання поляків, з одного боку, українців, білорусів з іншого («Лінія Керзона»). Землі з чисто польським населенням залишились в складі Німеччини, а взамін СРСР отримав у свою сферу впливу Литву. 

3 вересня Англія, а згодом за нею й Франція, пiсля марних спроб схилити Гiтлера стати на шлях переговорів i вивести вiйська з територiї Польщі й окупованої частини Чехословаччини оголосили Нiмеччинi вiйну. Перiод вiйни мiж 3 вересня 1939 р. та 10 травня 1940 р. дiстав назву “дивної вiйни”, оскiльки, формально оголосивши вiйну, жодна сторона її фактично не вела..

Тим часом бойові дії спалахнули на Півночі Європи між СРСР і Фінляндією. На світанку 30 листопада 1939 р. великi сили радянських вiйськ перейшли у наступ на фінську армію, що займала прикордонні укрiплення.

Наступу радянських військ передував інцидент на кордоні. На території радянської прикордонної застави розірвався важкий снаряд, який прилетів невідомо з відкіль. Загинуло декілька пограничників. Радянська сторона звинуватила у цьому фінів. Проте фіни свою причетність заперечували, стверджуючи, що у них немає на відстані пострілу подібних гармат. Але для радянської сторони це вже було неважливо. Привід до війни було знайдено.

 

  11 лютого 1940 р. розпочався другий наступ радянських вiйськ. Вiн завершився проривом . 12 березня за посередництвом i пiд тиском нiмецької дипломатiї СРСР i Фiнляндiя пiдписали мирний договiр, за яким жертва агресiї втрачала значну частину своєї територiї, У листопадi 1940 р. нейтральна напередоднi конфлiкту Фiнляндiя приєдналася до агресивної “осi” Берлiн—Рим—Токiо і взяла участь у війні проти СРСР 

9 квiтня 1940 р. гiтлерiвськi вiйська без оголошення вiйни напали на Данiю та Норвегiю (операція «Везерські навчання»). Данiя капiтулювала вiдразу пiсля нападу, Норвегiя вчинила опiр агресiї. У червнi 1940 р. Норвегiя була окупована гiтлерiвськими вiйськами.

10 травня 1940 р. німецька армія вторглася в Бельгiю, Голландiю i Люксембург. 

5 червня нiмецькi вiйська розпочали наступ на пiвдень. 14 червня нiмцi увiйшли в Париж. Уряд Франції подав у вiдставку. Новий голова уряду маршал Петен, герой першої світової війни, звернувся до нiмецького командування з проханням про перемир‘я. 22 червня його було пiдписано в Комп’єнському лiсi у доставленому з музею штабному вагоні маршала Фоша. За умовами перемир’я Францiя втрачала понад двi третини своєї територiї, що переходила пiд контроль окупацiйних властей. Ельзас і Лотарингія увійшли безпосередньо до складу рейху.

Тим часом, як Німеччина була зайнята на Заході, СРСР «упорядковував» свою ”зону впливу”, відведену йому за таємними протоколами 23 серпня і 28 вересня 1939 р.

А в серпнi 1940 р. Прибалтійськi республіки було включено до складу СРСР.

Для розв’язання питання про суспільний лад i державну владу на території Західної України були проведені вибори до Народних зборів. На підставі звернення Народних зборiв позачергова сесiя Верховнoї Ради СРСР у листопаді 1939 р. прийняла закон про включення Захiдної України до складу СРСР i возз`єднання її з Українською РСР. На територiї Західної України було створено шiсть областей — Львiвську, Станiславську (згодом Iвано-Франкiвська), Волинську, Тернопiльську, Рiвненську й Дрогобицьку, яку в 1959 р. було об’єднано з Львiвською. Аналогічно вирішилась доля Західної Білорусії, яка була включена до складу Білоруської РСР.

27 вересня 1940 р. Німеччина, Італія та Японія уклали між собою Троїстий пакт. Таким чином було завершено формування блоку агресивних держав і розподілу між ними сфер впливу.

Поки йшла підготовка до нападу на СРСР, воєнні дії Німеччини обмежувались морськими й повітряними операціями проти Великобританії. Японія вела воєнні дії в Китаї. У Східній і Північній Африці перейшли в наступ італійські війська. Головна їх мета - захоплення Британського Сомалі і Єгипту. Далі жертвами фашистської агресії стали Греція і Югославія (капітулювали у квітні 1941 р.). У травні 1941 р. німецькі повітрянодесантні частини захопили острів Крит - важливу базу, що прикривала Балкани з півдня. Оволодівши Балканами, фашистська Німеччина спробувала проникнути і на Близький Схід, намагалась надати допомогу антианглійському перевороту в Іраці і т. д. Проте, зайнята підготовкою до нападу на СРСР, вона не змогла виділити належних сил для проведення операцій на близькосхідних театрах воєнних дій.

27 вересня 1940 р. до "Сталевого пакту" між Німеччиною й Італією (травень 1939 р.) приєдналася мілітаристська Японія. Так склався військовий союз під назвою "Пакт трьох держав". 

Вторгнення фашистських армій на територію Радянського Союзу почалося о 3 годині 30 хвилин 22 червня 1941 р. Разом з гітлерівською Німеччиною у війну проти СРСР вступили Фінляндія, Угорщина, Румунія й Італія. Допомогу Німеччині надавали царська Болгарія і франкістська Іспанія, Словаччина й Хорватія. План війни проти СРСР під назвою "Барбаросса", розроблений генштабом і затверджений Гітлером 18 грудня 1940 р., ґрунтувався на ідеї "блискавичної війни". 

 На фронті між Балтійським і Чорним морями вглиб радянської землі розгорнули наступ три угруповання німецько-фашистських армій.

Група армій "Північ" зі Східної Пруссії через Прибалтику наступала на Ленінград. її наступ підтримували німецькі й фінські війська з території Фінляндії.

Група армій "Центр" розгорнула наступ у напрямку Мінськ - Смоленськ - Москва.

На Україну наступала група армій "Південь". Головний напрям удару - Київ.

28 червня фашистські війська захопили Мінськ і оточили дві радянські армії. Одночасно розпочався активний наступ вермахту у Прибалтиці, були захоплені Вільнюс, Рига і виникла загроза Ленінграду. В Україні між німецькими і радянськими танковими частинами точилися запеклі бої в районі Луцька. Проте фашистські війська перемогли і розгорнули наступ на Київ. У результаті глибокого прориву німецьких танків у тил Південно-Західного фронту у вересні радянські війська потрапили в оточення. Після цього гітлерівцями було зайнято Лівобережну Україну. До жовтня тривала оборона Одеси, продовжував чинити стійкий опір Севастополь.

Період від 19 листопада 1942 р. до 1943 р. включно - докорінний перелом у ході Другої світової війни.

Центральною подією 1942-1943 рр. є Сталінградська битва. Наприкінці березня 1943 р. у результаті контрнаступу німецької армії утворилася Курська дуга. Улітку на Курській дузі розпочалася операція «Цитадель». Фашисти мали намір оточити і знищити радянські війська, що обороняли Курський виступ. Цього разу радянська розвідка правильно визначила час і напрямок німецького наступу. У ніч з 4 на 5 липня 1943 р. за кілька годин до цього наступу радянські війська завдали ворогові випереджувального артилерійського удару. Продовжуючи наступ, радянські війська у вересні 1943 р. звільнили Лівобережну Україну і Донбас, вийшли до Дніпра і 6 листопада 1943 р. визволили Київ. Розпочалося звільнення Правобережної України і Східної Білорусії.

У 1944 р.Червона Армія повністю звільнила територію СРСР і перенесла бойові дії у країни Південно-Східної і Центральної Європи. 20 липня 1944 р. радянські війська вийшли на радянсько-польський кордон, а восени радянський кордон був повністю відновлений. 6 червня 1944 р. після тривалої підготовки англо-американські війська розпочали висадку у Північній Франції. Так був відкритий Другий фронт в Європі і англо-американська армія почала поступове звільнення території Франції від окупації. 15 серпня союзні війська висадилися у Південній Франції. На початок вересня 1944 р. більшу частину Франції було звільнено.

Радянські війська влітку-восени 1944 р. вступили в Румунію, Болгарію і спільно з Національно-визвольною армією Югославії звільнили  Белград.  Фашистські  війська  залишили  Грецію  і Албанію. На півночі Європи радянські війська вступили на територію Норвегії, з війни вийшла Фінляндія.

Наприкінці 1944 р. союзні війська звільнили Францію, Бельгію та Центральну Італію. Війна на два фронти поставила Німеччину у надзвичайно скрутне становище. Радянські війська у січні-квітні 1945 р. завдали нових нищівних ударів німецько-фашистським військам на р. Віслі та Одері, у Східній Пруссії, Померанії, Сілезії та Угорщині. Союзні армії у березні зайняли Рур і низку районів Західної Німеччини, а у квітні англо-американські війська знаходилися вже в 100 км від Берліна.

16 квітня 1945 р. радянські війська розпочали останню велику операцію — штурм столиці Третього Рейху Берліна. 29 квітня — 2 травня німецькі війська капітулювали в Італії, Хорватії, Австрії, Південній Німеччині. У ніч з 8 на 9 травня 1945 р. було підписано Акт про воєнну капітуляцію Німеччини. Після завершення війни в Європі союзні держави розпочали підготовку до вирішального наступу на Японію. Навесні 1945 р. англійські війська вибили японців з Бірми. 26 липня 1945 р. США і Великобританія прийняли в Потсдамі декларацію з вимогою беззастережної капітуляції Японії (до якої приєднався Китай, а 8 серпня — СРСР), імператорський уряд її відхилив.

6 і 9 серпня американські літаки скинули на японські міста Хіросіму та Нагасакі атомні бомби. 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії і три радянські фронти перейшли у наступ проти Квантунської армії, розташованої в Маньчжурії. 2 вересня 1945 р. у Токійській затоці на американському лінкорі «Міссурі» був підписаний Акт про капітуляцію Японії. Друга світова війна, що тривала рівно 6 років, була завершена.