
- •Стародавній Єгипет: державність, суспільство, культура.
- •Стародавня Месопотамія та Мала Азія: державність, суспільство, культура.
- •Світова Перська держава у VI–V ст. До н.Е.
- •Стародавня Індія: державність, суспільство, культура.
- •Стародавній Китай: державність, суспільство, культура.
- •Крито-мікенська цивілізація.
- •Культура Греція класичного періоду
- •Греко-македонська експансія на Схід: передумови, хід, наслідки.
- •Утворення Середземноморської Римської держави: етапи, наслідки, ідеологія.
- •Октавіан Август та становлення системи принципату.
- •Діоклетіан та Костянтин Великий. Становлення системи домінанту.
- •Культура імператорського Риму.
- •Велике переселення народів, падіння Західної Римської імперії та утворення варварських держав.
- •Візантійська імперія та її внесок у світову цивілізацію (політика, релігія, культура).
- •Франкська держава в епоху Меровінгів та Каролінгів.
- •Епоха хрестових походів: передумови, хід, наслідки.
- •Типологія середньовічного урбанізму.
- •Церква в середньовічній європейській цивілізації.
- •Особливості міжнародних відносин у Європі середньовічної доби.
- •Арабський халіфат: релігія, експансія, політика, культура.
- •Османська імперія (XIV – XVII ст.): експансія, політика, господарство, культура, релігія.
- •Культура Відродження: етапи, специфіка, наслідки, особистості.
- •Великі географічні відкриття та їх наслідки.
- •Реформація: сутність, етапи, напрямки, значення.
- •Ранній абсолютизм у Європі кінця XV – першої половини XVII ст.
- •Розвиток освіти і науки в країнах Західної Європи xvі – першої половини XVII ст.
- •Англія (з 1707 р. – Великобританія) з серединиXviі– до кінця XVIII ст. Промисловий переворот та його наслідки.
- •Війна за незалежність та становлення державності сша.
- •Просвітництво: витоки, ідеологія, напрямки, регіональні особливості та наслідки.
- •Угорщина і Трансільванія під владою Габсбургів XVII–XVIII ст. Національно-визвольна війна під керівництвом ф.Ракоці іі (1703 – 1711 рр.)
- •Велика Французька революція: передумови, перебіг, наслідки, новітні оцінки.
- •Зовнішня політика та війни наполеонівської Франції в період імперії (1804 – 1814 рр.). Битва під Ватерлоо.
- •Війни за незалежність колоній Латинської Америки: передумови, хід, наслідки.
- •Революції та реформи в країнах Європи хіх ст.: передумови, хід, наслідки, новітні оцінки.
- •Австрійська імперія у 50 – 60-х рр.. Хіх ст. Дуалістична угода 1867 р., її наслідки та оцінка.
- •Об’єднання Німеччини у другій половині хіх ст.: передумови, хід, наслідки. Отто фон Бісмарк.
- •Об’єднання Італії у другій половині хіх ст.: передумови, хід, наслідки. Джузеппе Гарібальді.
- •Громадянська війна та період Реконструкції в сша: передумови, хід, наслідки. А.Лінкольн.
- •Ідейні доктрини та соціальні рухи в країнах Європи та Америки хіх – початку XX ст.
- •Міжнародні відносини у кінці хіх – на початку хх ст.Формування військово-політичних блоків.
- •Перша світова війна: передумови, перебіг бойових дій, наслідки, нові оцінки.
- •Річ Посполита 1569–1795 рр.: основні етапи розвитку.
- •Слов’янські народи імперій Габсбургів та Османів у боротьбі за незалежність (кінець xviiі – початок хх ст.).
- •Російська імперія у XVIII– до початку хх ст. (політика, суспільство, культура).
- •Османська імперія, Персія та арабські країни Близького Сходу у XVII ст. – 1918 р.: загальні тенденції розвитку.
- •Антиколоніальні рухи в Азії та Африці у хіх – на початку хх ст.
- •55. Тоталітарні та авторитарні режими міжвоєнної Європи та Латинської Америки: порівняльна характеристика
- •Друга світова війна: передумови, перебіг бойових дій, наслідки, нові оцінки.
- •Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин
- •Західноєвропейські демократії: Велика Британія та Франція (1918 р. – початок ххі ст.).
- •Від авторитаризму до демократії: Італія, Іспанія, Португалія, Греція (1918 р. – початок ххі ст.).
- •Проблеми політичного та соціально-економічного розвитку Німеччини в хх – на початку ххі ст.
- •Країни Північної Європи (1918 р. – початок ххі ст.): порівняльна характеристика.
- •Срср у 1945–1991 рр.: загальна характеристика.
- •Російська Федерація та країни пострадянського простору (від 1991 р.).
- •Країни Центрально-Східної Європи (1918 р. – початок ххі ст.): порівняльна характеристика.
- •Розпад Югославії: передумови, етапи, хід, наслідки.
- •Країни Латинської Америки від 1918 р. – до нині: порівняльна характеристика.
- •Китайська Народна Республіка від 1949 р. До нині: загальна характеристика.
- •Провідні країни Східної (Японія, Корея) та Південної Азії (Індія, Пакистан) другої половини хх – початку ххі ст.: порівняльна характеристика.
- •Провідні країни мусульманського світу (Туреччина, Іран, Єгипет) другої половини хх – початку ххі ст.: порівняльна характеристика.
- •Провідні країни Тропічної та Південної Африки: від деколонізації до нині.
- •Європейський Союз: становлення та сучасність.
- •Україна у первісну добу. Трипільська культура.
- •Племена і народи раннього залізного віку на території України.
- •Східнослов’янські племена в епоху Великого переселення народів.
- •Київська Русь: державність, суспільство, культура.
- •Галицько-Волинська держава.
- •Українські землі в складі Великого князівства Литовського та Польського королівства (1349–1569 рр.).
- •Великий степ, Кримський ханат і Запорізька Січ (XV–xvі ст.).
- •Українські землі в складі Речі Посполитої (1569–1647 рр.).
- •Давня і середньовічна історія Закарпаття.
- •Козацька революція 1648–1657 рр. Б. Хмельницький. Нові оцінки.
- •Українські землі в добу Руїни (1657–1686 рр.).
- •Українські землі наприкінці XVII – початку XVIII ст.
- •Інкорпорація українських земель та Криму Російською імперією (1714–1795 рр.).
- •Доля українських земель в складі Речі Посполитої (1686–1793 рр.).
- •Галичина, Буковина і Закарпаття в складі Австрійської (від 1867 р. – Австро-Угорської) імперії.
- •Українські губернії Російської імперії кінця XVIII – початку хх ст.
- •Українські землі в роки Першої світової війни.
- •Українські землі в роки революції 1917–1921 рр.
- •Усрр у 1920–1930-х рр. Нові підходи в оцінці злочинів тоталітарного режиму.
- •Західна Україна, Буковина та Підкарпатська Русь у міжвоєнний період: порівняльна характеристика.
- •Українські землі в роки Другої світової війни: нові оцінки.
- •Радянська Україна 1945–1991 рр.: загальна характеристика.
- •Україна в роки незалежності: загальна характеристика.
- •Українська діаспора: історія та сучасність.
Громадянська війна та період Реконструкції в сша: передумови, хід, наслідки. А.Лінкольн.
Обрання А. Лінкольна президентом стало приводом для заколоту в рабовласницьких штатах. Вісім з них, не змирившись із втратою політичної влади, оголосили про відокремлення від США. Вони створили конфедерацію з центром у Річмонді та обрали президентом плантатора Девіса. Заколотники оголосили, що керуватимуться переконанням: «Рабство — нормальне становище для негрів».
Після вступу Лінкольна на посаду президента війська конфедерації 12-13 квітня 1861 р. обстріляли та захопили форт Самтер поблизу Чарльстона.
15 квітня Лінкольн оголосив про набір ополчення чисельністю 75 тис. осіб. Так почалася громадянська війна (війна між громадянами однієї держави).
Бойові дії з боку федерального уряду розгорталися дуже повільно. Це дало змогу армії Півдня, якою керував талановитий генерал Р.-Е. Лі, здобувати перемоги одна за одною. У червні 1861 р. конфедерати ледь не захопили Вашингтон: столиця США стала прифронтовим містом.
Початок війни супроводжувався патріотичним піднесенням. Як до армії Півдня, так і до армії Півночі вступало багато добровольців. На кінець 1861 р. армія Півночі (янкі) становила 650 тис. вояків, у декілька разів перевищуючи армію Півдня. Проте самої лише чисельної переваги для перемоги виявилося недостатньо. Для цього потрібні були талановиті командири і відповідний план ведення бойових дій. У перші роки війни Півночі бракувало як першого, так і другого. Стратегічний план ведення війни передбачав блокування території конфедерації та поступове стискання кільця оточення. Цей план отримав назву «Анаконда». Перебіг бойових дій 1862 р. виявив його хибність. Розтягненість військ Півночі на тисячі кілометрів не давала можливості концентрувати їх у достатній кількості та в потрібному місці.
У 1862 р. бойові дії розгорнулись одночасно на двох фронтах: у басейні р. Міссісіпі та у Віргінії. Флот Півночі заблокував узбережжя конфедерації, перешкоджаючи ввезенню спорядження і зброї та вивозу бавовни, інших експортних товарів. Бойові дії, окрім успіхів генерала У. Ґранта в басейні р. Міссісіпі і захоплення Нового Орлеана, успішними для Півночі не були. Конфедерати завдали янкі три поразки у Віргінії та, завдяки створенню броненосного флоту, прорвали морську блокаду.
Невдачі і затягування війни остаточно переконали президента США Лінкольна в необхідності вжиття радикальних заходів. У 1862 р. було прийнято низку законодавчих актів, після чого конституційний характер війни (за єдність країни) змінився на революційний (за радикальні перетворення).
Реконструкція Півдня (1865-1877 pp.)
Після завершення громадянської війни перед країною постала проблема реконструкції — відновлення державної єдності і перебудови життя Півдня.
Першим кроком на цьому шляху було повне та безповоротне скасування рабства. У лютому 1865 р. конгрес прийняв 13-ту поправку до Конституції США, яка забороняла рабство на всій території країни. Але чекали свого вирішення інші проблеми: умови допущення колишніх штатів конфедерації до союзу, статус колишніх рабовласників і рабів, організація влади на Півдні та ін.
Пправлячих колах США щодо цього питання єдиної думки не було. Після смерті Лінкольна розбіжності між президентом (ним став Ендрю Джоне, колишній віце-президент) і конгресом у вирішенні цих питань загострилися. Е. Джоне зайняв позицію умиротворення. У травні 1865 р. він видав указ про амністію, що відновлював плантаторів у громадянських, політичних і правах власності (крім права мати рабів). Плантатори Півдня сприйняли цей указ як слабкість. Вони почали повертати свої плантації та примушувати колишніх рабів знову працювати на себе, до того ж створили розгалужену терористичну організацію ку-клукс-клан, яка розправлялась із непокірними неграми і тими білими, котрі їм співчували. Набув поширення суд Лінча — кара на горло без суду і слідства. Відновивши свою владу, плантатори проводили через законодавчі зібрання штатів «чорні кодекси» — закони, що забороняли колишнім рабам мати власність, позбавляли їх свободи пересування, слова, зборів, права брати шлюб з білими і т. ін. Виникла загроза нової громадянської війни між плантаторами і колишніми рабами. Ситуація загострилася після виборів до конгресу США у грудні 1865 р. депутатів від південних штатів. Серед новообраних було чимало колишніх лідерів конфедерації. Радикально налаштовані члени конгресу домоглися рішення не допустити цих депутатів до зали засідань і передати справи проведення реконструкції конгресові. У липні 1866 р. конгрес прийняв 14-ту поправку до Конституції США, згідно з якою колишні лідери конфедерації позбавлялися права посідати державні посади, а негри зрівнювались у правах з білими. Заборонялися «чорні кодекси».
Одержавши на виборах до конгресу перемогу, республіканці вдалися до радикальної реконструкції. У 1867 р. на Півдні було введено воєнний стан, скасовано колишні конституції штатів. Завдяки таким рішучим діям у 1868 р. штати Півдня ратифікували 14-ту поправку до Конституції США.
Радикальна реконструкція — це примусова демократизація життя на Півдні США з допомогою армії, але без розв'язання терору і встановлення диктатури.
На нових президентських виборах переміг колишній головнокомандувач армії Півночі генерал У. Ґрант. За його президентства помітно зросла підприємницька активність. Бурхливий розвиток ринкових відносин сприяв поступовій ліквідації відмінностей між Півднем і Північчю. Колишні плантатори та їхні раби пристосовувалися до нових умов господарювання. Поетапна радикальна реконструкція досягла мети. У 1877 р. з Півдня було виведено федеральні війська і тим самим ліквідовано останні елементи надзвичайного стану.
За період реконструкції сталися значні зміни у партійній системі США. Демократична партія завдяки входженню до її лав фермерів і підприємців репрезентувала не тільки інтереси колишніх плантаторів. Демократи з кожними виборами набирали ваги у конгресі. Республіканська партія трансформувалась у партію, що відображала інтереси великих підприємців, промисловців та банкірів, і втратила свій радикальний дух.
Риску під трагічним періодом історії США підвели президентські вибори 1876 p., на яких представник демократичної партії здобув більшість голосів. Але результати виборів було переглянуто, і президентом став кандидат республіканської партії Р. Хейс. Це стало наслідком закулісної змови між лідерами партій про припинення реконструкції та виведення військ.
Громадянська війна і реконструкція складають єдиний період в історії США. Оцінки істориками цих подій різні: одні порівнюють їх із буржуазно-демократичною революцією та називають другою американською революцією; інші розглядають це як боротьбу між двома формами власності та організації праці.