8. Велике переселення народів, падіння Західної Римської імперії та утворення варварських держав.

Велике переселення народів, яке змінило карту світу і відбувалося впродовж IV-VII ст., було спричинене появою в Європі гунів. Цей могутній і загадковий народ прийшов від кордонів Давнього Китаю, здолавши десятки тисяч кілометрів. Стрімко просувалися гуни до Європи, підкоряючи території й народи і посилюючи свою могутність. Страх перед навалою гунів змушував племена, що населяли територію Європи, кидати свої землі й шукати безпечних місць. Ті, хто наважувався чинити опір, були підкорені гунами і разом з ними просувалися все ближче до кордонів Римської імперії.

У 375 p., рятуючись від гунів, дозволу оселитися у межах Римської імперії попросили вестґоти. Імператор Валент погодився надати землі у Фракії (на сході Балканського півострова) і обіцяв годувати їх якийсь час. За це вестґоти зобов'язувалися служити в римському війську. Римські чиновники порушили угоду, і варвари не отримали достатньо продуктів харчування. Потерпаючи від голоду і жахливих умов, ґоти на чолі зі своїм вождем Алавівом повстали. Проти повсталих вирушила імператорська армія. У 378 р. біля Адріанополя відбулась вирішальна битва. Римляни зазнали нищівної поразки.

Загалом римляни, намагаючись убезпечити себе від нападів варварів, застосовували щодо них політику «поділяй і володарюй». Вони підкупали вождів племен, провокували війни між варварами, декому надавали землі в межах імперії. Усе це допомагало Риму стримувати натиск варварів. І цього разу для боротьби з вестґотами римляни найняли гунів та інші племена. Їм вдалося зупинити вестґотів і на деякий час об'єднати державу під владою імператора Феодосія. Та після його смерті держава знову розпалася. У 395 р.на теренах колись єдиної імперії утворилося дві держави: Західна Римська імперія із столицею в Римі й Східна – із столицею у Константинополі. Пізніше Східну Римську імперію почали називати Візантією – від назви міста Візантій.

3. Захоплення Риму Аларіхом

У 401 р. Західна Римська імперія вже не змогла дати відсіч вестґотамна чолі з їхнім вождем Аларіхом (бл. 370-410 рр.) і змушена була відкуплятися від варварів. А коли в 410 р. Рим відмовився платити, Аларіх 24 серпня з допомогою рабів, що відчинили вночі міську браму, захопив «вічне місто» і піддав його нищівному пограбуванню. Вестґоти три доби грабували Рим, але не залишилися в ньому, а пішли в римські провінції.

Тим часом інші варварські племена – вандали, свеви й алани захопили інші провінції колись могутньої імперії. Під владою варварів опинилися південь Іспанії, а в 429 р. – африканські провінції.

4. Вторгнення гунів

Через 40 років після нашестя племен вестґотів на територію Західної Римської імперії вторглися племена гунів. Ще у 377 р. ці кочові племена отаборилися в провінції Паннонія.

У 40-х роках V ст. вождем гунів став Аттіла (?–453 p.). Він прославився грабунками та насиллям, тому християни прозвали його «бичем божим». Аттіла об'єднав під своєю владою племена гунів і напав спочатку на Східну Римську імперію. У 447 р. його війська підійшли до Константинополя і змусили імператора заплатити величезний викуп.У 451 р. війська Аттіли вдерлися на землі Західної Римської імперії, в Галлію.

Щоб дати відсіч могутньому супротивникові, свої сили об'єднали римляни, франки, вестґоти, бурґунди, алани, сакси. Вирішальна битва між союзниками і гунами, на боці яких виступали остґоти й сармати, відбулася на захід від міста Труа, на Каталаунських полях. Іноді цю битву називають «битвою народів». Вона була однією з найкривавіших битв давнини в Європі.

5. Падіння імперії

Західна Римська імперія, яка вистояла у війні з могутніми гунами, невдовзі зазнала нападів вандалів з території Північної Африки, де вони створили могутню державу, на чолі з королем Гейзеріхом. Захопивши острів Сицилія, вандали перетворили його на зручний плацдарм для нападу на Рим. У 455 р. вони взяли колись неприступну для ворогів столицю Західної Римської імперії. Два тижні вони грабували й руйнували Рим. Але Рим остаточно ще не був переможений. У 468 р. римський флот, який складався із 1 100 кораблів, зустрівся біля африканського узбережжя з морськими силами Гейзеріха. Скориставшись помилками римлян та застосувавши запалювальні судна, вандали перемогли.

З того часу західнаримські імператори вже не мали реальної влади. Їх контролювали варварські вожді. Символічно, що останній імператор, як і легендарний правитель Риму, мав ім'я Ромул. У 476 р. Ромула Августулапозбавив влади вождь остґотів Одоакр, а символи його влади відправив до Константинополя.

Тисячолітній Рим упав, а Західна Римська імперія зникла з карти світу. На її території утворилася велика кількість варварських королівств. У 418 р. (н.е.) в Аквітанії утворилося перше варварське королівство Вестготів; у 429 р. а Африці утворено королівство Вандалів. У 443 р. в Галії сформувалося королівство Бургундів, а на пд.. Британії вже існувало королівство англо-саксів.