- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2 Границя і неперервність ф-ції 2-х змінних.
- •3. Частинні прирости та частинні похідні ф-ції декількох незалежних змінних.
- •4. Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •5.Частинні похідні вищих порядків.
- •6.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •7.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •8.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •9. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області)
- •12. Однорідні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •13. Лінійні диф. Р-ня 1-го порядку.
- •16. Лінійні однорідні диф.Р-ня 2-го пор.Означення і загальні властивості
- •17.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •19. Метод невизначених коефіцієнтів для знаходження частинного розв’язку
- •20,Властивості збіжних рядів.
- •21. Необхідна ознака збіжності ряду. Гармонічний ряд.
- •22.Ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •23. Ознака Даламбера збіжності ряду.
- •24. Радикальна ознака Коші.Приклади.
- •28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •30.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •31.Роскладання в ряди Макларена
- •33. Інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів.
- •34. Обчислення значених функцій за допомогою степеневих рядів.
- •35. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •36.Випадкові події. Операції над подіями.
- •37.Сумісні, несумісні події. Повна група подій. Протилежні події
- •38.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •46. Формула Бейєса.
- •47.Повторні незалежні випробування. Формула Бернуллі.
- •48. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •49. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •50. Послідовність незалежних випробувань. Формула Пуассона .
- •56.Математичне сподівання одновимірної випадкової величини та його властивості
- •57.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •58. Медіана і мода розподілу
- •60. Біноміальний закон розподілу
- •61. Закон розподілу Пуассона
- •62. Рівномірний закон розподілу
- •63. Показниковий закон розподілу
- •64. Нормальний закон розподілу
- •65. Ймовірність попадання в заданий інтервал нормально розподіленої випадкової величини. Ймовірність її відхилення від математичного сподівання. Правило трьох сигм
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •71.Неперервні двовимірні випадкові величини. Функція розподілу та її властивості.
- •72.Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини та її основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область.
- •73.Щільності розподілу ймовірностей складових двовимірної випадкової величини (безумовні щільності).
- •74.Умовні закони розподілу складових двовимірної випадкової величини (дискретної і неперервної).
- •75.Умовне математичне сподівання дискретної і неперервної двовимірної випадкової величини.
- •76.Залежні і незалежні випадкові величини. Необхідна і достатня умова незалежності випадкових величин.
- •78.Функція дискретної випадкової величини. Закон розподілу функції, числові характеристики.
- •79.Визначення щільності розподілу функції неперервної випадкової величини по щільності розподілу аргументу.
28.Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність
Ряд назив знакозмінним, якщо серед його членів є як додатні, так і від’ємні. Знакочерг ряди є частинним випадком знакозмінних рядів.
Знакозмінний ряд називається абсолютно збіжним, якщо як сам ряд, так і ряд, складений з його абсолютних велечин його членів збігається.
Знакозмінний ряд називається умовно збіжним, якщо сам ряд збігається, а ряд, складений з абсолютних велечин є розбіжним.
Відмінність між абсолютно збіжним і умовно збіжним рядами в тому, що абсолютно збіжні ряди збігаються в основному в силу того, що їхні члени швидко спадають, а умовно збіжні – в результаті того, що додатні і від’ємні додатки знищують один одного.
29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
Ряд виду а0+а1х+а2х2+.... називається степеневим рядом, а числа а0,а1,а2,....- коефіцієнтами степеневого ряду.
Теорема Абеля:1)якщо степеневий ряд збігається при значенні х=х0≠0, то він збігається і , причому абсолютно, при всіх значеннях х таких, що |x|<|x0|.2)Якщо степеневий ряд розбігається при х=х1, то він розбігається при всіх значеннях х таких, що |x|>|x1|.
Доведення
1)За умовою степеневий ряд збігається при х=х0≠0, значить виконується необхідна умова збіжності
lim un=lim anx0n=0
n∞ n∞
Звідси випливає, що послідовність |anx0n| обмежена, т.е. існує таке число М>0, що для всіх n виконується нерівність
|anx0n|<M.(1)
Розглянемо ряд, складений із абсолютних величин членів ряду. ∑(от n=1 до ∞ )|anx0n|, який представимо у вигляді |a0|+|a0x0||x/x0|+….+|anx0n||x/x0|n+….
Члени цього ряду згідно нерівності (1) менші відповідних членів ряду М+М|x/x0|+....+М|x/x0|n +..., який являє собою геометричний ряд, який збігається, коли його знаменник q=|x/x0|<1, тобто |x|<|x0|, значить на основі умови порівняння ряд а0+а1х+а2х2+.... збігається.
2)За умовою ряд а0+а1х+а2х2+.... розбігається при х=х1. Покажемо, що він розбігається для усіх х, задовольняючих умові |x|>|x1|. Припустимо зворотне, тобто при |x|>|x1| ряд збігається. Тоді за доведеним вище він повинен збігатися і в точці х1(бо |x|<|x0|), щ оне задовольняє умові. Таким чином, для всіх х таких, що |x|>|x1|, ряд а0+а1х+а2х2+.... розбігається.
30.Ряд Тейлора і Маклорена.
Якщо
ф-ція y=
f(x)
неперервна в деякому інтервалі, що
містить точку х = а і в цьому інтервалі
має неперервні похідні від 1-го до n-го
порядку включно, то вона може бути
представлена у вигляді многочленна
n-го
порядку і залишкового члена Rn(x)
по формулі Тейлора
Припустимо, що ф-ція f(x)
має похідні до (n+1)-го
порядку включно в околі точки х=а, тоді
залишковий член Rn(x)
можна записати у Формі Лагранжа
а<с<х
(х<с<а)
Якщо
в формулі Тейлора покласти а=0, то одержимо
формулу Маклорена:
Якщо
ф-ція f(x)
має в деякому інтервалі, що містить
точку х=а похідні любого порядку і якщо
залишковий член Rn(x)
в формулі Тейлора прямує до 0 при
необмеженему зростанні n,
то одержимо ряд Тейлора
Зокрема, якщо а=0 одержимо ряд Маклорена
(1) Ф-ція f(x)
може бути розвинена в ряд Маклорена,
якщо вона має похідні любого порядку,
тобто нескінченно диференційована в
точці х=а. Для розвинення в ряд Маклорена
необхідно і досить, щоб залишковий член
ряду Rn(x)→0,
тобто
(2) Якщо умова 6 не виконується, то
степеневий ряд в правій частині формули
1 не є ф-цією f(x).
Якщо умова 6 виконується на деякому
проміжку, то на цьому ж проміжку складений
ряд Маклорена збігається до ф-ції f(x).
Умову 6 записати у вигляді
Так як
є заг. член ряду, який збіг-я при любому
знач. Х. А отже за необх умовою збіж ряду
,
а значить умова 6 буде вик-ся на любому
проміжку, на якому величина f(n+1)(c)
0<c<x
є
обмеженою.
