43. Роль корпоративної культури в організації

Корпоративна культура — це система керівних переконань, принципів і технологій у діяльності підприємства. Корпоративна культура регламентує поведінку людини і дає можли­вість прогнозувати її реакцію в критичних ситуаціях.

Корпоративна культура впливає як на процес управління персона­лом, так і на роботу підприємства в цілому. Так, чим вище рівень кор­поративної культури, тим меншою мірою персонал має потребу в чіт­кому регламентуванні діяльності, в директивах, настановах, детальних схемах і докладних інструкціях. До того ж, чим вище рівень корпора­тивної культури, тим вищі престиж і конкурентоспроможність підпри­ємства.

Корпоративна культура в системі управління персоналом підпри­ємства повинна розглядатися як стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати усі його підрозділи та усіх працівників на загальні цілі, підвищувати ініціативу персоналу, забезпечувати відданість загальній справі, полегшувати спілкування.

44. Поняття згуртованості колективу та її індекс

Згуртованість колективу виявляється у силі тяжіння до нього його членів, можливості їхнього спільного впливу на окрему людину, що спонукує її зберігати активність у гру­пі і перешкоджає виходу з неї.

Високозгуртовані групи мають такі характеристики: кооперативність, демократичність, досягнення індивідуа­льних і групових цілей, загальна задоволеність працею і перебуванням у колективі, пряма оцінка результатів за ви­конаним колективним завданням, індивідуальна і загальна відповідальність, колективні результати (продукти) праці, схильність до групового мислення.

Індекс згуртованості розра­ховується для того, щоб визначити фактор організованості колективу. Для цього встановлюють кількість взаємних виборів (діад) за ознаками симпатії-антипатії. Вибори підра­ховуються за відповідями на питання, наприклад, таких типів: «З ким би Ви хотіли мати загальний робочий кабінет?» або «3 ким би з пра­цівників Ви хотіли встановлювати нове обладнання?» і т.д. Питання підбираються з урахуванням характеру діяльності колективу, індиві­дуально-психологічних особливостей його членів та інших факторів.

Індекс згуртованості групи (3ГВ) розраховується Згр=В/N, де В — кількість взаємних позитивних виборів; N — загальна кількість можливих виборів у колективі.

Індекс згуртованості колективу зростає зі збільшенням кількості позитивних виборів. Згуртованість колективу тим вищий, чим ближ­чий індекс Згр до одиниці. Цей індекс характеризує внутрішню емо­ційну атмосферу колективу. У результаті досліджень психологів уста­новлено зв'язок між високим значенням індексу згуртованості групи та ефективністю професійної діяльності.

45. Соціальна типологія особистостей людини

Особистість – інтегральна (цілісна) сукупність соціальних властивостей людини, що формується та видозмінюється протягом усього життя людини у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників її розвитку, активної взаємодії із соціальним середовищем.

Соціальний тип особистості — продукт складного переплетення історико-культурних і соціально-економічних умов життєдіяльності людей, відображення того, як суспільна система впливає на ціннісні орієнтації людини і через них — на його реальну поведінку.

Типи особи-стості

• ідеальний — сукупність особистісних властивостей, яка, на думку сучасників, є бажаною, відіграє роль еталона, взірця; • базисний — сукупність властивостей, яка дозволяє у найкращий спосіб адаптуватися до конкретних умов життєдіяльності у даний час, у даному суспільстві; • реальний — сукупність спільних для членів даного суспільства, типових властивостей особистості, що переважають на даному етапі розвитку суспільства