
- •1.Загальна характеристика західноєвропейської літератури Середньовіччя
- •2.Література латинською мовою.
- •3.Тематика та поетика ірландських саг. Образ Кухуліна.
- •4.Ісландська література. «Старша Едда». Поезія скальдів. Саги: тематика, художні особливості.
- •Давньогерманський героїчний епос. «Пісня про Гільдебранда». Англосаксонська «Поема про Беовульфа».
- •6.«Пісня про Роланда» як зразок французького героїчного епосу.
- •7.Особливості іспанського героїчного епосу. «Пісня про мого Сіда».
- •8.Особливості німецького героїчного епосу. «Пісня про Нібелунгів».
- •9.Загальна характеристика лицарської культури 12-13 ст.
- •10. Тематика та поетика лірики провансальських трубадурів.
- •11. Лицарський роман. Класифікація лицарського роману.
- •12.Сюжетні джерела та характеристика роману про Трістана та Ізольду.
- •13.Кретьєн де Труа та його роль у розвитку європейського роману.
- •Жанрова система міської літератури.
- •16.Загальна характеристика Відродження та Реформації
- •17.Періодизація італійського Відродження
- •18. Італійський Передренесанс. Данте. Іван Франко про Данте.
- •Творчість Франческо Петрарки.
- •Джованні Боккаччо та його «Декамерон»: жанрова своєрідність, тематика, художня майстерність.
- •Загальна характеристика Відродження у Німеччині
- •Творчість Еразма Роттердамського. Аналіз твору «Похвала глупоті»
- •Передренесанс у Франції. Творчість Франсуа Війона. С. Гординський як дослідник і перекладач поезії Франсуа Війона.
- •Загальна характеристика доби Відродження у Франції.
- •25. Гурток Маргарити Наварської, його роль у французькій літературі Відродження.
- •27. Діяльність «Плеяди». Трактат дю Белле «Захист і звеличення французької мови».
- •28. Творчість п’єра Ронсара.
- •29. Мішель де Монтень. «Проби»(«Досліди») як зразок есеїстики Відродження.
- •30.Загальна характеристика іспанського Відродження.
- •31.Іспанський роман доби Відродження: ренесансно-лицарський, пасторальний, шахрайський. Особливості композиції, еволюція, зразки.
- •32. Життя і творчість Сервантеса.
- •33. Роман Сервантеса «Дон Кіхот»: жанрова своєрідність, тематика, персонажі роману. «Дон Кіхот» в українській культурі.
- •34.Формування іспанської національної драми.
- •35.Творча спадщина Лопе де Веги.
- •36.Загальна характеристика англійського Відродження.
- •37.«Кентерберійські оповідання» Джефрі Чосера.
- •38.«Утопія» Томаса Мора. Жанрова своєрідність, побудова сюжету.
- •39.Життєвий і творчий шлях Шекспіра; періодизація творчості, «шекспірівське питання».
- •40.Тема дружби й кохання у сонетах Шекспіра.
- •41.Історичні хроніки Шекспіра «Річард ііі», «Генріх іv», «Генріх vііі».
- •42. Загальна характеристика комедій Шекспіра.
Загальна характеристика Відродження у Німеччині
Початок гуманістичного руху в Німеччині припадає на середину XV ст. Другу половину віку визначають як період раннього гуманізму. У цей час починається розповсюдження гуманістичної вченості. Університети починають звільнятися від впливу церкви, в них все більшого значення надається філології, зростає інтерес до античності, до італійської ренесансної культури. Величезне значення для розвитку культури мав винахід книгодрукування в середині XV ст. И. Гуттенбергом. Розпочалась публікація перекладів з італійської літератури (наприклад, у 1472 р. був виданий німецький переклад «Декамерона»), а також творів античних авторів, що сприяло поширенню гуманістичних поглядів і формуванню основ німецького гуманізму.
Період зрілого Відродження в Німеччині охоплює кінець XV-перше тридцятиліття XVI ст. Гуманісти величезну увагу приділяють філологічним дослідженням, вивченню античної культури. Антикатолицькі настрої викликають у них великий інтерес до питань релігії і спонукають до перегляду текстів «священних книг» і до очищення їх від інтерпретації католицькою церквою. Своєю діяльністю гуманісти значною мірою сприяли релігійній реформації, яка невдовзі стане їхнім запеклим ворогом.Напружене соціальна й антикатолицька боротьба в країні зумовила войовничу антикатолицьку та антифеодальну спрямованість німецької літератури. Провідну роль відігравала в ній сатира, основними жанрами стали памфлети, пародії, комедії, сатиричні діалоги, епіграми. Джерелами їх були антична література, особливо сатиричні її жанри, національна середньовічна література і фольклор.
Важливий напрям становила демократична література, яка завдяки розвитку книгодрукування набула значного поширення у формі «народних книг».З початку XVI ст. «народні книги», орієнтовані на простонародні запити і смаки, набувають значної популярності. Найбільш цінними були книги викривального сатиричного змісту.Широко відомою стала весела книга про Тіля Ейленшпігеля, вперше надрукована близько 1500 р. Вона містить майже 100 шванків, в яких розповідається про життя, пригоди й витівки Тіля Ейленшпігеля. Одна з найцінніших «народних книг» Нім є книга про Йогана Фауста.
Наприкінці XV ст. під значним впливом національної літературної традиції розвинулася творчість страсбурзького гуманіста Себастіана Бранта (1457-1511).Найціннішим у його спадщині є сатирико-дидактичний твір «Корабель дурнів» (1494).Усій книзі властивий дидактичний тон. Викриваючи пороки, Брант водночас закликає до їх виправлення, висміюючи повчає, глупоті тут же протиставляє розум, пороку - доброчесність.
Видатним німецьким письменником-гуманістом початку XVI ст. був Йоганн Рейхлін (1455-1522)Цікавою є видана ним збірка «Листи знаменитих людей» (1514). Під впливом його творчості виникає Ерфутський гурток. Групою гуманістів Ерфуртського гуртка - Кротом Рубеаном, Германом Бушем, Ульріхом фон Гуттеном та ін. - і написаний найвидатніший твір гуманістичної літератури «Листи темних людей». У листах демонструється неймовірна тупість і невігластво обскурантів що поєднуються з похвальбою і самозакоханістю.
Найвидатнішим німецьким письменником-гуманістом є Ульріх фон Гуттен (1488-1523)Уся літературна творчість Ульріха фон Гуттена мала войовничий публіцистичний характер. Він писав епіграми, промови, послання, сатиричні діалоги, вірші. В посланнях і промовах письменник-гуманіст закликав Німеччину до єдності. Найкращими творами Ульріха фон Гуттена, крім «Листів темних людей», є сповнені викривального пафосу сатиричні «Діалоги» (1520) і «Нові діалоги» (1521), написані за зразком твору Лукіана. Основний зміст цих творів становить нещадна критика католицизму й папського Риму, його політики пограбування й духовного поневолення Німеччини. Через усі діалоги проходить ідея звільнення країни з-під влади папи і католицької церкви.
Література Реформації – Мартін Лютер, Література селянської війни - Томас Мюнцер(публіцист).
Визначним явищем в літературі пореформаційного періоду є творчість Ганса Сакса (1494-1576), тісно пов'язана з традиціями народної літератури.Особливістю творчості Сакса є дидактизм. Письменник свідомо дбав про те, щоб внести у свої твори корисні знання, розширити уявлення своїх читачів, виховати їх в дусі високої моралі.
Місто Нюрнберг — центр німецького гуманізму. Гуманізм зародився в Німеччині в 1430-і роки, на століття пізніше, ніж в Італії, під впливом її культури. У Німеччині поборники гуманізму виявляли.