33. Додатковий капітал компанії: порядок формування та напрями використання.

Додатковий капітал — це сума приросту майна підпр-ва, яка виникла в результ. переоцінки (індексації), безоплатно одержаних необорот. активів та від емісійного доходу.

Розрізняють додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал. Додатковий вкладений капітал форм. в результ. реалізації акціонерними товариствами власних корпоративних прав як сума емісійного доходу (різниця між продажною і номінал. вартістю первісно розміщених акцій).

Інший додатковий капітал може формуватися з таких складових:

- інший вкладений капітал;

До іншого додаткового капіталу належить інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, раніше внесений такими засновниками без прийняття ріш. про зміну розміру статутного капіталу. Також до додаткового капіталу слід відносити капітальний дохід у вигляді різниці між номінал. вартістю викуплених та анульованих корпоративних прав та ціною викупу. Окрім цього, до додаткового капіталу доцільно зараховувати суму перевищ. курсу емісії конвертованих облігацій над їх номінал. вартістю.

- дооцінка (уцінка) необорот. активів;

До складу дооцінки (уцінки) необорот. активів відноситься сума дооцінки (уцінки) активів, яка проводиться у випадках, передбачених законодавством. (Але дооцінку оборот. активів не можна розглядати як додатковий капітал підпр-ва).

- вартість безкоштовно отриманих необорот. активів.

До складу вартості безкоштовно отриманих необорот. активів включ. вартість необорот. активів, безкоштовно одержаних підпр-вом від інших осіб. Вона вваж. додатковим капіталом i зменш. на суму нарахованої амортизації, величина якої визн. доходом одночасно з її нарахув.м. (Але безкоштовно отримані оборотні активи розгляд. як дохід підпр-ва i не можуть бути додатковим капіталом).

Додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал здебільш. можна використ. за такими основними напрямами:

1) на покриття балансових збитків, за умови, що на ці цілі використані всі інші джерела;

2) на збільш. статутного чи пайового капіталу;

3) на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, який анулюється, та його номіналом.

34. Порядок викупу та анулювання корпоративних прав підприємств.

Зменш. кількості акцій, які є в обігу, можна досягти шляхом їх викупу чи безоплатної передачі товариству для анулюв.

Загалом акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції для таких цілей:

1)подальшого перепродажу;

2)розповсюдж. серед своїх працівників;

3)з метою анулюв.

Викуп акцій АТ може здійснюватися емітентом для підтрим. ринкового курсу, збільш. прибутковості акцій чи з метою запобіг. поглин. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року.

Протягом періоду волод. господарським товариством власними корпоративними правами розподіл прибутку і голосув. на зборах акціонерів відбув. без урахув. згаданих акцій. Це саме стос. і товариства з обмеженою відповідал. щодо придб. ним часток учасників товариства. Протягом періоду волод. підпр-вом власними корпоративними правами розподіл прибутку, а також голосув. і визнач. кворуму на загальних зборах провадиться без урахув. придбаних підпр-вом власних акцій (часток).

Отже, викуплені корпоративні права власної емісії не призводять до приросту активів підпр-ва. Зазначені корпоративні права відображ. за статтею «Вилучений капітал» першого розділу пасиву балансу за фактичною собівартістю акцій чи часток.

Порядок викупу та анулюв. має однакові етапи як й інші методи зменш. статутного капіталу:

1) загальні збори АТ приймає ріш. про зменш. статутного капіталу та оформлює відповідний протокол;

2) публікув. в друкованих вид.х ВРУ, КабМін або офіційному виданні фондової біржі повідомл. про зменш. розміру статутного капіталу;

3) над. протоколу ріш. щодо зменш. статутного капіталу та копії надрукованого повідомл. до ДКЦПФР

4) внес. та реєстрація змін до статуту АТ, пов’язаних із зменш.м розміру статутного капіталу.