46. Інтегральні методи оцінки кредитоспроможності компанії.

Загальний принцип визначення рейтингової оцінки. Рейтингова (бальна) оцінка визначається на основі розрахунку системи фінансових коефіцієнтів і переведення їх у бали. Бали обчислюються шляхом множення значення показника на його вагу в інтегральному показнику (рейтингу). В узагальненому вигляді рейтингову оцінку можна визначити за формулою: Ко= сума (від 1 до n) Ai*Ki. де K0 – інтегральний показник (рейтинг); Аі – питома вага і-го показника, Сума Аi =1; Кі – значення і-го показника; n – кількість показників. Рейтингування в оцінці кредитоспроможності. Вперше на фінансовому ринку, оцінки кредитоспроможності з’явилися в США на початку XX століття, а саме у 1909 році на американському ринку боргових цінних паперів була представлена рейтингова система і опубліковані перші кредитні рейтинги в “Руководстве по ценным бумагам железнодорожных компаний” Джона Муді. Для позначення рівнів рейтингу Джон Муді використовував літерну систему: букви алфавіту від А до С, які були легким і швидким способом для порівняння якості облігацій, що випускаються. Відтоді ця система стала світовим стандартом, а рейтингові агентства, що оцінюють фінансовий стан емітентів і надійність цінних паперів – невід’ємною частиною фінансових ринків. Внаслідок того, що кредитні рейтинги виникли і розвинулися в США, в даний час на світових фінансових ринках виявляється домінуюча роль саме американських рейтингових агентств, а також англомовної термінології, пов’язаної з кредитними рейтингами. Сутність кредитного рейтингу (КР).За визначенням Moody’s Investors Service КР:є висновком про майбутню здатність і юридичні зобов’язання емітента здійснити виплати основного боргу і відсотків по цінних паперах, що приносять фіксований дохід, повністю і в строк”, це експертна думка про здатність емітента в повному обсязі і в строк здійснювати платежі і погасити зобов’язання по борговому цінному паперу.За визначенням Standard & Poor’s КР: виражає думку про вірогідність того, що виплати основної суми і відсотків по конкретних боргових інструментах будуть сплачені емітентом повністю і в строк.думка про здатність емітента погашати свої боргові зобов’язання, тобто це думка про загальну кредитоспроможність юридичної особи. На відміну від рейтингу окремої емісії, рейтинг емітента не враховує характер і умови конкретного зобов’язання, його статус у разі банкрутства, гарантії, страховку і інші атрибути, властиві такому інструменту. За визначенням Fitch IBCA КР:це думка щодо спроможності юридичної особи або випуску цінних паперів мати такі фінансові зобов’язання, як відсотки, дивіденди по привілейованих акціях або виплати основної суми, на своєчасній основі

Європейське рейтингове агентство IBCA, що спеціалізувалося на рейтингуванні банків і фінансових інститутів, стало частиною Fitch IBCA під КР розуміє: експертну оцінка джерел фінансової підтримки банку або фінансового інституту, цей рейтинг називають юридичним або правовим; думку про теперішній і майбутній фінансовий стан банку або фінансового інституту, цей рейтинг – індивідуальний. Особливості визначення кредитного рейтингу позичальника в Україні. розрахунок рейтингу базується на оцінці набору кількісних показників (коефіцієнтів) та якісних показників, кожен з показників отримує оцінку (наприклад від «-1» до «3»), зважену на коефіцієнт вагомості (значимості) даного показника в загальній оцінці фінансового стану позичальника, коефіцієнти значимості визначаються виходячи з галузевих особливостей діяльності підприємств, шкала оцінок, коефіцієнти вагомості визначаються банками самостійно з урахуванням базових економічних нормативів, виду діяльності (галузі) позичальника і досвіду роботи з клієнтами-юридичними особами, вираховуючи кількісні показники, банки порівнюють їх значення з нормативами та визначають бали, нормативні значення кількісних показників більшість банків розраховує самостійно, враховуючи сучасний стан економіки,якісні показники, відіграють меншу роль в оцінці кредитоспроможності позичальника, відносно кількісних (не більше 30% у загальній оцінці фінансового стану компанії), та враховують, як правило досвід співпраці банку з позичальником, прозорість фінансової звітності позичальника (наявність аудиторських висновків) та термін роботи на ринку. Шкала класів кредитоспроможності позичальника НБУ. А понад 60% від можливого максимуму. Б 50%-60% від можливого максимуму. В 35%-49% від можливого максимуму. Г 25%-34% від можливого максимуму Д менше 25% від можливого максимуму. Клас "А" фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями.Клас "Б" фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою.Клас "В" фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості у встановлений строк.Клас "Г" фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків.Клас "Д" фінансова діяльність незадовільна і є збитковою, по таких позичальниках частіш за все порушена справа про банкрутство.