43 Питання

Судоустрій і судочинство за шаріатом

Істотні зміни відбулися у мусульманська судова система,що склалася в середньовіччі, і деякою мірою - сама системамусульманського права: відбувалося поступове обмеження юрисдикціїшаріатських судів; до середини XIX століття на території Османської імперії булиостаточно розмежовані сфери компетенції шаріатських і світських судів

(цей процес розпочався значно раніше). Одночасно з цимздійснюється кодифікація норм мусульманського права (звід положеньханафісткого права - Манджалла - був складений у 1869-1876 роках), у рядікраїн вводяться кримінальні кодекси та інші правові документи, непередбачені шаріатом. Певні зміни ролі Ісламу всуспільного життя (хоча й дуже обмежені) відбулися у зв'язку зреформами Мухаммада "Алі в Єгипті і політикою танзімата в Османськійімперії.

Потреби соціально-економічного розвитку ставили мусульманськихбогословів і правознавців перед необхідністю нового осмислення цілого рядутрадиційних положень Ісламу. Однак цей процес виявився дужеболісним і затяжним. Це відбилося, зокрема, в полеміці з приводудопустимість (або гріховності) створення в мусульманських країнах банківськоїсистеми. Полеміка розгорталася, з одного боку, навколо положення простягування позикового відсотка (риба '), а з іншого - у зв'язку з шаріатськимзабороною на змертвіння капіталу. Найбільш яскраво виражену форму вонапридбала в Єгипті, де муфти Мухаммад 'Абдо в 1899 році видав фатву,роз'яснює, що банківські внески і стягування з них відсотків не єлихварством і, отже, не належать до категорії засуджуваногориба '. Ця фатва сприяла приведення існуючої системи ввідповідність з інтересами національної буржуазії.

Розширення практики капіталістичного підприємництва вмусульманських країнах спричиняло не тільки перегляд шаріатськихположень (як у випадку з риба '), а й пожвавлення деяких традиційнихпринципів, які мали широке поширення в період мусульманськогосередньовіччя, наприклад мушарака і кірад (принципи торговогоспівробітництва). З іншого боку, не рідко нові за змістом явищасприймалися як продовження і розвиток мусульманської традиції: такі,наприклад, комерційні об'єднання, які діяли в різних частинахмусульманського світу на релігійно-общинне основі (торгові домифінансові підприємства ісмаїлітів ходжа і Бохеру, меманов), що сприймалисяяк продовження середньовічної традиції створення мусульманських торговихбудинків, але які по суті звий мали вже капіталістичний чиполукапіталістічекій характер.

Найважливішу роль зіграли зміни, що відбувалися в сфері громадськогосвідомості. Це стосується насамперед процесу становлення національногосамосвідомості та виникнення буржуазного націоналізму. У руслі цьогопроцесу вийшло нове осмислене традиційне положення Ісламу проєдність усіх мусульман. Джамал аль-Дін аль-Афгані формулює ідеюсолідарності мусульман, вилівшуюся потім у концепцію панісламізму іодержала широке розповсюдження по всьому мусульманському світу.

Паралельно з панісламізму, спрямованим на об'єднання всіх мусульман наконфесійної основі, розвивається і мусульманський націоналізм,прихильники якого виступають за відокремлення мусульманських громад відпредставників інших конфесій. Мусульманські релігійно -націоналістичні ідеї мали об'єктивно двоїстий характер: з одногобоку, вони на певному етапі сприяли розвитку національно -визвольного руху, з іншого - зрештою виявлялися знаряддямв руках найбільш реакційних сил. В цілому вплив націоналізму відчувалося втією чи іншою мірою майже в усіх напрямках мусульманської громадськоїдумки кінця XIX початку XX століття.