45. Оптимальний план виробництва. Технічна та економічна результативність виробництва.

Припустимо, що ціни ресурсів залишаються незмінними, а бюджет виробника постійно зростає. Поєднавши точки перетину ізоквант з изокоста, ми отримаємо лінію «траекторія розвитку». Ця лінія показує темпи зростання співвідношення між факторами в процесі розширення виробництва.

Форма кривої «траекторія розвитку» залежить від форми ізоквант і від цін на ресурси (співвідношення між якими визначає нахил ізокости). Лінія «траекторія розвитку» може бути прямою або кривою, що виходить з початку координат.

Якщо відстані між ізоквантами зменшуються, це свідчить про те, що існує зростаюча економія від масштабу, тобто збільшення випуску досягається при відносній економії ресурсів. Якщо відстані між ізоквантами збільшується, це свідчить про спадної економії від масштабу. У випадку, коли збільшення виробництва вимагає пропорційного збільшення ресурсів, кажуть про постійну економії від масштабу.

Таким чином, ізокванта дозволяє не тільки економно використовувати наявні ресурси для досягнення даного обсягу виробництва, а й визначити мінімально ефективний розмір підприємства в галузі. У разі зростаючої економії від масштабу фірмі необхідно нарощувати обсяг виробництва, тому що це призводить до відносної економії ресурсів.

Аналіз випуску за допомогою ізоквант дозволяє визначити технічна ефективність виробництва. Перетин ізоквант з ізокости дозволяє визначити економічну ефективність, тобто вибрати технологію (трудо- або капіталосберегающій, енерго- чи матеріалозберігаючих), що дозволяє забезпечити максимальний випуск продукції при тих коштах, які має виробник.

Під технологічною ефективністю розуміється такий спосіб виробництва, при якому для даного випуску кількості продукції витрачається не більше ресурсів кожного виду, ніж при інших способах, і принаймні по одному ресурсу у порівнянні з іншими способами досягається економія. Поняття технологічної ефективності може бути сформульовано також наступним чином. Виробництво може вважатися технологічно ефективним, якщо забезпечується максимально можливий обсяг випуску продукції при заданій кількості ресурсів. Технологічна ефективність лежить в основі визначення економічної ефективності виробництва.

Під економічною ефективністю виробництва розуміють такий спосіб виробництва, при якому вартість використаних для випуску даної кількості продукції ресурсів є мінімальною, або, що те ж, спосіб виробництва, що дозволяє випустити максимум продукції при заданому обсязі затрат на ресурси

46=47. Оптимальний план виробництва. Умови мінімізації витрат та максимізації прибутку. Графічна інтерпретація

Загальне правило вибору оптимального обсягу випуску: оптимальним обсягом для фірми у будь-якому випадку є обсяг, на якому граничний виторг стає рівним граничним витратам: 
MR = MC.
Це правило визначає умову рівноваги для фірми. Воно справедливе для всіх фірм, у будь-якій ринковій структурі. У ситуації прибутковості на оптимальному обсязі випуску фірма отримує максимальний ек. прибуток, правило MR = MC тут визначає умову максимізації прибутку.

Аналітичний метод визначення оптимального обсягу випуску базується на використанні граничних величин. Умова оптимуму для випадку максимізації прибутку виводиться шляхом диференціювання функції прибутку: EP(Q)=TR(Q)−TC(Q).У точці максимуму функції прибутку її похідна повинна дорівнювати нулю: TR′(Q) − TC′(Q) = 0. Похідні від функцій сукупного виторгу і сукупних витрат – це граничний виторг і граничні витрати, тобто MR − MC = 0. Це означає, що прибуток максимізується, коли приріст обсягу виробництва не змінює прибутку, тобто ΔEP / ΔQ = 0. Відтак умовою максимізації прибутку є рівність: MR = MC . 


Оскільки в умовах ринку досконалої конкуренції граничний виторг MR чисельно дорівнює ціні, то для конкурентної фірми загальне правило максимізації прибутку означає вибір такого обсягу випуску, за якого граничні витрати рівні ціні: MC = MR = P .

Поведінку фірми на конкурентному ринку в короткостроковому періоді вивчають за допомогою двох моделей рівноваги:


• моделі TRTC – співставлення сукупного виторгу і сукупних витрат та

• моделі MRMC – співставлення граничного виторгу і граничних витрат (моделі граничного аналізу поведінки фірми на ринку).

Графічний метод визначення оптимального обсягу випуску за моделлю TRTC передбачає пошук обсягу, для якого відстань між кривими TR і TC по вертикалі є найбільшою, а проведена до TC дотична є паралельною лінії TR . Це означає рівність кутів нахилу обох кривих: ∆TR/∆Q=∆TC/∆Q, звідки випливає відповідність визначеного обсягу правилу MR = MC .

Графічний метод визначення оптимального обсягу випуску за моделлю MRMC безпосередньо передбачає пошук точки перетину кривих MC і MR. Якщо MR>MC(P>MC),то Q<Q*, фірмі доцільно збільшити обсяг випуску. Якщо MR < MC (P < MC), то Q > Q* , а фірмі доцільно зменшити обсяг випуску.

Перед фірмою стоїть завдання знайти таку комбінацію праці і капіталу, яка за існуючих цін ресурсів забезпечила б мінімальні витрати на заданий фіксований обсяг виробництва. Ми знаємо, що технологічно ефективні комбінації для заданого рівня випуску показує ізокванта. Отже, геометрично задача зводиться до пошуку точки, яка знаходиться на фіксованій ізокванті і одночасно спільна з найменш віддаленою від початку координат ізокостою, що забезпечує найнижчу суму сукупних витрат виробництва.

Алгебраїчно точка мінімальних витрат знаходиться шляхом розв'язку системи рівнянь:

І геометричний, і аналітичний методи розв'язку задачі мінімізації витрат для фіксованого обсягу випуску продукції дають одну і ту ж умову рівноваги: мінімум витрат для заданого рівня виробництва досягається, якщо фірма

використовує таку комбінацію ресурсів, для якої граничні продуктивності ресурсів пропорційні їхнім цінам, або відно- шення граничного продукту фактора до його ціни однакове для всіх вхідних ресурсів.