63 Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу та цін. Ефект доходу та ефект заміщення.

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик: ефект заміщення - благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими; ефект доходу - зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць блага.Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили укр. економіст і математик Євген Слуцький та англ. економіст Джон Хікс . Спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, яку графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії, тобто виділити ефект заміни.  Для розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої – компенсуючої бюджетної лінії. Е кономічний смисл добудови – визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії.  Розглянемо модель за Хіксом. Початковий оптимум споживача встановлюється у точці , де БЛ є дотичною до КБ. Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії . При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага . Оскільки цей перехід відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання розглядається як ефект заміщення. Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною. В дійсності зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, що відображає паралельний зсув вгору в положення нової бюджетної лінії . Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості , в точці оптимуму . Перехід же від до відбувається за незмінних відносних цін товарів, тому зміну обсягу споживання трактують як ефект доходу. Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. Для нормальних благ ефект є величиною додатною. Для нижчих благ ефект доходу діє має від’ємне значення.

64. Рента: зміст та види. Визначення ціни землі

Рента – це будь-який платіж за використання ресурсу, пропозиція якого жорстко обмежена.

До цього часу ми в аналізі виходили з припущення про однакову якість землі і однорідне її використання. Але на практиці ділянки землі мають різну родючість і різне розташування з точки зору наближеності до ринку, транспортних умов і т.п. Як ми згадували, існує багато альтернативних варіа­нтів використання землі. Тому окремі підприємства змушені сплачувати рен­тні платежі, щоб виключити можливість альтернативного її використання, утримати землю в даній сфері застосування. Ці необхідні виплати вважають­ся витратами виробництва. Тому з точки зору суспільства рента - це надли­шок, а з точки зору окремого фермера, - це витрати, які необхідні, щоб не допустити альтернативного використання землі. Більш родючі ділянки, або невигідні за місцем розташування дають землевласникам більші рентні дохо­ди.

Визначення ринкової ціни землі, якщо вона продається, а не здається в оренду, має певні особливості, пов'язані з тим, що земля - це безстроковий вічний актив, який не зношується повністю від тривалого використання. За принципом дисконтування неможливо визначити сучасну вартість платежу, який можна одержати від використання землі, наприклад, через кілька сотень років. Та це і недоцільно, тому що основна сума доходів припадає на най­ближче майбутнє, а далі сума сучасної вартості стає мізерною, тому нею мо­жна знехтувати.

Для обчислення ціни землі Рn застосовують просту формулу:

Pn=(Rn/i)*100%

Rn – сума земельної ренти

i-ставка проценту.

Це означає, що ділянка землі продається за таку суму, яка, якщо буде по­кладена в банк під очікувану ставку проценту, принесе доход такої ж величи­ни, як і земельна ділянка.

Види земельної ренти

Види земельної ренти

В економічній теорії нема єдності і стосовно форм земельної ренти Однак

ніхто не заперечує існування диференціальної земельної ренти, умовами

виникнення якої визнаються такі: І

1) мінливість земельних ділянок за їх продуктивністю (якістю),

віддаленістю від ринків збуту продукції;

2) відмінність різних ділянок землі за віддачею від додаткових

інвестицій.

У першому випадку йдеться про мінливість об'єктивного, природного

характеру, а в другому — про штучний характер мінливості, яка

породжується прагненням людини поліпшити фунти, впровадити нові техніку

і технологію, здійснити селекцію тощо. Саме тому й розрізняють два види

диференціальної ренти—першого та другого роду.

Диференціальна рента першого роду виникає внаслідок різної природної

продуктивності чи віддаленості земель і одержується з усіх земельних

ділянок, окрім найгірших по продуктивності і місце розташуванню.

Отже, диференціальна рента ґрунтується на існуванні постійні переваги

(монополії), якою володіють орендарі кращих і середніх земель Якби така

перевага існувала в інших галузях, вона була б тимчасовою, адже

конкуренція її ліквідувала б. Але в сільському господарстві, як і в

інших галузях, пов'язаних з використанням землі як основного засобу

виробництв?, існує специфічний вид монополії — монополії на землю я

об'єкт господарювання, яка й стає причиною існування диференціальної

Друга диференціальна рента за сучасних умов, коли здійснюється високо

інтенсивне сільськогосподарське виробництво із значними інвестиціями,

які все зростають, стала основною формою рентного доходу власників

землі.

Існування абсолютної земельної ренти — доходу земельних власників з усіх

без виключення ділянок землі, в тому числі й найгірших — відстоює

виключно марксистська економічна теорія.

Виникнення абсолютної ренти пояснюється існуванням монополії приватної

власності на землю.

Монополія на землю як об'єкт власності стає перешкодою на шляху вільного

переміщення капіталів в сільське господарство, хоча існують значні

стимули щодо цього — відносно нижча фондоозброєність праці в сільському

господарстві зумовлює вищу ефективність застосування капіталу за рахунок

нижчих витрат виробництва. Завдяки обмеженості земель

сільськогосподарські продукти з будь-яких ділянок мають ціну з більшою

часткою прибутку за рахунок нижчих витрат виробництва в порівнянні з

іншими галузями. Утворений надлишок прибутку над середнім прибутком в

економіці перетворюється в абсолютну ренту. З макроекономічної точки

зору, абсолютна рента — своєрідний податок, яким обкладається все

суспільство на користь земельних власників.

Монопольна рента виникає в тому випадку, коли ринкова ціна продукту

перевищує звичайний рівень.