
- •Найдавніші племена і утворення на території сучасної України.
- •Розселення, заняття та вірування східних слов’ян
- •Передумови та причини утворення держави на Русі. Розширення і зміцнення Давньоруської держави наприкінці іх-х ст.
- •Розквіт Київської Русі. Прийняття християнства та його значення в історичному розвитку східних словян
- •Виникнення, соціально-політичний розвиток та історичне значення Галицько-Волинської держави. Данило Галицький.
- •Історичне значення Давньоруської держави «Київська Русь».
- •Українські землі під владою Речі Посполитої
- •Утворення українського козацтва.
- •Причини та початок Визвольної війни українського народу середини 17 ст. Б. Хмельницький.
- •Переяславська рада та Українсько-Російський договір («березневі статті»)1654р. Оцінка цих подій в історіографії.
- •Боротьба старшинських угруповань за гетьманську булаву ( друга пол.17 ст.)
- •Козацтво та його роль в історії українського народу.
- •Україна і Північна війна. Іван Мазепа. Оцінка особи і діяльності Мазепи в історіографії.
- •Гетьман Пилип Орлик та «Конституція прав і свобод Запорізького війська»
- •Україна – Гетьманщина в другій половині 17-18 ст.
- •Запорізька Січ у 18 ст. Останній кошовий отаман п. Калнишевський
- •Кирило-Мефодіївське товариство (засновники, мета, діяльність)
- •Селянська реформа 1861 р. Та її наслідки
- •Громадівський рух в Україні(друга половина 19 ст)
- •Класова та національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях(друга пол. 19ст)
- •Українські землі у міжнародній торгівлі(10-19ст)
- •Україна в революції 1905-1907.
- •Україна в роки першої світової війни.
- •Проголошення України Республікою Рад Робітничих, Селянських і Солдатських депутатів. Причини протистояння радянської влади і цр
- •Причини поразки та історичні уроки Української національно-демократичної революції(1917-1920)
- •Політика більшовиків в Україні в 1919-1920 рр («Воєнний комунізм»)
- •Радянсько-польська війна 1920р. Та її наслідки для України.
- •Неп в Україні.
- •Утворення Кримської асрр, її історична доля.
- •Утворення Союзу рср (30 грудня 1922)
- •Політика коренізації (українізації): форма, зміст, суспільно-політичн наслідки.
- •Особливості соціалістичної індустріалізації в Україні.
- •Колективізація в Україні. Причини, соціально-політичні та демографічні наслідки голодомору в Україні 1932-1933 рр.
- •Тоталітарний режим в срср і в Україні
- •Початок Великої Вітчизняної війни. Місце України в політичних та економічних планах гітлерівської Німеччини.
- •Німецький окупаціїний режим в Україні
- •Радянізація західних областей України в 40-і – 50-і рр. Трагедія угкц в контексті оцінок Львівського церковного собору.
- •Рух опору німецько-фашистський загарбникам на окупаційних українських землях (1941-1944рр)
- •Становище України в повоєнний період. Хрущовська політична «відлига»
- •Дисиденство 60-70-х рр хх ст в Україні
- •Економічні реформи другої половини 60-х- початку 70-х рр.ХХст.
- •Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в другій половині 80-х- на початку 90-х рр. ХХст.
- •Перебудова «по-горбачовськи» та її наслідки
- •Боротьба національно-демократичних сил за державну самостійність України(1989-1991). Проголошення Акту незалежності України.
- •Розпад срср. Україні і країни снд
- •Сучасне економічне і політичне становище України
- •Наука і культура в незалежній Україні
- •Зовнішньополітичні пріоритети України
- •«Помаранчева революція» : причини, суть, наслідки
- •Переодизація історії україни
- •Українська діаспора: історія і сучасність
- •Пояснити походження назв «Русь», «Україна».
Економічні реформи другої половини 60-х- початку 70-х рр.ХХст.
На Пленумі ЦК КПРС, який відбувся у жовтні 1964 р., республіканські й обласні партійно-державні еліти, незадоволені ослабленням свого впливу в умовах непередбачуваного авторитарного керівництва М.Хрущова, домоглися відсторонення його від влади. Посаду голови Ради Міністрів СРСР зайняв Олексій Косигін. Спираючись на підтримку обраного Генеральним секретарем ЦК КПРС Леоніда Брежнєва він спробував здійснити систему реформ, спрямованих на інтенсифікацію розвитку народного господарства шляхом переходу на економічно обґрунтовані методи керівництва виробництвом і розподілом, розширення господарської самостійності підприємств і їхньої матеріальної зацікавленості в результатах виробництва, а також за рахунок використання новітніх досягнень НТР. Ці реформи відбувалися в основному протягом 8-ої п'ятирічки.У промисловості реформи передбачали. ліквідацію територіальних раднаргоспів і повернення до галузевої системи управління народним господарством;скорочення кількості обов'язкових для підприємств планових показників;оцінку діяльності підприємств по обсягу не виробленої, а реалізованої продукції;створення на підприємствах фондів додаткового матеріального стимулювання працівників.До кінця 1968 р. на нові економічні умови роботи були переведені 27 тис. підприємств, що виробляли 72% промислової продукції. У цілому підсумки 8-й п'ятирічки за основними показниками розвитку промисловості були виконані, стійко зростала продуктивність праці й інші виробничі показники.У сільському господарстві були розпочаті заходи по:підвищенню закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;установленню твердих планів сільськогосподарських закупівель і гарантованого мінімуму оплати праці в сільському господарстві; перерозподілу бюджетних інвестицій на користь сільського господарства;розвитку спеціалізації окремих господарств і міжгосподарської кооперації;меліорації земель, використанню в агроінженерії новітніх досягнень хімії, генетики і т.д.;насиченню господарств новою технікою і кваліфікованими кадрами, укрупненню колгоспів і радгоспів;розвитку соціальної сфери села: створенню мережі асфальтованих доріг, будівництву шкіл, лікарень, будинків культури, будинків побуту, магазинів, окремих і багатоквартирних будинків.Пожвавлення господарської діяльності колгоспів і радгоспів поліпшило постачання населення сільськогосподарськими продуктами на кінець 60 — початок 70-х рр. XX ст. Реформи сприяли створенню розвинутої сільськогосподарської інфраструктури, однак надалі їх можливості не були використані повною мірою.На початку 70-х рр. реформи вичерпали свій потенціал в рамках адміністративно-командної системи господарювання. Економіка СРСР знаходилася на підйомі, але для її подальшого розвитку була необхідна відмова від жорсткого адміністративного регулювання всіх сторін господарського життя, і в першу чергу - отримання доходів від економічної діяльності. Однак це привело б до швидкого майнового і класового розшарування радянського суспільства і ліквідації радянського ладу, заснованого на соціально-економічній однорідності громадян. Тому у середині 70-х рр. XX ст. реформи були згорнуті.