
- •Найдавніші племена і утворення на території сучасної України.
- •Розселення, заняття та вірування східних слов’ян
- •Передумови та причини утворення держави на Русі. Розширення і зміцнення Давньоруської держави наприкінці іх-х ст.
- •Розквіт Київської Русі. Прийняття християнства та його значення в історичному розвитку східних словян
- •Виникнення, соціально-політичний розвиток та історичне значення Галицько-Волинської держави. Данило Галицький.
- •Історичне значення Давньоруської держави «Київська Русь».
- •Українські землі під владою Речі Посполитої
- •Утворення українського козацтва.
- •Причини та початок Визвольної війни українського народу середини 17 ст. Б. Хмельницький.
- •Переяславська рада та Українсько-Російський договір («березневі статті»)1654р. Оцінка цих подій в історіографії.
- •Боротьба старшинських угруповань за гетьманську булаву ( друга пол.17 ст.)
- •Козацтво та його роль в історії українського народу.
- •Україна і Північна війна. Іван Мазепа. Оцінка особи і діяльності Мазепи в історіографії.
- •Гетьман Пилип Орлик та «Конституція прав і свобод Запорізького війська»
- •Україна – Гетьманщина в другій половині 17-18 ст.
- •Запорізька Січ у 18 ст. Останній кошовий отаман п. Калнишевський
- •Кирило-Мефодіївське товариство (засновники, мета, діяльність)
- •Селянська реформа 1861 р. Та її наслідки
- •Громадівський рух в Україні(друга половина 19 ст)
- •Класова та національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях(друга пол. 19ст)
- •Українські землі у міжнародній торгівлі(10-19ст)
- •Україна в революції 1905-1907.
- •Україна в роки першої світової війни.
- •Проголошення України Республікою Рад Робітничих, Селянських і Солдатських депутатів. Причини протистояння радянської влади і цр
- •Причини поразки та історичні уроки Української національно-демократичної революції(1917-1920)
- •Політика більшовиків в Україні в 1919-1920 рр («Воєнний комунізм»)
- •Радянсько-польська війна 1920р. Та її наслідки для України.
- •Неп в Україні.
- •Утворення Кримської асрр, її історична доля.
- •Утворення Союзу рср (30 грудня 1922)
- •Політика коренізації (українізації): форма, зміст, суспільно-політичн наслідки.
- •Особливості соціалістичної індустріалізації в Україні.
- •Колективізація в Україні. Причини, соціально-політичні та демографічні наслідки голодомору в Україні 1932-1933 рр.
- •Тоталітарний режим в срср і в Україні
- •Початок Великої Вітчизняної війни. Місце України в політичних та економічних планах гітлерівської Німеччини.
- •Німецький окупаціїний режим в Україні
- •Радянізація західних областей України в 40-і – 50-і рр. Трагедія угкц в контексті оцінок Львівського церковного собору.
- •Рух опору німецько-фашистський загарбникам на окупаційних українських землях (1941-1944рр)
- •Становище України в повоєнний період. Хрущовська політична «відлига»
- •Дисиденство 60-70-х рр хх ст в Україні
- •Економічні реформи другої половини 60-х- початку 70-х рр.ХХст.
- •Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в другій половині 80-х- на початку 90-х рр. ХХст.
- •Перебудова «по-горбачовськи» та її наслідки
- •Боротьба національно-демократичних сил за державну самостійність України(1989-1991). Проголошення Акту незалежності України.
- •Розпад срср. Україні і країни снд
- •Сучасне економічне і політичне становище України
- •Наука і культура в незалежній Україні
- •Зовнішньополітичні пріоритети України
- •«Помаранчева революція» : причини, суть, наслідки
- •Переодизація історії україни
- •Українська діаспора: історія і сучасність
- •Пояснити походження назв «Русь», «Україна».
Утворення Союзу рср (30 грудня 1922)
Договір про утворення Союзу РСР був підписаний на І з’їзді рад СРСР 30 грудня 1922 р. членами делегацій Російської СФРР, Української СРР, Закавказької СФРР, Білоруської СРР. Завершення юридичного оформлення союзу відбулося на ІІ Всесоюзному з’їзді Рад із прийняттям 31 січня 1924 р. Конституції СРСР. Її основу становили Декларація про утворення СРСР і Договір про утворення СРСР. Були вилучені важливі норми, які забезпечували суверенітет республік (їх право на укладання договорів з іншими державами, дипломатичні відносини, врегулювання кордонів між собою, встановлення внутрішніх позик та ін.).Новоутворена федеративна держава — СРСР — мала свої органи: верховний орган влади – З’їзд Рад, вищий орган влади у періоди між з’їздами – Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК), вищий орган влади у період між сесіями ЦВК — Президія ЦВК. Вищим виконавчим органом держави стала Рада Народних Комісарів (РНК), головними сферами державного життя керували союзні Народні комісари. Заснувався Верховний суд СРСР із функціями верховного судового контролю. Рішення загальносоюзних органів влади вважались обов’язковим для всіх республік. До компетенції вищих органів влади належали: зовнішні зносини; оголошення війни та укладення миру; кордони; збройні сили; планування та встановлення основ народного господарства; транспорт; зв’язок; бюджет; грошова та кредитна системи; встановлення засад землекористування та землеустрою, судоустрою і судочинства; законодавство про працю; встановлення загальних принципів народної освіти, охорони здоров’я тощо.За союзними республіками зберігалось право вільного виходу з Союзу СРСР, але за відсутності правового механізму його реалізації, воно просто зводилось нанівець.Верховним органом влади в УСРР продовжував бути Верховний з’їзд Рад. За складом Всеукраїнський з’їзд Рад був органом диктатури пролетаріату, яка зводилась до диктатури правлячої партії. Його призначення зводилось до суто декоративної функції надання державно-правової форми рішенням партійно-бюрократичної верхівки.У періоди між Всеукраїнськими з’їздами Рад верховним законодавчим, розпорядчим та виконавчим органом України був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). Сесії ВУЦВК збиралися спочатку раз на два місяці, пізніше тричі на рік.З прийняттям Конституції УРСР 1937 року відбулися зміни у системі вищих і місцевих органів влади і державного управління.Вищим органом державної влади, єдиним законодавчим органом республіки, стала Верховна Рада УРСР. Вона обиралася громадянами України по виборчих округах на строк 4 роки за нормами: один депутат від 100 000 населення. Президія Верховної Ради УРСР діяла як постійний колегіальний орган, у період між сесіями Верховної Ради.Верховна Рада утворювала Раду Народних комісарів – найвищий виконавчий і розпорядчий орган республіки. Проте, уряд УРСР був підконтрольний і підзвітний загальносоюзному центрові. Уряд здійснював керівництво народними комісаріатами та підпорядкованими йому установами, вживав заходів щодо виконання народногосподарського плану, державного і місцевого бюджету, здійснював заходи щодо забезпечення громадського ладу, оборони інтересів держави, охорони прав громадян, керував роботою виконкомів обласних рад, утворював, у разі необхідності, спеціальні комітети і головні управління при Раднаркомі у справах господарського і культурного будівництва.Найважливіші сфери життя республіки (оборона, зовнішні стосунки, зовнішня торгівля, важка промисловість, оборонна промисловість, транспорт, зв’язок) керувалися загальносоюзними народними комісаріатами, які не підпорядковувалися республіці. Республіканськими залишалися лише 4 народних комісаріати (освіти, місцевої промисловості, комунального господарства, соціального забезпечення).