28. Проголошення України Республікою Рад Робітничих, Селянських і Солдатських депутатів. Причини протистояння радянської влади і цр

Украї́нська Наро́дна Респу́бліка Рад — радянська республіка, що існувала у 1917—1918 роках на території Східної України зі столицею в Харкові. Складова радянської Російської федерації. Створена 12 (25) грудня 1917 року більшовиками на Всеукраїнському з'їзді рад в Харкові, як противага Українській Народній Республіці зі столицею в Києві. Очолювалася Центральним виконавчим комітетом та його виконавчим органом — Народним секретаріатом. Ліквідована в ході першої українсько-радянської війни. 9 (22) грудня 1917 року червоногвардійські загони під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка, надіслані Радою народних комісарів Росії на початку українсько-радянської війни, окупували український Харків. 11 (24) грудня року, за ініціативою більшовиків, в місті розпочав роботу Всеукраїнський з'їзд рад. 12 (25) грудня він проголосив утворення автономної Української Народної Республіки Рад зі столицею у Харкові як складової радянської Російської республіки. Керівним органом новопроголошеної автономії став Центральний виконавчий комітет радянської України. Харківський з'їзд зіграв роль альтернативного заходу щодо київському з'їзду, який підтримав ворожу більшовикам Українську Народну Республіку на чолі з Центральною Радою. 13 (26) грудня 1917 року відбулося перше засідання Центрального виконавчого комітету. На ньому обрали президію і комісії. Головою комітету став лівий есдек Юхим Медведєв. Тоді ж була відправлена телеграма Раді народних комісарів про прийняття на себе всієї повноти влади в Україні. На цьому ж засіданні було створено перший радянський уряд України, який за постановою ЦВК від 14 (27) грудня 1917 року став називатися Народним секретаріатом.13 (26) грудня — 17 (30) грудня року Центральний виконавчий комітет радянської України виконав рішення харківського з'їзду. Він прийняв декрети, ухвалені Радою народних комісарів Росії: про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про поліпшення прав міських самоуправлінь, про права народів, про демократизацію армії. Також уряд більшовиків України скасував запроваджену Центральною Радою заборону на вивезення хліба до Росії, що йшов на утримання більшовицької армії.17 (30) грудня 1917 року Центральний виконавчий комітет радянської УНР проголосив маніфест про скинення влади Української Центральної Ради і Генерального секретаріату. 25 грудня 1917 (7 січня 1918) року російська армія Володимира Антонова-Овсієнка розпочала наступ на Київ. Існування в Україні двох центрів влади — київського і харківського — давало змогу російським більшовикам формально залишатись осторонь війни, представивши її як внутрішній конфлікт.Після підписання Берестського договору 27 січня (9.02.)1918 радянська УНР втратила підтримку РСФСР і залишилася беззахисною перед союзними Центральними державами. В радянський історії РСФСР цей крок було прийнято пояснювати необхідністю тимчасової реорганізації збройних сил.17-19 травня 1918 територіальні формування більшовиків (Донецько-Криворізька Радянська Республіка тощо) було формально об'єднано у УСРР у складі РРФСР та зі столицею у м. Харкові, де знаходився революційний уряд (Народний Секретаріат). Але зазнав повної поразки в весняних боях 1918 року, РРФСР визнала Київську УНР, підписавши 12 липня 1918 року прелімінарний мир та вивела свої війська з території України.Повалення Тимчасового уряду, проголошення другим Всеросійським з’їздом рад у жовтні 1917 р. радянської влади в Петрограді різко змінили політичну ситуацію в Україні. Українська Центральна Рада, не підтримавши Тимчасовий уряд, і, водночас, засудивши більшовицький переворот, тим самим не визнала легітимною владу Рад робітничих і солдатських депутатів у Росії. Така позиція Центральної Ради і, особливо, проголошення нею національної держави — Української Народної Республіки — підштовхнули більшовиків України (всі вони були членами Російської соціал-демократичної робітничої партії більшовиків, бо подібної української партії ще на той час не існувало) до активних дій щодо встановлення влади, аналогічної петроградській.