1. Органiзацiйно-розпорядчi, економічні;

2. Економiчнi, адміністративні, соцiально-психологiчнi;

3. Виробничі, управлінські;.

4. Соціальні, екологічні, адміністративні;

5. Всі відповіді правильні.

18. Економiчнi методи управління – це:

1. Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової дiяльностi, як почуття обов’язку та відповідальності;

2. Засоби впливу на колектив i окремих її працiвникiв, які ґрунтуються на використанні об’єктивних відносин між ними;

3. Засоби владного впливу на колектив та окрему особу;

4. Методи, що ґрунтуються на використанні системи економічних важелів і заходів з метою досягнення поставленої мети і забезпечення єдності інтересів підприємства та окремих працівників;

5. Методи, за допомогою яких здійснюється силовий вплив на колектив.

19. Соцiально-психологiчнi методи управління – це:

1. Сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв'язки між працівниками, а також на соціальні процеси на підприємстві;

2. Засоби впливу, які ґрунтуються на використанні виробничих відносин;

3. Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової дiяльностi, як заробітна плата, премії, доплати;

4. Методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економiчнi інтереси колективів i окремих членів;

5. Засоби владного впливу на колектив та окрему особу.

20. Адміністративні методи управління – це:

1. Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової дiяльностi, як почуття обов’язку та відповідальності;

2. Система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, передбачають застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності;

3. Сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв'язки між працівниками;

4. Методи, що ґрунтуються на використанні системи економічних важелів і заходів;

5. Засоби впливу на колективи i окремих їх працiвникiв, які ґрунтуються на використанні об’єктивних відносин між ними.

21. До економічних методів управління відносять:

1. Закони;

2. Указ;

3. Статут;

4. Матеріальні стимули;

5. Грамоти.

22. Наказ є формою впливу методу:

1. Економічного;

2. Стимулюючого;

3. Ринкового;

4. Соціально-психологічного;

5. Адміністративного.

23. Адміністративні методи управління не включають:

1. Закони, положення, статути, укази;

2. Організаційне нормування;

3. Інструкції, правила, вимоги;

4. Планування, ціноутворення, податки;

5. Накази, розпорядження, вказівки.

24. Соціально-психологічні методи управління передбачають:

1. Розпорядчий вплив на працівників;

2. Вивчення соціальних запитів та інтересів колективу;

3. Ціноутворення;

4. Встановлення економічних нормативів по праці і заробітній платі;

5. Державне регулювання.

25. Склад виробничих та управлінських підрозділів підприємства, а також система взаємозв’язків щодо обміну матеріальними та інформаційними потоками між ними – це:

1. Структура управління;

2. Організаційна структура управління;

3. Ланка управління;

4. Рівень управління;

5. Виробнича структура.

26. Організаційна структура управління – це:

1. Упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки й забезпечують керівництво підприємством;

2. Кількість функціональних підрозділів на підприємстві;

3. Чисельність і методи впливу вищих керівників підприємства на структурні підрозділи;

4. Застосування адміністративних і карно-правових санкцій;

5. Вивчення соціальних запитів та інтересів членів комітету.

27. Ланка управління – це:

1. Відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав;

2. Упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління;

3. Професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

4. Кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

5. Виробничі підрозділи, що працюють за бригадною системою.

28. До вимог побудови організаційних структур не відносять:

1. Адаптивність;

2. Адекватність;

3. Спеціалізація;

4. Лояльність;

5. Оперативність.

29. Здатність організаційної структури чітко реагувати на зміну попиту, вдосконалення технології виробництва, появу інновацій, називається:

1. Спеціалізація;

2. Гнучкість, динамізм;

3. Оперативність;

4. Надійність;

5. Економічність.

30. До факторів, що визначають вибір виду організаційної структури управління не відносять:

1. Розміри підприємства;

2. Виробничий профіль фірми;

3. Методи ціноутворення, що використовуються;

4. Характер продукції, що виробляється, та технологія її виробництва;

5. Характер об’єднання підприємства.

31. Найбільш поширеним типом організаційних структур управління підприємством є:

1. Лінійна;

2. Функціональна;

3. Регіональна;

4. Матрична;

5. Лінійно-функціональна.

32. Лінійна структура управління підприємством використовується:

1. На великих підприємствах;

2. На невеликих підприємствах, що випускають однорідну і нескладну продукцію;

3. На підприємствах приватної форми власності;

4. На підприємствах-монополістах;

5. На підприємствах з неперервним циклом виробництва.

33. Де переважно застосовуються дивiзiональнi структури управлiння?