
- •1. Сучасні дослідники літературного процессу 20-30-тих років.
- •2. Поезія м. Рильського 1910-1932 рр. (Від «Білих островів» до «Знака Терезів»).
- •4. Творчий шлях Василя Елланського.
- •5. Загальна характеристика творчості Богдана Кравціва періоду 30-тих років.
- •7. Літературна група «Західна Україна» і творчість Володимира Гжицького.
- •Найактивніші члени:
- •8. Юрій Липа: «Бій за українську літературу»! та «Призначення України».
- •9. Юрій Липа – поет.
- •10. Загальна характеристика творчості і. Микитенка. «Соло на флейті».
- •11. Образ Костя Горобенка за повыстю б. Антоненка-Давидовича «Смерть».
- •Головний герой
- •12. Роман в. Підмогильного «Місто». Проблематика.
- •13. Літературний портрет Олени Теліги.
- •14.Спиридон Черкасенко. Ідейно-тематичнІ обрії драми. Природа конфлікту
- •15. Творчість Павла Филиповича. Особливості поетичного стилю.
- •16. Розвиток укр. Прози 20-30 років хх ст.
- •17. Літературні групи «Митуса» і «Логос».
- •18. Роман м. Хвильового «Вальдшнепи». Характеристика образів.
- •19. Володимир Свідзинський. Життя і творчість. Володи́мир Євти́мович (Юхи́мович) Свідзи́нський — український поет, перекладач. Творча діяльність в.Свідзинського
- •Поетична творчість
- •Перекладацтво
- •20. Український футуризм. Загальна характеристика. Михайль Семенко.
- •21. Творчість Михайла Івченка. Образ Савлутинського («Робітні сили»).
- •22. Аркадій Любченко. Новелістика («Via doloxrosa»).
- •23. Творчість п. Тичини періоду 20-30-тих років.
- •24. Григорій Косинка – літературний портрет.
- •25.Розвиток української поезії 20-30 рр. Літературні групи та угрупування.
- •27. «Народний Малахій» м. Куліша. Особливості жанрового стилю.
- •28. Збірка п. Тичини «Замість сонетів і октав».
- •29. П’єса Миколи Куліша «Маклена Граса».
- •30. Творчість Костя Буревія. Літературний портрет.
- •31. Роман ю. Яновського «Вершники». Ідейно-композиційний аналіз.
- •32. Творчість в. Бобинського. Загальна характеристика.
- •33. Образи новітніх героїв у прозі Сенченка.
- •34. Павло Тичина і Євген Маланюк.
- •35. Вапліте і «ваплітянці».
- •36. Загальна характеристика поетичної творчості Євгена Маланюка.
- •37. Оксана Лятуринська. Загальна характеристика творчості.
- •39. Літературний портрет Галі Мазуренко.
- •41. «Празька школа» поезії.
- •43. Творчість в. Пачовського. Від «Молодої музи» до «Золотих воріт».
- •42. Б. Антоненко-Давидович – член «Ланки» та «Марсу». Характеристика творчості письменника цього періоду.
- •44. Літературний портрет л. Мосендза.
- •45. Літературний портрет Олега Ольжича.
- •46. Ю. Шпол. «Золоті лисенята». Аналіз твору.
- •47. Українська стрілецька поезія. С. Чарнецький, м. Голубець та м. Матвіїв-Мельник.
- •48. Українська стрілецька поезія. Роман Купчинський.
- •49. Яків Мамонтов. Літературний портрет.
- •50. Київські неокласики і неокласицизм «празької школи».
- •51.Українська стрілецька поезія. О.Бабій. Поема «Гуцульський курінь»
- •52. Літературна дискусія 1925-28рр.
- •53.Мала проза м.Хвильового
- •54. Мала проза в. Підмогильного
- •55. «Народний Малахій»м.Куліша.
- •56.Збірка п.Тичини «Замість сонетів і октав».
- •57. Мала проз в.Винниченка
- •58. «Сонячна машина»в. Винниченка. Проблематика твору
- •59. М.Рильський і є.Маланюк
- •65. Творчість Миколи Зерова (аналіз поетичної спадщини)
- •60. «Майстер корабля» ю. Яновського. Жанрова характеристика твору.
- •61.Поети-некласики. М.Драй-Хмара.
- •62. Поети-неокласики.Павло Филипович
- •63.Поети-неокласики.Юрій Клен.
- •64. «Спогади про неокласиків» ю.Клена
- •65. Творчість м. Зерова. (аналіз поетичної спадщини).
- •66. Микола Зеров.«Від Куліша до Винниченка»
- •67. М. Зеров дослідник творчості Франка «Франко– поет»
- •68. Поема м. Бажана Характеристика “Сліпців»
- •69. Аналіз п’єси Куліша “Отак загинув Гуска»
- •70. Літературний портрет о. Теліги (Національний імператив)
- •71.Рання Творчість Уласа Самчука
- •72.Ранній період творчості і. Багряного.
- •73.Еміграційна творчість о.Олеся.
- •74.Поети «вісниківської квадриги»
- •75.Творчість ю. Дарагана. Збірка «Сагайдак»
- •76. М. Рудницький «Від Мирного до Хвильового».
- •77. Інтимна лірика н.Лівицької –Холодної.
- •78. Поети-символісти і літературний процес 20-30 рр. Хх ст..
- •79. Імпресіонізм.
- •80.Експресіонізм.
- •38 Розвиток літератури та критики 20-30 рр.
28. Збірка п. Тичини «Замість сонетів і октав».
1920 – "Замість сонетів і октав".
Збірку "Замість сонетів і октав" поет присвятив Г. Сковороді.
В циклі ліричної прози "Замість сонетів і октав" поет продовжує тему справжньої перемоги добра - в серцях людських: як передумови до пермоги над озвірілим злом в суспільстві. Про терор він писав: "Велика ідея потребує жертв. Але хіба то є жертва, коли звір звіра їсть ?".
В цій збірці відбивається поступова зміна світогляду і переконань поета. Майже зовсім зникає музичність і милозвучність, яка була так чітко виражена в "Сонячних кларнетах". Натомість приходить розуміння світла, яке наче генерує межу, де кінчається матеріальне і починається невідоме нематеріальне - Дух.
У збірці "Замість сонетів і октав" Тичина пише про сьогодення з усіма його протиріччями і складністю :
- Товаришу, будем своє із суспільним єднати
Яке б не було воно гірке -
До дна будем пити.Бо в цім наша чесність.
Тичина закликає прислухатись до простого народу, до того, що реально, а не примарно потрібно йому, до того, що звучить у ці дні. Звісна річ, мистецтво нового дня повинно стояти незмірно вище, ніж простенька пісенька:"Ой, яблучкко, да куди ти котишся…", але воно мусить бути так само популярним, так само масовим, так само дохідливим, як оце ось "Яблучко", - з зерном великого майбутнього мистецтва.
Поет переконаний, що мистецтво повинно служити людям. Митець залежить від суспільства, він мобілізований своїм народом, бо то тільки "трава росте, де захоче".
Головним завданням автора книги "Замість сонетів і октав", заявленим останньою строфою прологу, є намір протиставити жорстоким сонетам й октавам сучасної поетові дійсності – пролетарському гімну "Інтернаціонал" – гуманістично спрямовану правдиву поезію в прозі своєї книги.
Перша строфа поезії "Осінь", побудована на антитезі міста й села, світла і темряви, наводить на думку про останні часи, засвідчує неможливість подальшого існування людини духовної у світі, який вже майже повністю охоплений темрявою (апокаліптичне передчуття наявне не лише в досліджуваній книзі, а й у творах П. Тичини "Месія", "Сотворіння світу"). Загалом, три строфи поезії "Осінь" демонструють спроби побудови переможцями свого нового світу замість зруйнованого старого. Намагання темряви в особі революційних діячів створити своє світло, свою культуру і людину заперечуються анепіфорою останньої строфи поезії. "Антистрофа" до глави "Осінь" унаочнює заявлену в книзі антитезу ХХ століття – людина духовна – людина соціальна, що, як і протиставлення світла і темряви, буде наскрізною в подальших главах "Замість сонетів і октав", а також вводить мотив духовного опору злу за допомогою мистецтва слова, котрий надалі трансформується в головну ідею всієї третьої книги П. Тичини.
Глава "Ритм" на прикладі антитези дві дівчини – дві сльози покликана показати неможливість існування гармонії в охопленому темрявою світі, так само, як і неспроможна відчути в своїй душі гармонію людина, духовні очі якої є "незрячими".