- •1. Сучасні дослідники літературного процессу 20-30-тих років.
- •2. Поезія м. Рильського 1910-1932 рр. (Від «Білих островів» до «Знака Терезів»).
- •4. Творчий шлях Василя Елланського.
- •5. Загальна характеристика творчості Богдана Кравціва періоду 30-тих років.
- •7. Літературна група «Західна Україна» і творчість Володимира Гжицького.
- •Найактивніші члени:
- •8. Юрій Липа: «Бій за українську літературу»! та «Призначення України».
- •9. Юрій Липа – поет.
- •10. Загальна характеристика творчості і. Микитенка. «Соло на флейті».
- •11. Образ Костя Горобенка за повыстю б. Антоненка-Давидовича «Смерть».
- •Головний герой
- •12. Роман в. Підмогильного «Місто». Проблематика.
- •13. Літературний портрет Олени Теліги.
- •14.Спиридон Черкасенко. Ідейно-тематичнІ обрії драми. Природа конфлікту
- •15. Творчість Павла Филиповича. Особливості поетичного стилю.
- •16. Розвиток укр. Прози 20-30 років хх ст.
- •17. Літературні групи «Митуса» і «Логос».
- •18. Роман м. Хвильового «Вальдшнепи». Характеристика образів.
- •19. Володимир Свідзинський. Життя і творчість. Володи́мир Євти́мович (Юхи́мович) Свідзи́нський — український поет, перекладач. Творча діяльність в.Свідзинського
- •Поетична творчість
- •Перекладацтво
- •20. Український футуризм. Загальна характеристика. Михайль Семенко.
- •21. Творчість Михайла Івченка. Образ Савлутинського («Робітні сили»).
- •22. Аркадій Любченко. Новелістика («Via doloxrosa»).
- •23. Творчість п. Тичини періоду 20-30-тих років.
- •24. Григорій Косинка – літературний портрет.
- •25.Розвиток української поезії 20-30 рр. Літературні групи та угрупування.
- •27. «Народний Малахій» м. Куліша. Особливості жанрового стилю.
- •28. Збірка п. Тичини «Замість сонетів і октав».
- •29. П’єса Миколи Куліша «Маклена Граса».
- •30. Творчість Костя Буревія. Літературний портрет.
- •31. Роман ю. Яновського «Вершники». Ідейно-композиційний аналіз.
- •32. Творчість в. Бобинського. Загальна характеристика.
- •33. Образи новітніх героїв у прозі Сенченка.
- •34. Павло Тичина і Євген Маланюк.
- •35. Вапліте і «ваплітянці».
- •36. Загальна характеристика поетичної творчості Євгена Маланюка.
- •37. Оксана Лятуринська. Загальна характеристика творчості.
- •39. Літературний портрет Галі Мазуренко.
- •41. «Празька школа» поезії.
- •43. Творчість в. Пачовського. Від «Молодої музи» до «Золотих воріт».
- •42. Б. Антоненко-Давидович – член «Ланки» та «Марсу». Характеристика творчості письменника цього періоду.
- •44. Літературний портрет л. Мосендза.
- •45. Літературний портрет Олега Ольжича.
- •46. Ю. Шпол. «Золоті лисенята». Аналіз твору.
- •47. Українська стрілецька поезія. С. Чарнецький, м. Голубець та м. Матвіїв-Мельник.
- •48. Українська стрілецька поезія. Роман Купчинський.
- •49. Яків Мамонтов. Літературний портрет.
- •50. Київські неокласики і неокласицизм «празької школи».
- •51.Українська стрілецька поезія. О.Бабій. Поема «Гуцульський курінь»
- •52. Літературна дискусія 1925-28рр.
- •53.Мала проза м.Хвильового
- •54. Мала проза в. Підмогильного
- •55. «Народний Малахій»м.Куліша.
- •56.Збірка п.Тичини «Замість сонетів і октав».
- •57. Мала проз в.Винниченка
- •58. «Сонячна машина»в. Винниченка. Проблематика твору
- •59. М.Рильський і є.Маланюк
- •65. Творчість Миколи Зерова (аналіз поетичної спадщини)
- •60. «Майстер корабля» ю. Яновського. Жанрова характеристика твору.
- •61.Поети-некласики. М.Драй-Хмара.
- •62. Поети-неокласики.Павло Филипович
- •63.Поети-неокласики.Юрій Клен.
- •64. «Спогади про неокласиків» ю.Клена
- •65. Творчість м. Зерова. (аналіз поетичної спадщини).
- •66. Микола Зеров.«Від Куліша до Винниченка»
- •67. М. Зеров дослідник творчості Франка «Франко– поет»
- •68. Поема м. Бажана Характеристика “Сліпців»
- •69. Аналіз п’єси Куліша “Отак загинув Гуска»
- •70. Літературний портрет о. Теліги (Національний імператив)
- •71.Рання Творчість Уласа Самчука
- •72.Ранній період творчості і. Багряного.
- •73.Еміграційна творчість о.Олеся.
- •74.Поети «вісниківської квадриги»
- •75.Творчість ю. Дарагана. Збірка «Сагайдак»
- •76. М. Рудницький «Від Мирного до Хвильового».
- •77. Інтимна лірика н.Лівицької –Холодної.
- •78. Поети-символісти і літературний процес 20-30 рр. Хх ст..
- •79. Імпресіонізм.
- •80.Експресіонізм.
- •38 Розвиток літератури та критики 20-30 рр.
77. Інтимна лірика н.Лівицької –Холодної.
Серед представників празької школи - скептично-фанатичного Маланюка, літературного флегматика Клена, конквістадора Ольжича та інших - Лівицька-Холодна стоїть дещо осібно. І не тільки тому, що у часи панування громадянської лірики з'явилась її витончена і дуже жіночна поезія. Ці вірші справляють враження поетико-психологічного щоденника інтелігента зламу епох, що кидається від особистісного заколоту ніцшеанського кшталту до релігійної покори і жалісної ностальгії. Лівицька-Холодна входила в літературу, коли в ній панувало переконання, що поезія та життя неподільні, що образ поета створюється за законами реального життя. Особливо це помітно в її інтимній ліриці - щирій і одночасно заангажованій соціальним чи патріотичним мотивом. Національна модифікація жанру не дозволила собі Уайльдівського гасла: "Немає твору морального чи неморального, є книга написана добре чи погано". І в інтимній ліриці Лівицької-Холодної дилема морального й аморального часто вирішується не на користь почуттів. Ось чому лірична героїня "Степової казки" вбиває любого їй татарина за ґвалт рідної землі, ось чому в поезії "Знов зустріну тебе в трамваї" символом любовної хіті виступає "татарська кров", здавна зненавиджена вітчизняним фольклором. Найпростіше було б віднести лірику Лівицької-Холодної до кон'юнктурного об'єднання двох тем - кохання, платонічного і статевого, та національного повернення в лоно. Для патріотичної літератури тут недостатньо обширу і звернень - закликів до народу. Для інтимної - не вистачає еротики і занадто рефлексій щодо почуттєвого садомазохізму.
Прототекст любовної поезії Лівицької-Холодної - фольклорні традиції та європейська манера жіночої поезії. Саме модернізовану гуцульську нявку, що висмоктує кров своїх жертв у любовному шалі (Б.Рубчак), бачимо у постаті ліричної героїні цієї поезії, а романтична демонізація, маска "вампа" зумовлюють витончену інтимізацію буття. Інтимна поезія Лівицької-Холодної 60-80 рр. інша за своїм характером. Разом з натяками на самотність і невлаштованість у житті виникають спогади про почуття молодості. Відчувається певна відстороненість ліричної героїні - єдиний психологічно можливий спосіб переживання для літньої жінки розпуки і нестійкості ("Остання дія", "Ще одна безсонна ніч"). Еротичній поезії Лівицької-Холодної властивий трагізм та енгармонія. В українській інтимній літературі (і Лівицька тут не виняток) коханці поділяють не насолоду, а біль і страждання. Можливо, тому, що традиційним шляхом єдності і взаєморозуміння у слов'янському інтимному світі вважається надрефлексія (вмислення в іншого), а не емпатія (вчування в іншого, вслуховування), як в західноєвропейській культурі. Ось чому еротична поезія Лівицької-Холодної подекуди здається нам штучно звуженою, а кохання - вживленим у площину слов'янської культури. І лише тоді, коли остання по-справжньому зацікавиться чуттєвим досвідом, коли інтегрує його не лише на рівнях текстів (С.Дацюк), але і присутності в культурних феноменах усіх рівнів - тоді з'явиться поле розуміння текстів і контекстів, тоді з'явиться повноцінна жіноча еротична лірика зразка Ліни Костенко, Оксани Забужко.При усіх своїх недоліках естетичної концепції інтимна поезія Лівицької-Холодної стала помітним явищем "празької школи", яскравим відблиском "срібного століття" української поезії 10-20 рр. ХХ століття.
