
- •Українська мова
- •2.Говори південно-західного наріччя укр. Мови: походження, групування, основні особливості.
- •5. Граматичне значення, граматична форма, парадигма, граматична категорія, частини мови.
- •6. Дієслово: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки. Граматичні категорії дієслова. Форми дієслова. Парадигма дієслова.
- •9. Іменні частини мови. Семантичні, морфологічні, синтаксичні та словотвірні ознаки. Парадигматична система іменної частини мови.
- •10. Історія стилістичних досліджень в Україні.
- •13.Мовна ситуація в к. Русі: лінгвістичний аналіз.
- •14.Морфологія як учення про будову слова. Базові концепти морфології.
- •18.Питання походження української мови: концепції, аргументації
- •19.Предмет фразеології, ознаки фразеологізмів, джерела укр. Фразеології, типи фразеологізмів.
- •21.Причини появи і зникненняносовихголосних
- •22.Речення як мовнаодиниця. Багатоаспектністьречення
- •24. Складнопідрядні речення: принципи класифікації, структурно-семантичні типи.
- •23. Синтаксичні одиниці. Семантико-синтаксичні відношення і синтаксичний зв'язок у простому і складному реченні.
- •26. Словотвір: предмет, обєкт. Словотвірна пара, словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо, словотвірна парадигма, словотвірний тип.
- •27. Теорія односкладних речень у сучасному синтаксисі. Типи односкладних речень. Неповні речення.
- •28. Укр. Мова як навчальна дисципліна в сучасній середній школі. Зміст і побудова курсу.
- •29. Фонетичні та лексичні ознаки старословянізмів у сучасній укр. Літературній мові.
5. Граматичне значення, граматична форма, парадигма, граматична категорія, частини мови.
Граматичне значення — це абстраговане поняття, оформляє лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюють граматичну категоріює.
Кожне слово в мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакою слова. За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні, синтаксичні і номінативні. З погляду відношення граматичних значень до дійсності їх ще можна поділити на реальні й формальні. Реальні граматичні значення несуть певну інформацію про дійсність (це і частини мови, і ступені порівняння прикметників, і час дієслова, і в певних випадках рід іменників, відмінок іменника).
Формальні граматичні значення в межах слова не мають відношення до дійсності, а в реченні вони виконують синтаксичну роль, допомагаючи правильно моделювати дійсність, відображувану в словах.
Граматична форма слова — це засіб вираження граматичного значення, показник граматичних значень.Найчастіше виражає одне граматичне значення або й кілька якась морфема, наприклад: закінчення -и в іменника в українській мові (може бути родовий відмінок однини (доро́ги) і називний відмінок множини (батьки́, дороги́))Проте не можна ототожнювати граматичну форму з морфемою — вона визначається з усього слова взагалі. Прикладами граматичних форм можуть бути закінчення (пиш-у, несл-а), афікси (розоряти — розорити), наголос (голови́ — го́лови), службові слова (пішов би, через ліс), суплетивні форми (брати — взяти), порядок слів у реченні (Сміх викликає гнів. — Гнів викликає сміх.), чергування звуків (перемога — перемозі), чи взагалі контекст (Голова зборів сказала). Парадигма (грец. paradeigma — приклад, зразок) речення — система форм структурної схеми речення, у якій вихідною формою є ядерне речення, а похідними — його трансформації. У мовознавстві розглядають парадигму речення у широкому і вузькому значеннях. Тлумачення парадигм речення у вузькому значенні — як системи його форми, що протиставляються за граматичним значенням. Тому за основу беруться граматичні значення модальності та синтаксичного часу, що реалізують загальне граматичне значення речення — предикативність. Видозміни формальної організації речення, що являють собою форми речення, створюються частковими модально-часовими значеннями. Система цих форм речення і є його парадигмою.
Грамати́чна катего́рія (від грец. κατηγορία — судження, визначення) — це найзагальніше поняття, що об'єднує ряд співвідносних граматичних значень і виражене в певній системі співвідносних граматичних форм.Граматична категорія є поняттям родовим щодо цілого ряду однорідних граматичних значень. Дієслівна категорія особи, наприклад, об'єднує ряд співвідносних граматичних значень, що виявляються у відповідних граматичних формах 1-ї, 2-ї, 3-ї особи; в категорії відмінка іменників узагальнюється вся різноманітність значень семи відмінків і система відмінкових форм.