- •Питання
- •1. Суспільно-історичний характер філософії. Витоки і спрямованість філософського знання.
- •2. Екзистенціалізм: вихідні ідеї та еволюція.
- •3. Методи емпіричного пізнання.
- •4. Методологічна та аксіологічна функція філософії
- •5. Проблематика неотоміської філософії
- •6. Методи теоретичного пізнання.
- •7. Своєрідність філософії древності.
- •8. Ж.П.Сартр "Екзистенціалізм - це гуманізм".
- •9. Теорія та факт в науковому пізнанні
- •10. Вплив Платона та Аристотеля на долю світової філософії
- •11. Основні ідеї роботи т.Куна "Структура наукових революцій".
- •12. Проблема як форма наукового пізнання.
- •13. Місце і роль ранньохристиянської філософії
- •14. Ортега-і-Гассет. Тема нашого часу.
- •15. Метод в науковому пізнанні. Метод і методологія.
- •16. Схоластика та містицизм в філософії європейського середньовіччя.
- •17. "Філософія критичного раціоналізму" к.Поппера.
- •18. Роль культури в людській життєдіяльності.
- •19. Антропоцентризм філософії Відродження.
- •20. Д.Чижевський про особливості української ментальності та філософії
- •21. Мова як феномен спілкування та культури.
- •22. Раціоналізм та емпіризм в філософії Нового часу.
- •23. Філософія фрейдизму та неофрейдизму.
- •24. Культура та цивілізація.
- •25. Проблема людини в філософії Просвітництва.
- •26. Філософська герменевтика про діяльність та комунікацію.
- •27. Природа та роль моральних цінностей.
- •28. Гуманістична спрямованість філософії г.Сковороди.
- •29. Життєвий світ та буття людини.
- •30. Соціальні функції релігії
- •31. Фундаментальний вплив Канта на еволюцію філософського мислення
- •32. Екзистенціаліська та субстанціаліська інтерпретація природи людини.
- •33. Функції права в соціальних відносинах та житті особи.
- •34. Об'єктивний ідеалізм філософії Гегеля: особливості методу та системи.
- •35. Філософські варіанти розуміння відношення людини до природи.
- •36. Мистецтво в житті суспільства та особи.
- •37. Антропологічний матеріалізм філософії Фейєрбаха.
- •38. Роль матеріальної діяльності людей в суспільному житті.
- •39. Необхідність і свобода в суспільно-історичній діяльності.
- •40. Проблема відчуження в філософії марксизму та матеріалістичне розуміння історії
- •41. Економічна антропологія а.В.Чаянова.
- •42. Ідеологія та утопія.
- •43. Доктринерський та гуманістичний варіанти філософії марксизму XX сторіччя.
- •44. Соціальні відносини в людській життєдіяльності.
- •45. Глобальний характер сучасної життєдіяльності та етика відповідальності.
- •46. Вихідні позиції екзистенціаліської філософії с.К'єркегора.
- •47. Життєдіяльність та свідомість
- •48. Реальності та ілюзії суспільного прогресу.
- •49. Світ як воля та уявлення в концепції а.Шопенгауера.
- •50. Свобода та творчість в людському бутті.
- •51. Концепції індустріального та постіндустріального суспільства.
- •52. І.Франко: "Що таке поступ".
- •53. М.Вебер про роль духовних чинників в економічній діяльності
- •54. Поняття розвитку в концепціях Гегеля та марксизму.
- •55. Філософія життя ф.Ніцше.
- •56. Гроші як елемент соціальних відносин в концепції г.Зіммеля.
- •57. Особливості екзистенціаліської версії діалектики.
- •58. Еліта та народ в концепції д.Донцова.
- •59. Соціально-практична природа пізнання.
- •60. Діалектика в інтерпретації Франкфуртської школи соціальної філософії
- •61. Нація, держава та культура в контексті осмислення української історії
- •62. Суб'єкт та об'єкт пізнання.
- •63. Історичні форми спільнот.
- •64. "Філософія серця" п.Юркевича біля витоків російського християнського персоналізму
- •65. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
- •66. Ринок як всезагальна модель людських відносин в соціальній філософії ф.Фон Хайєка.
- •67. Основні ідеї "філософії свободи" м.Бердяєва.
- •68. Роль та функції традицій в пізнанні та бутті людини в умовах науково-технічної цивілізації
- •69. Поняття істини: можливості різноманітних філософських підходів.
- •70. Основні ідеї та еволюція позитивіської філософії
- •71. Єдність чуттєвості та інтелекту в пізнавальній діяльності
- •72. Сучасна практична філософія. Проблема взаємин етики, політики, економіки.
- •73. Феноменологічна філософія е.Гуссерля про "кризу європейської науки".
- •74. Розуміння як пізнавальна проблема.
- •75. Філософська антропологія про походження і місце людини в світі.
41. Економічна антропологія а.В.Чаянова.
Економічна антропологія – наукова дисципліна, що виникла в ХХ віці на перетині предметів антропології, соціології і історії економіки. В рамках напряму вивчаються проблеми розвитку господарства первісних, примітивних, докапіталістичних суспільств.
Олександр Васильович Чаянов (1888-1937) – російський економіст, соціолог, міжнародно визнаний засновник міждисциплінарного селянознавства; письменник-фантаст і утопіст. Належав до однієї з найвпливовіших груп економістів Росії, яка протягом першої четверті XX століття була світовим лідером в дослідженнях селянства. Навіть усередині цієї видатної групи Чаянова виділяла творча здатність теоретичного моделювання (яка відобразилася і в його літературній роботі, включаючи чудово написані селянську утопію і фантастичні новели).
Аналітична робота Чаянова по моделюванню соціально-економічних систем включала дослідження "закритих суспільств", селянську економіку і реальну державну аграрну політику в Росії до 1929 року. За блискучий аналіз і прогноз передбачуваних наслідків сталінської колективізації і, що ще більш небезпечно, за запропоновану кооперативну альтернативу він був арештований і потім страчений.
В 1924 році праця "Теорії некапіталістичних економічних систем" спочатку була опублікована за межами Росії німецькою мовою, в Москві лише в 1994. Вона представляла вісім можливих аналітичних моделей економіки і характеристики їх базових компонентів (таких, як зарплата, рента, неекономічні обмеження і т. п.), а також логіку зв'язків між ними усередині кожної системи. Селянська економіка представляла одну з цих систем (разом з капіталізмом, рабством, кріпосним господарством, соціалізмом і т.д.). Для Чаянова ці системи не є (і це має центральне значення) історичним ланцюгом необхідних і послідовних стадій. Вони можуть, і насправді з'являються поруч, існуючи паралельно.
Чаянов відстоював ідею стійкості сімейного трудового господарства, його більш високу ефективність у порівнянні з великими колективними господарствами. Вчений відстоював ідею про те, що сімейне трудове господарство докорінно відрізняється від фермерського господарства, так як в основі його діяльності лежить задоволення потреб сім'ї, а не отримання прибутку. Модель селянської сімейної економіки, серцевиною якої є двір, бачилася ним як дієва в різних інших епохах і умовах форма соціальної економіки.
Чаянов пише, що саме сімейне трудове господарство під час першої світової війни, революції, періоду "воєнного комунізму" проявило особливу стійкість і треба повсюдно його підтримувати і розвивати цей унікальний вид господарства. Кооперативи повинні утворюватися лише в тій області, де більш складна технічна основа недоступна селянському господарству. Чаянов вважав, що існують такі види виробництва, які взагалі не можна узагальнювати, так як знижується ефективність. Вважав сімейне селянське господарство природною формою організації праці на землі, так як людина на ній народжується і живе. Допускаючи кооперацію тільки на добровільних засадах.