- •Об’єкт і предмет соціології. Сучасні дискусії про об’єкт і предмет соціології.
- •Структура і функції соціології.
- •О. Конт – основоположник соціології.
- •Закон 3-х стадій розвитку знання о. Конта.
- •Конвенція соціальної еволюції г. Спенсера.
- •Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток, як категорія соціальної теорії.
- •Соціологія організації: предмет, проблеми, методи.
- •Співвідношення категорій «соціальні відносини», «суспільні відносини», «соціальна взаємодія».
- •Основні принципи соціології е. Дюркгейма.
- •Структура і функції загальної соціологічної теорії.
- •Праця, як соціологічна категорія.
- •Застосування тестів у соціології.
- •Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія.
- •Порівняльний аналіз методів опитування.
- •Предмет соціології в. Парето.
- •Соціальний контроль і девіантна поведінка.
- •Соціологія г. Зімеля: основні концептуальні положення.
- •Соціальні потреби, інтереси, ідеали як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •Поняття соціальної спільноти, соціальної групи, їх типологія та співвідношення.
- •Особливості розвитку української соціологічної думки.
- •Соціальна структура сучасного українського суспільства.
- •Соціологічний підхід до визначення поняття культура.
- •Соціальна нерівність та соціальні конфлікти.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Соціокультурна регуляція суспільного життя.
- •Поняття сім’ї. Види сім’ї та шлюбу.
- •Метод інтерв’ю в соціологічних дослідженнях.
- •Етносоціологія(предмет та методи).
- •Якісні методи в соціології.
- •Пихологічний напрямок в соціології хх століття( психологія народів, психологія натовпу,концепція наслідування, інтеракціонізм, інстинктивізм).
- •Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •Гендер, як соціальний інститут.
- •Поняття надійності соціологічної інформації. Статистичні покажчики надійності.
- •Соціологічна проблематика у психоаналізі з. Фрейда(особистість, культура, девіантністі).
- •Вимірювання соціальних змінних. Типи шкал.
- •Соціологічне визначення поняття особистість.
- •Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Вибірки в соціологічному дослідження.
- •Соціометричні опитування: аналіз результатів соціометричних опитувань.
- •Теорія соціальної дії м. Вебера.
- •Методологічна частина програми соціологічного дослідження: логіка дослідження та аналіз основних понять.
- •Основні ідеї р. Мертона.
- •Гендерна нерівність. Сексуальне насилля.
- •Генетична соціологія м. Грушевського та Український соціологічний інститут.
- •Сутність та основний зміст праці м.Вебера « Протестантський етика та дух капіталізму».
- •Поняття якості соціологічної інформації.
- •Основні принципи соціології е.Дюркгейма.
- •Класова теорія к. Маркса.
- •52. Матеріалістична теорія історичного розвитку к. Маркса.
- •Типи соціальної поведінки особистості( за р. Мертоном).
- •Програмування соціологічного дослідження.
- •Система соціологічного знання.
- •Процес соціалізації особистості.
- •56. Соціологія як наука, її місце в системі соціогуманітарних наук.
- •Історична соціологія а. Токвіля.
- •Основні категорії структурно – функціональної соціології т. Парсонса.
Програмування соціологічного дослідження.
У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'язаних етапи:
1. Підготовчий. Полягає у виробленні програми та інструментарію — анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу документів тощо.
2. Збір первинної соціологічної інформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту.
3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.
4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
Система соціологічного знання.
Система соціологічних знань має свою специфічну структуру, яка уявляє собою своєрідну трьохрічневую модель, котра включає слідуючі рівні.
o Перший соціологічний рівень – це загальносоціологічна теорія.
o Другий соціологічний рівень – це спеціальні соціологічні теорії.
o Третій соціологічний рівень – це конкретно-соціологічні дослідження.
Перший рівень
Соціокультурний підхід – головним в тенденціях розвитку суспільства визнається існування в ньому різних культур, своєрідність розвитку проходження котрих, випливає з сутнісні загальних етапів.
Формаційний підхід передбачає спільний шлях розвику усіх народів через зміну суспільноєкономічних формацій, котрі визначаються певним рівням розвитку засобів виробництва.
Цивілізаційний підхід - важливійшим фактором розвитку суспільства є той тип цивілізації, на котром знаходиться суспільство у даний історичний період свого розвитку.
Другий півень
Спеціальні соціологічні теорії:
1. Теорії що вичають закони розвитку і відтворення окремих соціальних спільнот. До них відносяться: соціологія міста, соціологія села, етносоціологія та ін.
2. Отрослені соціологічні теорії, котрі розкривають закономірності та механізми життєдіяльності соціальних спільнот в окремих сферах. ( Соціологія праці, економічна соціологія, соціологія освіти, соціологія побуту та ін. ).
3. Теорії, котрі аналізуються окремі елементи соціального механізму. (теорія соціального контролю, теорія соціальної активності та ін.).
Спеціальні соціологічні теорії контретизують положення загальних теорій, і здійснюють перехід від загальних понять до таких понять, з допомогою котрих можна вимірити конкретний соціальний процес.
Третій рівень
Конкретно – соціологічні дослідження - це теорія, методики та техніки соціологічного аналізу. На цьому рівні здійснюється вимір конкретних соціальних процесів та явищ на основі тіх підходів, принципів, показників, котрі дають загальносоціологічні і спіціально соціологічні теорії.
Відокремлення рівній носить дуже умовний характер. По суті всі вони находяться в тісній взаємодії, і таким чином, створюють систему соціологічного знання.
Макросоціологія – дослідження, спрямоване на вивчення великих соціальних процесів, аналізу значних соціальних груп і систем – таких, як суспільство, цивілізація і т.д
Мезосоціологія – дослідження котре спрямоване на вивчення середніх соціальних систем.
Мікросоціологія – дослідження котре орієнтована на аналіз соціальних явищ та процесів у відносно невеликих соціальних системах ( наприклад, сім’я), обмежується емпіричних описом подій повсякденного життя, обстрагується від вивчення їх зв’язків зпроцесами макрорівня.
Ці рівні тісно взаємозв’язані, так як повсякденна поведенка людей здійснюється у рамках певних соціальних систем, структур та інститутів.
Своєрідною формою перехрещена усіх рівній виступають такі структурні елементи соціології, як отрослев соціології: економічна соціологія, соціологія міста, соціологія села, соціологія освіти, соціологія сім’ї, соціологія особистості, соціологія молоді та ін.