27. Поняття сім’ї. Види сім’ї та шлюбу.

Сім'я - об'єднання на шлюбі або кровному спорідненні, усиновленні людей, що пов'язане спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністью за виховання дітей, піклуванням про рідних та взаємодопомогою. Водночас, це особлива форма взаємодії, мала контактна група людей.

За Н. Смелзером: "Сім'єю називається засноване на кровній спорідненості, шлюбі чи усиновленні об'єднання людей, пов' язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю за виховання дітей; члени родини часто живуть в одному будинку"*213.

Сім' я має забезпечити фізичне і духовне відтворення населення, тобто виконувати специфічну соціальну функцію. Як один із найдавніших соціальних інститутів виникає в надрах первісного суспільства значно раніше класів, націй, держав.

На перших етапах розвитку суспільства відносини між жінкою і чоловіком, старшими та молодшими поколіннями регулювалися племінними і родовими традиціями та звичаями, що базувалися на релігійних і моральних уявленнях. Із виникненням держави регулювання сімейних відносин набуло правового характеру.

Сім' я - більш складана система відносин, ніж шлюб, оскільки вона, зазвичай, об' єднує не тільки подружжя, а й їхніх дітей, а також інших родичів та близьких.

Шлюб - це історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством система відносин між чоловіком і жінкою, що встановлює їхні права і обов' язки один щодо одного та щодо дітей та рідних.

Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує статеве життя, встановлює подружні та батьківські права та обов'язки.

Основною особливістю шлюбу є те, що це інститут, який регулює відносини подружжя, на відміну від сім'ї - інституту, що регулює також і відносини між батьками й дітьми.

Юридичне оформлення шлюбу накладало обов' язки не тільки на подружжя, але і на державу, що санкціонувала цей союз і повинна була забезпечувати соціальний контроль за його функціонуванням.

Типові та найхарактерніші ознаки сім'ї

- шлюбні або кровноспоріднені зв'язки між усіма її членами;

- спільне проживання в одному приміщенні;

- спільний сімейний бюджет.

За формою шлюбу розрізняють моногамну і полігамну сім’ї. Монога¬мна сім’я більш розповсюджена у сучасному світі, вона передбачає шлюб між однією жінкою і чоловіком. Тобто, вона складається з батька, мате¬рі та їх дітей. Полігамна сім’я заснована на шлюбі одного з декілько¬ма іншими індивідами. Полігамія має два різновиди: полі¬ кількома жінками) і поліанд¬рію або багатомуж гінію або багато¬женство (шлюб між одним мужчиною і жя (шлюб між однією жінкою і декількома чоловіками). Отже, полігамна сім’я може складатися з одно¬го батька, декількох жінок-матерів та їх дітей або з однієї жінки-матері, декількох чоловіків-батьків та їх спільних дітей. В історичному плані вважають, що сім’я розвивалась від групової (коли група чоловіків одного роду мали за жінок групу жінок з іншого роду), че¬рез парну (коли певні різностатеві пари мали спільних дітей, але не утворювали господарчої одиниці і не мали спільного майна), до моногам¬ної, в якій подружжя (чоловік і жінка), крім спільних дітей, мають спі¬льне господарство, майно і складають економічну одиницю суспільства.

З погляду вибору шлюбного партнера, шлюби поділяються на екзо¬гамні (коли партнера обирають за межами своєї групи) й ендогамні (ко¬ли партнера обов’язково обирають у власній спільності). Відповідно до цього існують два види сімей: гомогенні (однорідні), коли, наприклад, чоловік і жінка є представниками одного етносу, і гетерогенні (різно¬рідні), коли чоловік і жінка належать до різних етносів. За деякими даними, поки що гомогенні сім’ї переважають над гете¬рогенними (відповідно 70% і 30%), але кількість останніх весь час збільшується. Гомогенність і гетерогенність можуть бути в межах різних культурних, соціальних груп, а також груп за освітою, професією тощо.

Відповідно до того, хто у сім’ї відіграє головну роль, розрізняють сім’ї егалітарні (рівно¬правні) й авторитарні, коли у сім’ї існує досить жорстке підкорення одному з под¬ружжя. Егалітарну сім’ю ще називають демократичною, тому що в ній влада рівномірно розподіляється між жінкою і чо¬ловіком. У розвинених країнах відмічається тенденція зростання кількості егалітарних сімей. Але ще є досить багато сімей авторитарних. Причому тут помічено певну закономірність: чим нижчий дохід сім’ї, тим частіше її очолює жінка. Так, наприклад, у США серед найбіднішого чорношкірого населення 40 % сімей головою мають саме жінку.

Типологію сім’ї можна продовжувати залежно від того, які оз¬наки будуть в основі цього поділу. Так, за місцем под¬ружжя у соціальній системі суспільства можна виділити сім’ї робітників, се¬лян, бізнесменів, інтелігентів, бомжів тощо.

За типом поселення можна виділити сільську сім’ю або сім’ю з мі¬ста. За національною ознакою – моноетнічну і по¬ліетнічну.

Існує кілька типології сім’ї, тому що типології базуються на різ-них критеріях (чисельність, функції, розподіл влади тощо).

Критерій Типи Чисельність

• повна — нуклеарна сім’я (спільно проживають батькиі діти);

• розширена сім’я — разом проживають кілька поколінь чи кілька сімей сестер і братів (нуклеарна та родичі); (або окрема — та велика)

Форма шлюбу

1. моногамія — шлюб одного чоловіка з однією жінкою;

2. полігамія (полі — багато):

3. полігінія — шлюб одного чоловіка та кількох жінок (у Тибеті, на пд. Індії);

4. поліандрія — шлюб однієї жінки та кількох чоловіків;

5. груповий шлюб (кілька чоловіків та кілька жінок).

Джордж Мердок (1949) виявив, що полігамія була дозволена більше, ніж у 80 % із 250, проаналізованих ним суспільств.

Юридичне оформлення шлюбу

1. громадянський — юридично не оформлений;

2. офіційний — юридично засвідчений;

3. фіктивний — юридично засвідчений, проте, реально не існуючий.