- •Об’єкт і предмет соціології. Сучасні дискусії про об’єкт і предмет соціології.
- •Структура і функції соціології.
- •О. Конт – основоположник соціології.
- •Закон 3-х стадій розвитку знання о. Конта.
- •Конвенція соціальної еволюції г. Спенсера.
- •Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток, як категорія соціальної теорії.
- •Соціологія організації: предмет, проблеми, методи.
- •Співвідношення категорій «соціальні відносини», «суспільні відносини», «соціальна взаємодія».
- •Основні принципи соціології е. Дюркгейма.
- •Структура і функції загальної соціологічної теорії.
- •Праця, як соціологічна категорія.
- •Застосування тестів у соціології.
- •Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія.
- •Порівняльний аналіз методів опитування.
- •Предмет соціології в. Парето.
- •Соціальний контроль і девіантна поведінка.
- •Соціологія г. Зімеля: основні концептуальні положення.
- •Соціальні потреби, інтереси, ідеали як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •Поняття соціальної спільноти, соціальної групи, їх типологія та співвідношення.
- •Особливості розвитку української соціологічної думки.
- •Соціальна структура сучасного українського суспільства.
- •Соціологічний підхід до визначення поняття культура.
- •Соціальна нерівність та соціальні конфлікти.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Соціокультурна регуляція суспільного життя.
- •Поняття сім’ї. Види сім’ї та шлюбу.
- •Метод інтерв’ю в соціологічних дослідженнях.
- •Етносоціологія(предмет та методи).
- •Якісні методи в соціології.
- •Пихологічний напрямок в соціології хх століття( психологія народів, психологія натовпу,концепція наслідування, інтеракціонізм, інстинктивізм).
- •Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •Гендер, як соціальний інститут.
- •Поняття надійності соціологічної інформації. Статистичні покажчики надійності.
- •Соціологічна проблематика у психоаналізі з. Фрейда(особистість, культура, девіантністі).
- •Вимірювання соціальних змінних. Типи шкал.
- •Соціологічне визначення поняття особистість.
- •Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Вибірки в соціологічному дослідження.
- •Соціометричні опитування: аналіз результатів соціометричних опитувань.
- •Теорія соціальної дії м. Вебера.
- •Методологічна частина програми соціологічного дослідження: логіка дослідження та аналіз основних понять.
- •Основні ідеї р. Мертона.
- •Гендерна нерівність. Сексуальне насилля.
- •Генетична соціологія м. Грушевського та Український соціологічний інститут.
- •Сутність та основний зміст праці м.Вебера « Протестантський етика та дух капіталізму».
- •Поняття якості соціологічної інформації.
- •Основні принципи соціології е.Дюркгейма.
- •Класова теорія к. Маркса.
- •52. Матеріалістична теорія історичного розвитку к. Маркса.
- •Типи соціальної поведінки особистості( за р. Мертоном).
- •Програмування соціологічного дослідження.
- •Система соціологічного знання.
- •Процес соціалізації особистості.
- •56. Соціологія як наука, її місце в системі соціогуманітарних наук.
- •Історична соціологія а. Токвіля.
- •Основні категорії структурно – функціональної соціології т. Парсонса.
Вимірювання соціальних змінних. Типи шкал.
Вивчення соціальних явищ чи процесів обумовлює вияв не тільки їх якісних, а й кількісних характеристик. Процес їх отримання базується на так званій процедурі виміру. Соціологічна практика виробила цілий ряд підходів для виміру установок, думки, мотивів, оцінки знань, умінь, інформативності. Всі ці фактори, які використовуються для соціологічного виміру, прийнято називати індикаторами. Всім індикаторам притаманні різні характеристики, що виступають в якості варіантів відповідей на питання. Вимір - це процедура, за допомогою якої об'єкт вимірюється з певним еталоном-еквівалентом і отримує числовий вираз у певному масштабі. Для цього існує прийом шкалювання - якісно-кількісна процедура виміру соціальних показників, отримання моделі властивостей соціального об'єктf/
У соціологічних дослідженнях застосовують кілька основних типів шкал: номінальні, рангові та інтервальні (метричні). За допомогою номінальних шкал визначаються переважно об'єктивні ознаки, властивості респондентів (опитуваних): стать, рід занять, освіту, національність тощо. Завдяки номінальним шкалам, як правило не "вимірюють" ту чи іншу ознаку чисельно (ступінь, насиченість), а "визначають" її як альтернативу, варіант. Приклад номінальної шкали, яка визначає національність:
¦ українець;
¦ росіянин;
¦ білорус;
¦ єврей;
¦ інша (вказати).
Рангові (порядкові) шкали застосовують саме для "вимірювання" більшості властивостей і ознак соціальних явищ, як правило, через ставлення респондентів (до чого-небудь, до когось).
Приклад:
З даним викладачем у Вас:
¦ постійно існує повне взаєморозуміння;
¦ не повною мірою існує взаєморозуміння;
¦ взаєморозуміння повністю відсутнє.
Інтервальні (метричні) шкали застосовуються для виміру тих ознак та властивостей, значення яких можна виразити чисельно (вік, дохід, стаж тощо).
Приклад:
Ваш стаж роботи на даному підприємстві:
1. До 1 року; 1. Менше 1 року;
2. До 5 років; або 2. Від 1 до 2 років;
3. До 10 років; 3. Від 2 до 5 років;
4. Понад 5 років.
Соціологічне визначення поняття особистість.
Особистысть - цілісність соц. властивостей людини, продукт суспільного розвитку, включення індивіда в систему активних соц. стосунків через діяльність і спілкування. Це носій свідомоссті і самосвідомості.
Особливість соціологічного підходу полягає в тому, що особистість вивчається переважно на рівнях загального та особливого, тобто особистість як член суспільства і представник певної соціальної групи. У соціологічному дослідженні розглядається середньостатистична особистість, особистість як соціальний тип. На відміну від психології соціологія відразу намагається дати відповіді на питання про соціальну поведінку особистості, представити особистість у всьому різноманітті соціальних зв`язків. У зв`язку з цим в ході вивчення особистості в контексті соціальних зв`язків ми повинні дати відповіді на питання про формування особистості в соціальному оточенні, місця, що займає особистістю в соціальному просторі, включеності особистості в соціальні групи, сприйнятті особистістю культурних норм, відхиленнях від цих культурних норм.
Соціологія вивчає соціальні якості особистості (потреби й інтереси, здібності, світогляд, знання та навички, соціальні почуття), які проявляються в її взаємодіях і комунікації. Особистість визначається трьома взаємообумовленими властивостями: біо-, психо-, соціогенними. Соціальні якості проявляються в діяльності через самосвідомість, ціннісні орієнтації та соціальні відносини.