- •1. Новий етап розвитку 4-річної початкової математичної освіти.
- •2. Зміст і побудова початкового курсу математики в умовах функціонування 4-річної початкової освіти.
- •3. Методика організації домашньої навчальної роботи. Способи її диференціювання.
- •4. Особливості усних обчислень на уроках математики в початковій школі, побудованих на засадах компетентнісного підходу.
- •5. Урок математики та його особливості за методичними системами м. В. Богдановича та л. П. Кочиної, н. П. Листопад.
- •6. Дидактико-методичні особливості проведення уроків математики в 1 класі.
- •7. Підготовка учнів до введення натурального числа за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •8. Методичні підходи до вивчення нумерації чисел у межах 10 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Особливості вивчення нумерації чисел у межах 100 і 1000 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Утворення чисел від 21 до 100
- •Методика навчання нумерації у межах 1000
- •10. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел в 4-річній початковій школі.
- •11. Особливості вивчення табличних випадків додавання та віднімання в межах 10 за чинними підручниками. Первинне ознайомлення учнів з дією додавання та віднімання.
- •12. Особливості вивчення табличного додавання та віднімання з переходом через десяток за різними методичними системами початкового курсу математики.
- •13. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання в межах 100 і 1000 в умовах компетентнісно-орієнтованого навчання в початковій школі.
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •Письмові прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •14. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •Письмове додавання та віднімання
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •15. Методика вивчення табличного множення і ділення за різними методичними системами чинних підручників для учнів початкової школи. Первинне ознайомлення учнів з дією множення і ділення.
- •Ознайомлення з арифметичною дією множення та ділення
- •16. Методика вивчення усного множення і ділення в межах 100 і 1000 в курсі початкової школи.
- •Ділення на кругле число способом підбору
- •Ділення на двоцифрове число способом підбору
- •17. Методика вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел в умовах варіативності початкової математичної освіти.
- •Письмове множення багатоцифрового числа на одноцифрове
- •Множення одноцифрового числа на багатоцифрове
- •Множення чисел, що закінчуються нулями
- •Ділення чисел, що закінчуються нулями
- •18. Ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами (точкою, відрізком, ламаною, кутом, багатокутником, колом, променем, кругом).
- •19. Впровадження компетентністного підходу під час навчання молодших школярів на уроках математики побудови найпростіших фігур за допомогою лінійки, косинця, циркуля.
- •20. Реалізація диференційованого підходу під час вивчення алгебраїчного матеріалу. Формування уявлень про вираз. Рівності, нерівності та рівняння в початковому курсі математики.
- •Буквені вирази
- •Рівняння
- •Нерівності зі змінною
- •21. Особливості опрацювання найважливіших величин у початковому курсі математики. Формування предметних компетенцій у процесі ознайомлення учнів з масою, часом, швидкістю та їх одиницями.
- •Міри довжини
- •Міри площі
- •Міри вартості
- •Міри швидкості
- •Продуктивність праці, час, робота
- •22. Особливості моделювання сучасного уроку математики на засадах компетентнісного підходу.
- •23. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на додавання і віднімання за методичною системою с. О. Скворцової.
- •24. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на множення і ділення за методичною системою с. О. Скворцової та м. В. Богдановича.
- •25. Методика навчання молодших школярів розв'язанню складених сюжетних задач.
- •1.Ознайомлення з задачею. Аналіз тексту задачі.
4. Особливості усних обчислень на уроках математики в початковій школі, побудованих на засадах компетентнісного підходу.
Прийоми обчислень поділяються на табличні і позатабличні. Позатабличні поділяються на усні і письмові. До усних належать усі прийоми обчислень в межах 100 та випадки дій з числами, більшими за 100, які зводяться до дій у межах 100. З іншими числами дії виконуються письмово.
У початкових класах учні мають вивчити напам'ять таблиці арифметичних дій, засвоїти прийоми усних обчислень, які є невід'ємною складовою програми з математики.
Прийоми усних обчислень застосовуються на всіх етапах уроку математики. Проте, враховуючи їх тренувальну і розвивальну цінність, для усних обчислень виділяють додатково 5-7 хвилин уроку.
Головна мета усних обчислень – формування обчислювальних навичок. Це сприяє вмінню розв'язувати задачі, розвитку уявлень про математичні поняття, засвоєнню математичної термінології, дає змогу спостерігати деякі математичні закономірності. Усні обчислення нерідко пов'язуються з опитуванням чи підготовкою до сприймання нового матеріалу.
Залежно від мети і теми уроку учитель визначає в ньому місце для усних обчислень.
Якщо завдання розраховані на повторення раніше вивченого матеріалу, формування обчислювальних навичок та одночасно готують учнів до вивчення нового матеріалу, то усні обчислення проводяться на початку уроку перед ознайомленням з новим матеріалом.
Усні обчислення, завдання яких – закріплювати вивчений на уроці матеріал, проводяться після вивчення нового матеріалу.
Коли матеріал усних обчислень не пов'язаний з новим матеріалом, то вони можуть проводитися на будь-якому етапі уроку.
Залежно від форми сприймання учнями матеріалу, розрізняють слухову, зорову і зорово-слухову організацію усних обчислень. У двох останніх формах завдання записуються на дошці чи в таблиці або подаються на екрані. Учням при цьому не треба запам'ятовувати чисел, над якими необхідно виконати дії, а достатньо зосередитись на обчисленнях та швидкості виконання.
Зорово-слухову та зорову форму усних обчислень треба використовувати у випадках, коли виконати завдання без запису важко або неможливо. Наприклад, під час виконання дій зі значеннями величини, вираженими одиницями двох найменувань; при заповненні таблиць чи порівнянні виразів і т. п.
Добираючи завдання для усних обчислень, варто користуватися матеріалом підручників, який з тих чи інших причин не використовувався на попередніх уроках. У разі потреби його адаптують до форм проведення усних обчислень.
Для таких обчислень необхідно використовувати також вправи і задачі, опрацьовані на попередніх уроках. Доцільно повторно знаходити значення виразів, розв'язувати задачі чи складати плани їх розв'язування; ставити додаткові запитання до завдань підручника, модифікувати їх (змінювати числові дані, вимоги чи форми проведення). Під час повторного розв'язування задач (2-3 номери, бажано на одному розвороті підручника) учитель відводить 1-2 хвилини для обдумування, а потім пропонує повідомити план розв'язування або саме розв'язання задач.
Для того, щоб ознайомитись із технологією усних обчислень, розглянемо їх основні форми. Це – завдання для засвоєння таблиць арифметичних дій; вправи на формування обчислювальних навичок; математичні диктанти; завдання на засвоєння питань теорії арифметичних дій; завдання з логічним навантаженням; усні вправи з геометрії; засоби зворотного зв'язку під час усних обчислень.
Після складання кожної таблиці певної арифметичної дії проводиться систематична робота над вивченням її напам'ять. Дітям дають установку на запам'ятовування. Цей процес відбувається на уроці і вдома. Під час читання таблиць приклади формулюються коротко. Учні описують слово "дорівнює", для дії додавання вживають сполучник "і", для дії множення – прийменник "на". Наведемо приклади.
Розказати таблицю додавання числа 9. (Один і дев’ять – десять; два і дев'ять – одинадцять; і т. д.) Розказати таблицю віднімання числа 8. (Дев'ять мінус вісім – один; десять мінус вісім – два; і т. д). Такі формулювання легше запам'ятовуються.
Для засвоєння і закріплення табличних результатів під час усних обчислень пропонуються такі завдання: послідовне (упорядковане) називання всієї таблиці або тільки її результатів; вибіркове називання окремих результатів однієї й тієї самої таблиці чи різних таблиць однієї й тієї самої дії; вибіркове називання результатів таблиць різних дій; обчислення виразів на дві дії на застосування табличних результатів.