- •1. Новий етап розвитку 4-річної початкової математичної освіти.
- •2. Зміст і побудова початкового курсу математики в умовах функціонування 4-річної початкової освіти.
- •3. Методика організації домашньої навчальної роботи. Способи її диференціювання.
- •4. Особливості усних обчислень на уроках математики в початковій школі, побудованих на засадах компетентнісного підходу.
- •5. Урок математики та його особливості за методичними системами м. В. Богдановича та л. П. Кочиної, н. П. Листопад.
- •6. Дидактико-методичні особливості проведення уроків математики в 1 класі.
- •7. Підготовка учнів до введення натурального числа за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •8. Методичні підходи до вивчення нумерації чисел у межах 10 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Особливості вивчення нумерації чисел у межах 100 і 1000 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Утворення чисел від 21 до 100
- •Методика навчання нумерації у межах 1000
- •10. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел в 4-річній початковій школі.
- •11. Особливості вивчення табличних випадків додавання та віднімання в межах 10 за чинними підручниками. Первинне ознайомлення учнів з дією додавання та віднімання.
- •12. Особливості вивчення табличного додавання та віднімання з переходом через десяток за різними методичними системами початкового курсу математики.
- •13. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання в межах 100 і 1000 в умовах компетентнісно-орієнтованого навчання в початковій школі.
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •Письмові прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •14. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •Письмове додавання та віднімання
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •15. Методика вивчення табличного множення і ділення за різними методичними системами чинних підручників для учнів початкової школи. Первинне ознайомлення учнів з дією множення і ділення.
- •Ознайомлення з арифметичною дією множення та ділення
- •16. Методика вивчення усного множення і ділення в межах 100 і 1000 в курсі початкової школи.
- •Ділення на кругле число способом підбору
- •Ділення на двоцифрове число способом підбору
- •17. Методика вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел в умовах варіативності початкової математичної освіти.
- •Письмове множення багатоцифрового числа на одноцифрове
- •Множення одноцифрового числа на багатоцифрове
- •Множення чисел, що закінчуються нулями
- •Ділення чисел, що закінчуються нулями
- •18. Ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами (точкою, відрізком, ламаною, кутом, багатокутником, колом, променем, кругом).
- •19. Впровадження компетентністного підходу під час навчання молодших школярів на уроках математики побудови найпростіших фігур за допомогою лінійки, косинця, циркуля.
- •20. Реалізація диференційованого підходу під час вивчення алгебраїчного матеріалу. Формування уявлень про вираз. Рівності, нерівності та рівняння в початковому курсі математики.
- •Буквені вирази
- •Рівняння
- •Нерівності зі змінною
- •21. Особливості опрацювання найважливіших величин у початковому курсі математики. Формування предметних компетенцій у процесі ознайомлення учнів з масою, часом, швидкістю та їх одиницями.
- •Міри довжини
- •Міри площі
- •Міри вартості
- •Міри швидкості
- •Продуктивність праці, час, робота
- •22. Особливості моделювання сучасного уроку математики на засадах компетентнісного підходу.
- •23. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на додавання і віднімання за методичною системою с. О. Скворцової.
- •24. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на множення і ділення за методичною системою с. О. Скворцової та м. В. Богдановича.
- •25. Методика навчання молодших школярів розв'язанню складених сюжетних задач.
- •1.Ознайомлення з задачею. Аналіз тексту задачі.
3. Методика організації домашньої навчальної роботи. Способи її диференціювання.
Найбільш складним видом диференціювання є конструювання домашніх завдань. Такий вид роботи доцільно застосовувати, починаючи з 3-го класу, коли діти вже виробили певну самостійність мислення, трохи нагромадили досвід виконання тих чи інших завдань. Однак і для учнів 1-го та 2-го класів теж є ряд доступних і цікавих завдань, які готують їх до самостійного конструювання:
1. Вибери і розв’яжи спочатку приклади на додавання, потім – на віднімання:
10 – 5, 8 + 2, 7 – 3, 7 – 5, 4 + 3.
2. Склади і розв’яжи задачу, подібну до цієї.
3. Вибери з-поміж задач (вказується сторінка підручника або якесь інше джерело) ті, що відповідають такому малюнку (кресленню, короткому запису, таблиці – вказується відповідний наочний посібник).
На першому етапі навчання вчитель сам кілька разів показує, як конструювати домашнє завдання, на другому – організовує відповідну колективну роботу в класі. Тільки після цього, коли діти усвідомлять мету і способи конструювання, можна давати відповідні вправи для самостійного виконання вдома.
Відповідну роботу з молодшими школярами найпростіше розпочинати на матеріалі повторення чи закріплення, оскільки в завданнях, що готують до сприймання нового чи розвивають творчі здібності, діти, як правило, орієнтуються значно гірше.
Матеріалом для конструювання може слугувати сторінка підручника, над якою працювали на уроці: школярам пропонується самостійно визначити собі домашнє завдання на повторення і закріплення з невиконаних вправ. Далі учень самостійно добирає відповідне завдання, визначає його обсяг і ступінь складності.
Однак учитель іноді може підказати, що прикладів має бути 4, а задач – одна і що задача № ... складніша від № ...
Вище ми спинилися на простому конструюванні домашніх завдань. А ще є творче – більш складне і результативне. Звичайно, учителю не обов`язково виводити весь клас на такий рівень. Творче конструювання розраховане на учнів із високим рівнем готовності до засвоєння навчального матеріалу. Так, учитель пропонує їм розробити домашнє завдання з математики, аналогічне до того, що його виконували в класі. У цьому разі школяр не зможе обійтися готовими вправами: він самостійно складатиме нові, потім розв`язуватиме їх, що, ясна річ, справа не проста.
Як правило, домашні завдання в початкових класах розраховуються на підготовку лише до наступного уроку. Але доцільно практикувати домашні завдання й довготривалого виконання.
Ось деякі зразки тривалих домашніх робіт.
1. Самостійно вивчи новий матеріал (перед опрацюванням чергової теми), щоб пояснити його товаришам.
2. Добери математичні відомості із додаткових (довідкових) джерел, щоб використати їх для складання та розв`язування задач на уроці.
3. Добери та розв`яжи кілька цікавих задач з дитячих журналів.
4. Розв’яжи задачі підвищеної складності.
Протягом кількох днів дитина може обмірковувати завдання, шукати способи його виконання, а потім виконувати. Така нетрадиційна для початкової школи самостійна домашня робота в кінцевому результаті сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, глибоких, усвідомлених знань і вмінь.
Отже, ефективне використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та під час організації домашньої роботи дозволяє навчати школярів з різними рівнями готовності до навчальної діяльності.
Узагальнюючи зазначене вище, підкреслимо, що вихідними психолого-педагогічними позиціями застосування технології організації диференційованого навчання є:
визнання особистості учня як центральної фігури навчального процесу;
врахування індивідуально-типологічних особливостей школярів;
оптимальне поєднання індивідуального характеру засвоєння знань з колективною організацією навчальної діяльності молодших школярів;
використання диференційованих завдань на різних етапах уроку та в системі уроків у початковій школі;
запобігання труднощам, які можуть виникнути в дітей різної підготовки під час засвоєння нового навчального матеріалу;
здійснення перспективного аналізу навчальної теми: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на певному етапі уроку, як продовжити цю роботу.