- •1. Новий етап розвитку 4-річної початкової математичної освіти.
- •2. Зміст і побудова початкового курсу математики в умовах функціонування 4-річної початкової освіти.
- •3. Методика організації домашньої навчальної роботи. Способи її диференціювання.
- •4. Особливості усних обчислень на уроках математики в початковій школі, побудованих на засадах компетентнісного підходу.
- •5. Урок математики та його особливості за методичними системами м. В. Богдановича та л. П. Кочиної, н. П. Листопад.
- •6. Дидактико-методичні особливості проведення уроків математики в 1 класі.
- •7. Підготовка учнів до введення натурального числа за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •8. Методичні підходи до вивчення нумерації чисел у межах 10 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Особливості вивчення нумерації чисел у межах 100 і 1000 за чинними підручниками з математики для учнів початкової школи.
- •Утворення чисел від 21 до 100
- •Методика навчання нумерації у межах 1000
- •10. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел в 4-річній початковій школі.
- •11. Особливості вивчення табличних випадків додавання та віднімання в межах 10 за чинними підручниками. Первинне ознайомлення учнів з дією додавання та віднімання.
- •12. Особливості вивчення табличного додавання та віднімання з переходом через десяток за різними методичними системами початкового курсу математики.
- •13. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання в межах 100 і 1000 в умовах компетентнісно-орієнтованого навчання в початковій школі.
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •Письмові прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •14. Методика вивчення усного і письмового додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
- •Письмове додавання та віднімання
- •Усні прийоми додавання та віднімання в межах 1000
- •15. Методика вивчення табличного множення і ділення за різними методичними системами чинних підручників для учнів початкової школи. Первинне ознайомлення учнів з дією множення і ділення.
- •Ознайомлення з арифметичною дією множення та ділення
- •16. Методика вивчення усного множення і ділення в межах 100 і 1000 в курсі початкової школи.
- •Ділення на кругле число способом підбору
- •Ділення на двоцифрове число способом підбору
- •17. Методика вивчення множення і ділення багатоцифрових чисел в умовах варіативності початкової математичної освіти.
- •Письмове множення багатоцифрового числа на одноцифрове
- •Множення одноцифрового числа на багатоцифрове
- •Множення чисел, що закінчуються нулями
- •Ділення чисел, що закінчуються нулями
- •18. Ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами (точкою, відрізком, ламаною, кутом, багатокутником, колом, променем, кругом).
- •19. Впровадження компетентністного підходу під час навчання молодших школярів на уроках математики побудови найпростіших фігур за допомогою лінійки, косинця, циркуля.
- •20. Реалізація диференційованого підходу під час вивчення алгебраїчного матеріалу. Формування уявлень про вираз. Рівності, нерівності та рівняння в початковому курсі математики.
- •Буквені вирази
- •Рівняння
- •Нерівності зі змінною
- •21. Особливості опрацювання найважливіших величин у початковому курсі математики. Формування предметних компетенцій у процесі ознайомлення учнів з масою, часом, швидкістю та їх одиницями.
- •Міри довжини
- •Міри площі
- •Міри вартості
- •Міри швидкості
- •Продуктивність праці, час, робота
- •22. Особливості моделювання сучасного уроку математики на засадах компетентнісного підходу.
- •23. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на додавання і віднімання за методичною системою с. О. Скворцової.
- •24. Особливості навчання молодших школярів розв'язанню простих задач на множення і ділення за методичною системою с. О. Скворцової та м. В. Богдановича.
- •25. Методика навчання молодших школярів розв'язанню складених сюжетних задач.
- •1.Ознайомлення з задачею. Аналіз тексту задачі.
1. Новий етап розвитку 4-річної початкової математичної освіти.
На сучасному етапі модернізація змісту початкової математичної освіти в контексті розвиваючого навчання повинна втілювати такі ідеї:
– використання Державного стандарту як основного механізму нормативної регуляції змісту, реалізації його вимог щодо математичного розвитку молодших школярів;
– організація навчання математики в початковій школі на принципах гуманізації, цілісності, наступності, загальнолюдських і національних цінностей, потреб загальнокультурного розвитку молодших школярів;
– активне впровадження компетентнісного, особистісно-діяльнісного підходів під час навчання молодших школярів;
– варіативність реалізації змісту початкової математичної освіти шляхом впровадження інноваційних технологій, що забезпечує технологізацію змісту та процесу навчання молодших школярів;
– побудова підручників математики для молодших школярів таким чином, щоб вони включали завдання, які спрямовані на формування міжпредметних і предметних (математичних) компетенцій кожного випускника початкової школи;
– інтеграція як провідний принцип навчання та реалізації змісту, де інваріантною складовою є засвоєння знань про цілісність світу, взаємозв'язок між різними математичними явищами, властивостями, придбання індивідуального досвіду, вирішення різних типів навчальних (сюжетних) і життєвих завдань (серед яких є обов'язковими творчі і з логічним навантаженням);
– збагачення змісту математичної підготовки молодших школярів мотиваційним, виховним і розвиваючим матеріалом.
Для успішної реалізації нової освітньої парадигми слід звернути увагу на особливості математичного розвитку молодших школярів ще в деяких аспектах.
У першу чергу, діяльність в галузі початкової математичної освіти регламентується Державним стандартом початкової загальної освіти, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
Метою освітньої галузі “Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
У Державному стандарті предметна математична компетентність розуміється, як особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.
Щодо розуміння поняття «ключова компетенція», яка також формується під час вивчення математики в початковій школі, то її розуміння доцільно пов’язувати з формуванням вміння самостійно вчитися, розвитком загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, соціальної компетентності та компетентності з питань інформаційно-комунікаційних технологій.
2. Зміст і побудова початкового курсу математики в умовах функціонування 4-річної початкової освіти.
Початковий курс математики є складовою в системі безперервної математичної освіти. Мета і завдання вивчення цієї дисципліни полягає в уточненні, поглибленні й розвитку сенсорних умінь молодших школярів; у формуванні уявлення про натуральне число та дроби, у виробленні обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем; у розв’язанні задач, що розкривають зміст арифметичних дій і відношень: „менше на”, „більше на”, „менше в ”, „більше в”; у формуванні уявлень про основні геометричні фігури і тіла, у здобутті початкового досвіду вимірювань та обчислень геометричних величин, у виробленні необхідних графічних умінь; у формуванні початкових умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії та в розвитку відповідних мовленнєвих умінь, пов’язаних з використанням математичних термінів та символів; розвитку логічного мислення. Крім того, у ході викладання предмета необхідно забезпечити:
позитивне емоційне ставлення учнів до цієї галузі знань, формування особистісних мотивів її вивчення;
формування засобами предмета уміння та бажання вчитися впродовж життя.
В освітній галузі „Математика” виділено такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
За змістовими лініями зазначено мінімальний комплекс математичних знань, навичок і вмінь, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи відповідно до цього мінімуму.
Державний стандарт з математики – це не програма навчальної дисципліни, а лише основа для складання програм і створення підручників з математики.
Зміст і побудова початкового курсу математики. Початковий курс математики вивчається в 1 – 4-х класах і є органічною частиною шкільного курсу математики – його вихідною базою. У відповідності з цим він містить арифметику цілих невід’ємних чисел і основних величин, елементи алгебри та геометрії, задачний матеріал.
Арифметичний матеріал складає головний зміст курсу і вводиться концентрично. Спочатку вивчається нумерація чисел першого десятка, які не підлягають десятковому розчиненню, вводяться цифри для запису цих чисел, вивчаються арифметичні дії додавання і віднімання. Потім розглядається нумерація чисел в межах 100, що розкриває поняття про розряд, позиційний принцип запису чисел, які підлягають десятковому розчиненню; вивчається додавання і віднімання двоцифрових чисел (усні і письмові прийоми); вводяться дії множення і ділення (табличні випадки). Далі вивчається нумерація чисел в межах 1000: розглядаються три розряди, що складають підставу нумерації багатоцифрових чисел; узагальнюються знання про арифметичні дії; вводяться позатабличні випадки множення і ділення (усні та письмові прийоми). Наприкінці курсу вивчається нумерація багатоцифрових чисел: розглядається поняття про клас, узагальнюються знання про десяткову систему числення, принцип позиційного значення цифри в запису числа; виконуються письмові обчислювання.
Таким чином, в курсі відокремлені чотири концентри: десяток, сотня, тисяча і багатоцифрові числа. Одночасно і в тісному зв’язку з розглядом нумерації та арифметичних дій вивчаються сюжетні задачі, величини, дроби, алгебраїчний і геометричний матеріал.