66. Поняття, мета та завдання судового розгляду справи. Проц. Форми суд. Розгляду – судове засідання, скорочене та письмове провадження:

Судовий розгляд справи в юридичній літературі розглядається як інститут права і як стадія процесу.

Судовий розгляд справи як інститут адміністративного процесуального права України — це система норм, що регулюють

суспільні відносин між судом та іншими учасниками адміністративного судочинства щодо розгляду і розв’язання адміністра-тивних справ по суті, які виникають із публічно-правових відносин. Судовий розгляд як інститут права разом з іншими пра-вовими інститутами адміністративного судочинства та адміністративних проваджень утворюють окрему галузь права — адміністративне процесуальне право України.

Судовий розгляд як стадія адміністративного процесу — це послідовність вчинення процесуальних дій судом та іншими учасниками адміністративного судочинства щодо розгляду і ви-рішення конкретної адміністративної справи, спрямованих на

захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересівюридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів владних повноважень чи їх посадових осіб.

Завдання: На стадії судового розгляду досліджуються докази, з’ясовуються фактичні обставини справи, заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється допит свідків, заслуховуються пояснення експертів, спеціалістів, вирішуються клопотання осіб, які беруть участь у справі тощо.

Здійснення цих дій характеризує стадію судового розгляду як головну стадію, оскільки в ній найбільш рельєфно відбиваються завдання адміністративного судочинства. Саме на цій стадії найбільш повно реалізуються принципи адміністративного судочинства: верховенства права; законності; змагальності сторін; офіційного з’ясування обставин; гласності та відкритості процесу

Значення стадії розгляду адміністративних справ визначається змістом діяльності суду першої інстанції і виконуваних ним функцій в цій частині розвитку адміністративного судочинства. Судовий розгляд справи- 3 стадія адм. Процесу. Шляхом розгляду адміністративних справ здійснюються функції правосуддя і виконуються завдання адміністративних судочинства — захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави. Розглядаючи адміністративні справи, суд покликаний спрямовувати свою діяльність на всебічне, повне і об'єктивне вирішення адміністративних справ у повній відповідності з чинним законодавством.

Судовий розгляд адміністративних справ надає можливість суду активно здійснювати попереджальну (превентивну) і виховну функції, спрямовувати свою діяльність на зміцнення законності і правопорядку в Україні.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі,

після закінчення підготовчого провадження.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі

необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке

клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної

інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів

у випадках, встановлених цим Кодексом;

Прикінцевими положеннями Закону “Про судоустрій і статус суддів” до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) введено нову норму статті 183-2 “Скорочене провадження».

Відповідно до частини першої ст. 183-2 КАС, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:

1) зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи (це стосується тих випадків, коли якійсь чинуша вперто ігнорує Ваше звернення, скаргу, тощо; але насправді толку з цієї норми мало, адже за нею не можна зобов’язати того чинушу здійснити будь які дії – можна зобов’язати лише “розглянути” і дати відповідь; якщо Ви будете відповіддю не задоволені, оскаржувати її буде потрібно окремо);

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (думаю, що з цим все зрозуміло – усі види позовів з питань соціальних виплат, видач і пільг);

3) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців у випадках, передбачених законом (це більше стосується господарських правовідносин; застосовується, наприклад за позовами податкової служби; розглядається по КАС господарськими судами);

4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАС строк оскарження (наприклад – за позовами той самої податкової служби, або інших подібних органів, які виставили відповідне зобов’язання на виплату, а підприємство чи підприємець і не оскаржує і не платить).

Але в порядку скороченого провадження суд може розглядати зазначені адміністративні справи виключно в тих випадках, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб (ч. 2 ст. 183-2 КАС). Тобто, якщо до участі в справі залучається третя особа, то в такому випадку про скорочене провадження йтися не може. Третя особа обов’язково має бути залучена до участі в справі в тому випадку, якщо прийняте судом рішення може вплинути на права, або обов’язки цієї особи. Незалучення такої особи до участі у розгляді справи є підставою для скасування судового рішення. Можна привести приклад позовів, які подаються до Управлінь праці і соціального захисту (позови чорнобильців, матерів з дітьми до 3-х років, тощо). По таких позовах залучаються до участі в справі або міські (районні) ради або райдержадміністрації, через які йде фінансування відповідних виплат.

Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Позивачеві законодавець не вважає необхідним надсилати копію ухвалу, він буде залишатися без відома про те, що діється з його позовом. В ухвалі в обов’язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.