- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
1. Адміністративне право в системі права України.
Административное право (от administrare (лат.) - руководить, управлять) - отдельная отрасль права в системе права Украины, нормы которой регулируют общественные отношения, сложившиеся в процессе организации и осуществления государственного управления. Именно поэтому административное часто называют «управленческим правом», или «правом управления». Административное право как одна из основных отраслей публичного права является крупнейшим по объему своего содержания, регулирует огромный круг общественных отношений. Особенностью данных отношений является то, что они возникают только в результате властной деятельности, деятельности от имени публичной власти, и в них всегда участвует соответствующий властвующих субъект - орган исполнительной власти, орган местного самоуправления. Административное право также относится к категории фундаментальных. В этой связи надо подчеркнуть, что в условиях административной реформы значительно повышается его роль как особого инструмента в кардинальной пере ¬ строении всей системы государственной власти. При определении административного права необходимо учитывать единство трех главных функций, а именно: а) управленческой (т.е. регулирование управленческой деятельности), б) правореализацийнои (реализация прав и свобод граждан), в) правозащитной (защита нарушенных прав и свобод граждан). Именно в рамках третьей функции предусмотрено создание административной юстиции как формы специализированного судебной защиты прав и свобод граждан от нарушений со стороны органов исполнительной власти. Наиболее тесная связь существует между административным и конституционным правом. Ведь с помощью норм конституционного права закладываются основы правового статуса целого ряда субъектов административного права, фундамент, на котором выстраивается остальная административно-правовых норм. Но этим не исчерпывается связь конституционного и административного права. В нормах конституционного права закреплены отдельные общие принципы государственного управления. Например, принцип законности: в части второй ст. 19 Конституции Украины указано, что органы государственной власти и органы местного самоуправления, их должностные лица обязаны действовать только на основании, в пределах полномочий и способом, предусмотренными Конституцией и законами Украины. Этот принцип получает воплощение в нормативно-правовых актах, регламентирующих процедуры деятельности органов исполнительной власти в различных сферах. Несмотря на существенные различия в методах правового регулирования, определенные связи существуют между административным и гражданским правом. В отдельных случаях могут совпадать элементы предмета регулирования указанных отраслей. Административное право, как и нормами права гражданского, регулируются определенные имущественные отношения. Но если для гражданского права характерной чертой является юридическое равноправие субъектов имущественных отношений, то в административном праве имущественные отношения возникают, изменяются или прекращаются в связи с реализацией субъектами своих властных полномочий. Примером могут служить отношения, связанные с приватизацией имущества, находящегося в государственной собственности, или отношения, связанные с управлением государственным имуществом. Довольно часто в отечественной практике гражданские правоотношения находятся в сфере административно-правового регулирования, прежде всего там, где для регулирования определенных общественных отношений не хватает возможностей отдельно каждой из указанных отраслей права. Например, в общем виде форма внешнеэкономических договоров определяется с помощью норм гражданского права, но конкретные требования к информации, которая должна содержаться в таких договорах, определяются нормативными правовыми актами органов исполнительной власти, содержащие нормы административного права. Аналогично происходит правовое регулирование кредитных отношений. В общем виде требования к кредитным договорам сформулированы в нормах гражданского права, но детализированные они в подзаконных нормативно-правовых актах Национального банка Украины. Это вообще не означает «посягательство» на самостоятельную роль гражданского права в регулировании имущественных отношений, но свидетельствует о том, что государство дополнительно применяет административно-правовой метод регулирования в тех случаях, когда регулируемые отношения представляют значительный интерес именно для государства. Тесная связь существует между административным и уголовным правом. Последнее как отрасль чисто охранительной направленности создает специфический режим охраны отношений в сфере государственного управления путем установления уголовной ответственности за посягательство на действующий порядок управления. Административное право определенным образом связано и с трудовым правом. Общим признаком здесь выступает регулирования отношений государственной службы. Хотя государственная служба является одним из ведущих институтов административного права, но в той части, в которой государственная служба имеет признаки трудового процесса, она регулируется с помощью норм трудового права. Это касается прежде всего вопросов рабочего времени, отпусков, дисциплинарной ответственности государственных служащих и тому подобное. Кроме того, с помощью института административной ответственности обеспечивается охрана трудовых правоотношений. Например, Кодексом Украины об административных правонарушениях установлена административная ответственность за нарушение требований законодательства о труде и об охране труда, а также за правонарушения, связанные с заключением и выполнением коллективных договоров. Очень выразительными являются связи, существующие между административным правом и так называемыми комплексными, или предметными, отраслями права, к которым относятся финансовое, таможенное, налоговое, банковское, предпринимательское, земельное, аграрное, экологическое отрасли права. Особенности связей с данными отраслями состоят в том, что, во-первых, в них широко используется присущий публичному праву императивный метод правового регулирования, а, во-вторых, охранная функция этих отраслей реализуется в основном за счет института административной ответственности. Так, административно-правовой метод регулирования широко используется для регулирования отношений между органами Государственной налоговой службы и налогоплательщиками, между органами Государственной таможенной службы и субъектами внешнеэкономической деятельности, между Национальным банком Украины и коммерческими банками, между органами контроля в сфере экологической безопасности и суб 'объектами природопользования подобное.