- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
Деяния признают административным правонарушением при наличии четырех признаков: общественной вредности; противоправности; вина; административная наказуемость. Признак противоправности административного правонарушения следует из того, что оно запрещено законом, поскольку может причинить вред или угрожать опасность. Противоправность выделяет административных правонарушениях среди других, хотя и неправомерных действий, на совершение которых законом не установлено каких-либо правовых запретов. В таком случае речь может идти о нарушении моральных или иных социальных норм. Противоправность охватывает проступки, наносящие непосредственного вреда интересам личности, материальным вещам, а также те, которые не связаны с наступлением вредных последствий, а таят в себе только угрозу, опасность такого вреда. Виновность означает, что административным проступком может быть только действие, совершенное лицом умышленно или по неосторожности, в рамках возбужденного нормы. Административная наказуемость проступка, как его признак заключается в том, что за его совершение лицо должно нести только административную ответственность. Следствием совершения проступка должна быть негативная реакция со стороны государственных органов в виде применения к виновному лицу взыскания, предусмотренного административным законодательством. Характерным признаком административных правонарушений является наказуемость. Это означает, что за их совершение к лицу могут быть применены меры государственного принуждения. Однако предусмотрено исключение из этого правила, когда устанавливается возможность освободить нарушителя от административной ответственности при малозначительности правонарушения или возможность ограничиться относительно виновного устным замечанием со стороны органа (должностного лица), уполномоченного решать дело. Юридические составы конкретных проступков имеют свои особые признаки, однако среди них есть такие, которые присущи каждому из них. Эти признаки традиционно объединяются в четыре группы - признаки, характеризующие: - Объект проступка; - Объективную сторону: - Субъект проступка; - Субъективную сторону. Исходя из этого, состав административного проступка можно определить как совокупность установленных законом объективных и субъективных признаков, характеризующих деяние как административное правонарушение. Административный проступок невозможен, если отсутствует объект, против которого он направлен. Объектом административного проступка являются общественные отношения, т.е. отношения, которые складываются в различных сферах деятельности людей. Объективной стороной являются действия или бездействие лица, которые привели к правонарушению. Субъектом проступка выступают физические, вменяемые лица - граждане Украины, иностранцы, лица без гражданства, совершивших те или иные проступки, и которые достигли установленного законодательством возраста административной ответственности. Согласно ст.12 КоАП административной ответственности подлежат лица, достигшие к моменту совершения правонарушения 16-летнего возраста. Следующим элементом состава административного проступка является субъективная сторона, под которой следует понимать психическую деятельность человека, связанную с совершением им общественное вредного воздействия. Субъективная сторона - это внутренняя сторона проступка, это психические процессы, которые происходят в сознании субъекта, характеризующие его волю, разоблачающие мысли, намерения. Субъективная сторона включает с себя: вину (основной признак); цель совершения проступка; мотив.
