- •1. Адм. Юстиція, адм. Процес, адм. Судочинство:
- •2. Становлення адміністративної юстиції в Україні.
- •3. Поняття та ознаки адмін. Процесу:
- •4. Принципи адміністративного судочинства.
- •5. Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі та його співвідношення з принципами змагальності та диспозитивності.
- •6. Проблематика адм. Проц. Права:
- •7. Джерела адміністративного процесуального права.
- •8. Стадії адм. Процесу:
- •6) Стадія перегляду судових рішень всу.
- •9. Система та структура адміністративних судів в Україні.
- •10. Склад суду. Підстави, порядок і наслідки відводу суду:
- •11. Поняття адміністративної юрисдикції.
- •12. Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства
- •13. Основні категорії публічно-правових спорів, віднесених до адміністративної юрисдикції
- •14. Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
- •15. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
- •16. Спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень:
- •17. Спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
- •18. Спори за зверненням суб'єкта владних повноважень.
- •19. Спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •20. Співвідношення адміністративної юрисдикції з іншими судовими юрисдикціями.
- •21. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •22. Предметна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •23. Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •24. Інстанційна підсудність адміністративних справ.
- •25. Наслідки недодержання правил підсудності.
- •26. Поняття та види учасників адміністративного процесу.
- •27. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обовязки:
- •28. Сторони в адміністративному процесі.
- •29. Треті особи в адміністративному процесі.
- •30. Представництво в адміністративному процесі.
- •27. Інші учасники адміністративного судочинства.
- •31. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб:
- •32. Процесуальне положення секретаря судового засідання.
- •33. Процесуальне положення судового розпорядника.
- •34. Процесуальні права та обов'язки свідка.
- •35. Експерт в адміністративному судовому процесі: права, обов'язки та відповідальність.
- •36. Процесуальне положення спеціаліста.
- •37. Перекладач в адміністративному судовому процесі: права, обов'язки та відповідальність.
- •38. Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •39. Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування:
- •40. Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •41. Засоби доказування:
- •42. Обовязок доказування. Витребування та забезпечення доказів:
- •43. Дослідження та оцінка доказів.
- •44. Фіксування судового засідання технічними засобами. Журнал судового засідання.
- •45. Поняття, значення та види судових витрат в а. Процесі:
- •46. Судовий збір.
- •47. Витрати, пов'язані з розглядом справи у суді.
- •48. Розподіл судових витрат.
- •49. Строки звернення до адміністративного суду.
- •50. Поняття та види процесуальних строків.
- •51. Обчислення та закінчення проц. Строків. Наслідки їх пропущення. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків:
- •51. Право на звернення до адміністративного суду.
- •52. Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •53. Право на адм. Позов. Право на предявлення адм. Позову і процес. Порядок його реалізації:
- •54. Захист відповідача від адм. Позову:
- •55. Забезпечення адмін. Позову:
- •56. Поняття, мета та завдання відкриття провадження в адміністративній справі.
- •57. Вимоги до позовної заяви і порядок усунення її недоліків:
- •58. Повернення позовної заяви, залишення позовної заяви без розгляду на стадії відкриття провадження в адм. Справі:
- •59. Відмова у відкритті провадження в адмін. Справі:
- •60. Відкриття провадження в адм. Справі та його правові наслідки:
- •61. Поняття, мета та завдання підготовчого провадження:
- •62. Зміст підготовчого провадження. Попереднє судове засідання:
- •63. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову. Примирення сторін.
- •64. Об'єднання та роз'єднання справ.
- •65. Виклики та повідомлення в судовому процесі. Зміст та види повісток.
- •66. Поняття, мета та завдання судового розгляду справи. Проц. Форми суд. Розгляду – судове засідання, скорочене та письмове провадження:
- •67. Підготовча частина судового розгляду справи:
- •68. Судовий розгляд справи по суті:
- •69. Судові дебати:
- •70. Ускладнення при судовому розгляді адм. Справ:
- •71. Поняття та види судових рішень.
- •72. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •73. Ухвалення судових рішень.
- •74. Постанова в адмін. Справі:
- •75. Ухвала суду 1ї інстанції.
- •1) Вступної частини із зазначенням:
- •4) Резолютивної частини із зазначенням:
- •76. Усунення недоліків суд. Рішення судом, який його ухвалив:
- •77. Законна сила суд. Рішення. Негайне виконання судових рішень:
- •78. Доступ до судових рішень:
- •79. Особливості провадження у справах щодо оскарження нпа органів виконачої влади, вр арк, органів місцевого самоврядування та інших субєктів владних повноважень:
- •80. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності вру, Президента Укр, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
- •81. Особливості провадження у справах, повязаних х виборчим процесом чи процесом референдуму:
- •82. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби:
- •83. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання:
- •84. Особливості відчуження земельної ділянки… :
- •85. Скорочене провадження:
- •86. Особливості провадження у справах за звернення органів держ. Податкової служби:
- •87. Поняття, мета та завдання апеляційного провадження:
- •88. Право на апеляційне оскарження та порядок його реалізації.
- •89. Розгляд справи судом апеляційної інстанції:
- •90. Повноваження та судові рішення суду апел. Інстанції:
- •91. Поняття, мета та завдання касаційного провадження:
- •92. Право на касаційне оскарження та порядок його реалізації.
- •93. Розгляд справи судом касаційної інстанції:
- •94. Повноваження та судові рішення суду касаційної інстанції:
- •95. Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень всу:
- •96. Право на звернення про перегляд судових рішень всу та проц. Порядок його реалізації:
- •97. Розгляд справи всу:
- •98. Повноваження та судові рішення всу за наслідками розгляду справи:
- •99. Поняття, мета та завдання провадження за нововиявленими обставинами:
- •100. Право подати заяву про перегляд суд. Рішення за ново виявленими обставинами та проц. Порядок його реалізації:
- •101. Розгляд справи за ново виявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за ново виявленими обставинами:
- •102. Поняття, мета та завдання звернення судових рішень в адмін. Справах до виконання:
- •103. Підстави виконання судових рішень в адм. Справах. Виконавчі документи.
- •104. Повноваження суду щодо звернення судових оішень в адм. Справах до виконання:
- •105. Відновлення втраченого судового провадження в адм. Справі:
- •106. Характеристика заходів проц. Примусу:
43. Дослідження та оцінка доказів.
Стаття 86 КАСУ визначає загальні правила оцінки доказів судом при розгляді і вирішенні адміністративної справи. Вона покликана забезпечити правильне встановлення обставин у справі, яке б не викликало сумнівів. Ніщо у цій статті не повинно тлумачитися як виправдання для суддівського свавілля.
Стаття 86. Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінка доказів - це віднайдення відповіді на питання, чи може певна інформація слугувати доказом у справі, а також чи переконують докази кожен окремо та у своїй сукупності у наявності чи відсутності певної обставини у справі.
Попередня і остаточна оцінка доказів у справі судом Суд оцінює докази у процесі всього розгляду справи, вирішуючи чи не кожне процесуальне питання. Навіть розглядаючи клопотання про залучення якогось доказу, суд оцінює його під кутом зору належності і допустимості (стаття 70 КАСУ) і може відхилити його вже на цьому етапі без дослідження. Оцінку суд дає і під час дослідження доказів. Наприклад, під час допиту свідків суд може дійти висновку про наявність суперечностей у показаннях свідків, і тоді є підстави для призначення одночасного допиту таких свідків (частина одинадцята статті 141 КАСУ). Усе це попередня оцінка доказів.
Остаточну оцінку суд дає доказам лише при вирішенні справи - тобто у кінцевому судовому рішенні (зазвичай постанові) за результатами розгляду справи. Саме тоді суд повинен встановити усі обставини у справі.
Всебічне дослідження доказів означає дослідження всіх належних і допустимих доказів, що є у справі. Суд повинен порівнювати докази із різних засобів доказування, виявляти спільну інформацію і суперечності, відхиляти неналежні та недопустимі докази.
Повне дослідження доказів - дослідження необхідної і достатньої кількості доказів, що дадуть можливість зробити однозначний висновок про обставини, які належало встановити у справі.
Об'єктивне дослідження доказів - дослідження доказів судом неупереджено і безсторонньо, не підлаштовуючи їх під певне рішення у справі.
Безпосереднє дослідження доказів - особисте сприйняття судом доказів із визначених законом джерел у встановленому порядку. Проте це не виключає можливості брати до уваги докази, зібрані, наприклад, за судовим дорученням чи в порядку забезпечення доказів іншим судом тощо, якщо вони досліджені судом, який вирішує справу, у встановленому порядку у сукупності з іншими доказами у справі.
Кожен доказ відповідно до коментованої статті повинен перевірятись судом, досліджуватись і оцінюватись окремо і в сукупності з іншими доказами.
Достовірність доказу у контексті частини третьої коментованої статті означає те, що він, за переконанням суду, адекватно (правдиво) відображає певні обставини у справі.
Достатність доказів означає, що у своїй сукупності вони повинні переконувати у наявності певної обставини. Якщо доказів недостатньо для встановлення певної обставини і суд з об'єктивних причин не зміг усунути таку недостатність на підставі принципу офіційності, тоді суд робить висновок про недоведеність цієї обставини (коли діє презумпція вини суб'єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 71 КАСУ, потрібно пам'ятати, що позивач не повинен доводити неправомірність рішення, дії чи бездіяльності відповідача, а тому суд не може у таких випадках роботи висновок, що позивач не довів неправомірності рішення, дії чи бездіяльності відповідача).
Результати оцінки доказів суд відображає у мотивувальній частині судового рішення, де наводять мотиви врахування чи неврахування окремих доказів (див., наприклад, пункт 3 статті 163 КАСУ).