- •1. Адм. Юстиція, адм. Процес, адм. Судочинство:
- •2. Становлення адміністративної юстиції в Україні.
- •3. Поняття та ознаки адмін. Процесу:
- •4. Принципи адміністративного судочинства.
- •5. Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі та його співвідношення з принципами змагальності та диспозитивності.
- •6. Проблематика адм. Проц. Права:
- •7. Джерела адміністративного процесуального права.
- •8. Стадії адм. Процесу:
- •6) Стадія перегляду судових рішень всу.
- •9. Система та структура адміністративних судів в Україні.
- •10. Склад суду. Підстави, порядок і наслідки відводу суду:
- •11. Поняття адміністративної юрисдикції.
- •12. Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства
- •13. Основні категорії публічно-правових спорів, віднесених до адміністративної юрисдикції
- •14. Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
- •15. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
- •16. Спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень:
- •17. Спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
- •18. Спори за зверненням суб'єкта владних повноважень.
- •19. Спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •20. Співвідношення адміністративної юрисдикції з іншими судовими юрисдикціями.
- •21. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •22. Предметна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •23. Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •24. Інстанційна підсудність адміністративних справ.
- •25. Наслідки недодержання правил підсудності.
- •26. Поняття та види учасників адміністративного процесу.
- •27. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обовязки:
- •28. Сторони в адміністративному процесі.
- •29. Треті особи в адміністративному процесі.
- •30. Представництво в адміністративному процесі.
- •27. Інші учасники адміністративного судочинства.
- •31. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб:
- •32. Процесуальне положення секретаря судового засідання.
- •33. Процесуальне положення судового розпорядника.
- •34. Процесуальні права та обов'язки свідка.
- •35. Експерт в адміністративному судовому процесі: права, обов'язки та відповідальність.
- •36. Процесуальне положення спеціаліста.
- •37. Перекладач в адміністративному судовому процесі: права, обов'язки та відповідальність.
- •38. Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •39. Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування:
- •40. Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •41. Засоби доказування:
- •42. Обовязок доказування. Витребування та забезпечення доказів:
- •43. Дослідження та оцінка доказів.
- •44. Фіксування судового засідання технічними засобами. Журнал судового засідання.
- •45. Поняття, значення та види судових витрат в а. Процесі:
- •46. Судовий збір.
- •47. Витрати, пов'язані з розглядом справи у суді.
- •48. Розподіл судових витрат.
- •49. Строки звернення до адміністративного суду.
- •50. Поняття та види процесуальних строків.
- •51. Обчислення та закінчення проц. Строків. Наслідки їх пропущення. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків:
- •51. Право на звернення до адміністративного суду.
- •52. Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •53. Право на адм. Позов. Право на предявлення адм. Позову і процес. Порядок його реалізації:
- •54. Захист відповідача від адм. Позову:
- •55. Забезпечення адмін. Позову:
- •56. Поняття, мета та завдання відкриття провадження в адміністративній справі.
- •57. Вимоги до позовної заяви і порядок усунення її недоліків:
- •58. Повернення позовної заяви, залишення позовної заяви без розгляду на стадії відкриття провадження в адм. Справі:
- •59. Відмова у відкритті провадження в адмін. Справі:
- •60. Відкриття провадження в адм. Справі та його правові наслідки:
- •61. Поняття, мета та завдання підготовчого провадження:
- •62. Зміст підготовчого провадження. Попереднє судове засідання:
- •63. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову. Примирення сторін.
- •64. Об'єднання та роз'єднання справ.
- •65. Виклики та повідомлення в судовому процесі. Зміст та види повісток.
- •66. Поняття, мета та завдання судового розгляду справи. Проц. Форми суд. Розгляду – судове засідання, скорочене та письмове провадження:
- •67. Підготовча частина судового розгляду справи:
- •68. Судовий розгляд справи по суті:
- •69. Судові дебати:
- •70. Ускладнення при судовому розгляді адм. Справ:
- •71. Поняття та види судових рішень.
- •72. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •73. Ухвалення судових рішень.
- •74. Постанова в адмін. Справі:
- •75. Ухвала суду 1ї інстанції.
- •1) Вступної частини із зазначенням:
- •4) Резолютивної частини із зазначенням:
- •76. Усунення недоліків суд. Рішення судом, який його ухвалив:
- •77. Законна сила суд. Рішення. Негайне виконання судових рішень:
- •78. Доступ до судових рішень:
- •79. Особливості провадження у справах щодо оскарження нпа органів виконачої влади, вр арк, органів місцевого самоврядування та інших субєктів владних повноважень:
- •80. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності вру, Президента Укр, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
- •81. Особливості провадження у справах, повязаних х виборчим процесом чи процесом референдуму:
- •82. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби:
- •83. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання:
- •84. Особливості відчуження земельної ділянки… :
- •85. Скорочене провадження:
- •86. Особливості провадження у справах за звернення органів держ. Податкової служби:
- •87. Поняття, мета та завдання апеляційного провадження:
- •88. Право на апеляційне оскарження та порядок його реалізації.
- •89. Розгляд справи судом апеляційної інстанції:
- •90. Повноваження та судові рішення суду апел. Інстанції:
- •91. Поняття, мета та завдання касаційного провадження:
- •92. Право на касаційне оскарження та порядок його реалізації.
- •93. Розгляд справи судом касаційної інстанції:
- •94. Повноваження та судові рішення суду касаційної інстанції:
- •95. Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень всу:
- •96. Право на звернення про перегляд судових рішень всу та проц. Порядок його реалізації:
- •97. Розгляд справи всу:
- •98. Повноваження та судові рішення всу за наслідками розгляду справи:
- •99. Поняття, мета та завдання провадження за нововиявленими обставинами:
- •100. Право подати заяву про перегляд суд. Рішення за ново виявленими обставинами та проц. Порядок його реалізації:
- •101. Розгляд справи за ново виявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за ново виявленими обставинами:
- •102. Поняття, мета та завдання звернення судових рішень в адмін. Справах до виконання:
- •103. Підстави виконання судових рішень в адм. Справах. Виконавчі документи.
- •104. Повноваження суду щодо звернення судових оішень в адм. Справах до виконання:
- •105. Відновлення втраченого судового провадження в адм. Справі:
- •106. Характеристика заходів проц. Примусу:
6. Проблематика адм. Проц. Права:
Теоретичні питання, пов'язані з поняттям та предметом адміністративно-процесуального права України, є без перебільшення одними з найбільш дискусійних у сучасний період. Дослідження цих питань, а також тісно пов'язаних з ними проблем визначення і структури адміністративного процесу, викликають труднощі, пов'язані, перш за все, з існуванням численності різноманітних і суперечливих, а іноді й взаємно виключаючих авторських позицій. В літературі висловлюється думка про те, що будь-яка спроба обґрунтування самостійного існування окремої галузі «адміністративно-процесуального права» повинна бути визнана цілком безпідставною. Іноді вчені під заголовком «адміністративно-процесуальне право» розглядають тільки питання адміністративного процесу, тим самим не приділяючи уваги спірним категоріям, що розглядаються нами в цьому розділі.
Адміністративно-процесуальне право переживає зараз, на нашу думку, період свого становлення та автономізації як самостійної галузі правової системи України. Дослідити етапи такого становлення можна, звернувши увагу на активну позицію законодавця, яким приймається все більше нормативно-правових актів, що цілком складаються з адміністративно-процесуальних норм, і таких, що містять останні разом з матеріальними адміністративно-правовими нормами, а також проаналізувавши сучасну юридичну літературу, в якій велика увага приділяється актуальним питанням адміністративного процесу і адміністративно-процесуального права.
Проте самі по собі видання правових норм або наукові дискусії не можуть, звичайно, спричинити виникнення тієї або іншої галузі права. Перш за все, актуалізація проблеми про виділення адміністративно-процесуального права в самостійну галузь права викликана об'єктивним існуванням і розвитком особливої групи СТІЙКИХ Зі своїм характером суспільних відносин, що вимагають правової регламентації. Необхідність максимального забезпечення прав і свобод людини у сфері державного управління і захисту громадян від незаконної діяльності державної адміністрації, з одного боку, та потреба чіткого правового врегулювання, упорядкування та оптимізації діяльності апарату державного управління — з другого, спричиняють подальше розроблення та прийняття адміністративно-процесуальних норм.
Саме існування цілої низки умов, таких як об'єктивна необхідність нормативної регламентації, збільшення кількості адміністративно-процесуальних норм, їх удосконалювання, своєрідність врегульованих ними суспільних відносин, ставить питання про обґрунтування відносної автономії адміністративно-процесуального права, вироблення його поняття і визначення предмета.
Включаючи в предмет адміністративно-процесуального права матеріально-правові відносини та адміністративно-процесуальний порядок їх реалізації, І.В. Панова також вважає, що він складається з трьох частин (блоків відносин):
а) адміністративно-процесуальна діяльність — владна діяльність виконавчих органів публічної влади (державної і муніципальної) і Банку Росії, що включає три адміністративні процеси: адміністративно-нормотворчий, адміністративно-правонадільний, адміністративно-юрисдикційний);
б) адміністративні процедури (внутрішньоорганізаційна процедурна діяльність адміністрації);
в) адміністративне судочинство
у сучасний період можна говорити про існуванні двох основних підходів до визначення предмета і відповідно поняття адміністративно-процесуального права. Так, при першому досить широкому підході вважається, що адміністративно-процесуальне право регламентує діяльність із застосування матеріальних норм, переважно адміністративного права, для вирішення будь-яких індивідуальних управлінських справ різними суб'єктами, як органами публічного управління, так і адміністративними судами. При такому підході до сфери регулювання адміністративно-процесуального права в рівній мірі належать вирішення справ «позитивного» характеру (видача ліцензії, реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності); розв'язання індивідуальних управлінських справ, що носять спірний характер, тобто справ «негативного» плану (розгляд скарг, розгляд справ про адміністративні правопорушення), а також розв'язання в судовому порядку адміністративно-правових спорів.
Таким чином, адміністративно-процесуальне право - забезпечувальна система галузі, оскільки вона складається з вторинних процесуальних норм (у сенсі націлених на ефективну реалізацію матеріальних норм).
При окреслюванні широкого предмета адміністративно-процесуального права до нього також включають відносини, що складаються при здійсненні правотворчої діяльності органами публічного управління. Як правова форма управлінської діяльності правотворчість в значній частині регулюється адміністративно-правовими матеріальними нормами, які встановлюють компетенцію органів управління у сфері видання актів, ієрархію правових актів управління. Проте порядок підготовки, ухвалення, публікації акта має характер юридичної процедури і повинен бути врегульований адміністративно-процесуальними нормами.
Найважливішим моментом, на який нам хотілося 6 також звернути увагу, е те, що діяльність створених в Україні адміністративних судів, тобто адміністративне судочинство, також регламентується адміністративно-процесуальними нормами, закріпленими в Кодексі адміністративного судочинства України. Безумовно, суспільні відносини, що складаються в ході здійснення адміністративного судочинства, мають безліч специфічних особливостей і значно відрізняються від всіх інших відносин, врегульованих адміністративно-процесуальним правом, проте вони повинні бути включені до складу предмета адміністративно-процесуального права.
Відзначимо також, що адміністративно-процесуальне право регулює діяльність не тільки органів публічного управління при розв'язанні ними індивідуальних адміністративних справ, але і ряду інших органів. Наприклад, суд при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення або працівники прокуратури, що здійснюють розгляд дисциплінарної справи, також керуються саме нормами адміністративно-процесуального права. Таким чином, очевидно, що при широкому підході предмет адміністративно-процесуального права являє собою складне, багаторівневе, комплексне утворення.
З огляду на все вищевказане адміністративно-процесуальне право — це сукупність правових норм, що регламентують суспільні відносини у сфері здійснення адміністративного судочинства.