Особливість біосинтезу стрептоміцину – паралельно з накопиченням антибіотику відбувається утворення досить потужного протеолітичного комплексу – пронази. Це мультиензимна композиція широкого спектру протеолітичної дії.

Протеази S. griseus отримують з фільтрату глибинної культури шляхом вибіркової сорбції катіонообмінними смолами. Протеаза після елюції і подальшої очистки очищується в 22-

25 разів і відома на мировому ринку під назвою проназа. Він володіє широкою

специфічністю і здатністю глибоко (на 70- 90%) гідролізувати субстрат до амінокислот.

42

Тетрацикліни

До цієї групи належить низка речовин, що мають схожу хімічну бідову, з широким спектром антибіотичної активності і успішно використовуваних в медицині.

Ця група антибіотиків зберігає до сьогодні

важливе значення при лікуванні захворювань дихальних шляхів, спричинених хламідіями, рикетсіями, спірохетами, мікоплазмами, що

є стійкими до інших антибіотиків. Крім цього, деякі тетрациклінові антибіотики використо- вуються в сільському господарстві.

43

Найбільш відомими тетрацикліновими антибіотиками є: тетрациклін, 7-хлортетра- циклін, окситетрациклін і метациклін, доксициклін, які отримано в результаті хімічної модифікації окситетрацикліну.

Тетрациклін

44

Хлортетрациклін Продуцент Streptomyces aureofaciens.

Після вивчення хімічної будови дано назву

хлортет-рациклін (ХТЦ). Випускається промисловістю під назвами біоміцин, ауреоміцин, дуоміцин, біовіт.

S. aureofaciens – аероб, оптимальна темпера- тура розвитку 26–28ºС, крім хлортетрацикліну накопичує вітамін В12, тетрациклін і інші анти- біотичні речовини.

ХТЦ має найбільшу активність при рН 3,5–4, в лужному середовищі досить швидко руйнується.

45

Дія ХТЦ бактеріостатична. ХТЦ застосовує-ться тільки як антибіотик для ветеринарії, бо, незважаючи на його активність проти коклюшу і дифтерії, він є високотоксичним препаратом.

Компонентами комплексного середовища для одержання ХТЦ є крохмаль, соєве борошно, кукурудзяне борошно.

Альтернативне джерело вуглецю – оцтова, молочна, янтарна кислоти або багатоатомні спирти – манніт, сорбіт, гліцерин, тваринні і рослинні жири.

Тваринні і рослинні жири одночасно є піногасниками.

46

Амонійні солі при біосинтезі ХТЦ можуть бути єдиним джерелом азоту. Культура має досить розвинений протеолітичний комплекс і тому може засвоювати органічні джерела азоту – поліпептиди, амінокислоти. Найбільш ефективний варіант – присутність в середовищі як органічного, так і неорганічного азоту.

Середовище для культивування має рН 6,6–7,2. Процес біосинтезу ХТЦ відбувається при рН 5,5–7,2 температурі 27–28ºС. Необхідною є посилена аерація в порівнянні з іншими випадками.

47

Більша частина ХТЦ знаходиться в міцелії. ХТЦ, який знаходиться в культуральній рідині, можна осадити при простому підкисленні при рН 7,5-8,0.

Після ферментації відбувається відділення міцеліальної маси фільтруванням, яку потім знімають з фільтрів і висушують на парових сушарках. Іншим способом культуральну рідину без фільтрації висушують на розпилюючій сушарці. Для сільського

господарства випускається препарат «Біовіт».

48

Тетрациклін

Продуцент Streptomyces viridifaciens,

використовують також мутантні форми

S.aureofaciens.

За розвитку на звичайних середовищах S.aureofaciens утворює переважно хлортетрациклін і незначну кількість тетрацикліну. Але використовуючи

середовища, що не містять хлоридів вдається отримувати значну кількість тетрацикліну.

50

Ферментаційне середовище для отримання тетрацикніну містить: кукурудзяний екстракт, кукурудзяне борошно, азотнокислий амоній, крейда, бромистий натрій, роданістий амоній, роданістий бензил, соняшникову олію.

Тетрациклін утворює нерозчинні продукти з багатьма речовинами, що присутні в культуральній рідині (солями кальцію та магнію, деякими амінами, білками та інше). Під час ферментації такі нерозчинні сполуки накопичуються в міцелії продуценту, а концентрація тетрацикліну в розчині залишається порівняно невеликою.

51