Виділення граміцидіну С

Культуральна рідина

Фільтрат

Осад клітин бактерій та антибіотика

Спирт

етиловий

11

Спиртовий розчин, що містить до 4% граміцидину

Водно-спировий розчин

Упарювання розчину

Кристали граміцидіну

Сушіння кристалів

Використання.

Граміцидин С має досить широкий спектр антибіотичної активності стосовно грампозитивних і деяких грамнегативних бактерій. Використовують в хірургії при первинній обробці ран, лікуванні інфікованих ран та опіків.

12

Бацитрацини

Відомо до десяти індивідуальних речовин бацитрацинів. Не всі вони є безпосередньо продуктами життєдіяльності бактерій, а можуть утворюватися в процесі виділення та

очистки цього антибіотика. Основною речовиною є бацитрацин А, який становить

до 37% утворюваних бацитрацинів.

Бацитрацин А – складається з 10 амінокислот: трьох залишків L- ізолейцину, L- лейцину, L-цистеїну, L-гістидіну, L-лізіну, L- аспарагінової кислоти, D-фенілаланіну, D- орнітину, D-аспарагінової та D-глютамінової

кислот.

13

Молекули всіх бацитрацинів містять в своєму складі тіазолінове кільце.

Продуцент – Bacillus licheniformis. Процес утворення бацитрацину B.licheniformis

пов'язаний із спороутворенням.

Умови утворення. Склад ПС для біосинтезу, містить глюкозу, лактат амонію, соєве борошно, неорганічні солі. Для біосинтезу бацитрацинів суттєве значення має співвідно- шення вуглецю та азоту в поживному сере- довищі. При високому співвідношенні (більше вуглецю) C:N відбувається утворення бацитра-цинів, при зниженому – утворення антибіотиків групи ліхеніформінів.

14

Синтезується бацитрацин мультиферментним шляхом. В процесі вирощування культура продуценту має бути в стані спороутворення.

Максимальна активність високоочищеного препарату – до 60 од/мг.

Використання. Бацитрацин – активний стосовно грампозитивних бактерій і майже не діє на грамнегативні. За спектром дії набли- жається до пеніцилінів, але на відміну від них, бацитрацини діють на стійкі до пеніциліну форми. Характерна ознака бацитрацинів – синергізм дії з іншими антибіотиками, такими як пеніцилін, хлортетрациклін, стрептоміцин.

15

В медицині застосовують переважно при локальному лікуванні хірургічних інфекцій, захворювань шкіри;

в сільському господарстві - як домішки до кормів – стимулюють ріст сільськогосподарсь-ких тварин.

16

Поліміксини

Поліміксини – це сполуки з групи поліпептидів, які мають основний характер і утворюють солі з неорганічними та органічними кислотами. Існує декілька груп поліміксинів – A, B, C, D, E, M. Загалом на сьогодні описано 22 антибіотика

поліміксинового ряду. Найбільше практичне значення мають поліміксини В та М.

Поліміксини розрізняються за амінокислотним складом. Але в молекулі всіх

поліміксинів містяться треонін, , - діаміномасляна кислота і одна з жирних кислот.

17

Умови отримання. Культура продуцента добре росте і утворює антибіотик при глибинному культивуванні.

Продуцент – Bacillus polymyxa, B. circulans.

Для розвитку продуценту і утворення антибіотика може бути рекомендоване середовище наступного складу (г/л):

глюкоза – 20, хлорид натрію – 0,1, крейда – 3, кукурудзяний екстракт – 2 або біотин –

0,5 мг/л, вода водогінна до 1 л, рН 7,0-7,2.

18

Вихідну культуру готують на гороховому агарі у вигляді спор. Засівний матеріал

вирощують протягом 10–18 год та вносять у ферментер в кількості 2,0–2,5%.

Культивування здійснюють при температурі 28–30 °С та аерації. Максимальне утворення антибіотику спостерігається на 24–30 годині культивування, основна маса поживних компонентів до цього часу вже спожита. Препарат повинен містити не менше 8000 од/мг антибіотика.

19