84. Соціально-психологічні методи менеджменту - це:

1. Засоби впливу на колективи і окремих їх працівників, які ґрунтуються на використанні об'єктивних відносин між ними.

2. Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов'язку та відпо­відальності.

3. Методи, за допомогою яких здійснюється вплив на еко­номічні інтереси колективів і окремих членів.

4. Засоби владного впливу на колектив та окрему особу.

85. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту - це:

1. Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов'язку та відповідальності.

2. Засоби владного впливу на колектив та окрему особу.

3. Засоби впливу на колективи і окремих їх працівників, які ґрунтуються на використанні об'єктивних відносин між ними.

4. Методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективів і окремих членів.

86. Психологічні методи менеджменту - це:

1. Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов'язку та відпо­відальності.

2. Засоби впливу на колективи і окремих їхніх працівників, які ґрунтуються на використанні об'єктивних відносин між ними.

3. Методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективів і окремих членів.

4. Засоби владного впливу на колектив та окрему особу..

87. У чому полягає специфіка соціально-психологічних методів менеджменту?

1. Вони безпосередньо впливають на психологію працівників.

2. Вони спрямовані на соціальні інтереси особи та колективу в управлінському процесі.

3. Вони спрямовані на інтереси окремих працівників організації.

4. Вони м'яко впливають на працівника.

88. Менеджмент – це:

1. Сукупність принципів, методів і засобів управління виробництвом з метою підвищення його ефективності і збільшення прибутку.

2. Сукупність принципів, методів і засобів управління підприємством із розробки нової продукції, збуту товару, надання послуг і ціноутворенню на основі комплексного обліку процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі організації.

3. Цілеспрямований інформаційний вплив однієї системи на іншу з метою зміни її поведінки в певному напрямі.

4. Сукупність правил, процесів і дій, що забезпечують форму і порядок поєднання праці й елементів виробництва з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

89. Що є об’єктом науки управління:

1. Система державного управління. 3. Відносини управління.

2. Суб’єкти та об’єкти управління. 4. Система наукових категорій управління.

90. Цілі управління як категорія менеджменту:

1. Загальне призначення організації.

2. Стан загальної спрямованості на досягнення необхідного позитивного результату.

3. Передбачуваний стан об’єкта управління у майбутньому бажаному періоді.

4. Одержання прибутку, досягнутого для вирішення виробничих та соціальних завдань.

91. У полі зору менеджера має знаходитися найважливіша стратегія:

1. Продуктова-ринкова. 2. Конкурентна. 3. Маркетингова. 4. Стратегія розвитку.

92. Функції управління – це:

1. Специфічні види управлінської діяльності, за допомогою яких суб’єкт управління впливає на об’єкт управління для досягнення мети організації.

2. Основні правила управління, застосування яких забезпечує ефективне управління.

3. Стабільні дії, що повторюються у діяльності суб’єкта управління.

4. Види управлінської діяльності, які виконує суб’єкт управління.

93. Комунікація – це:

1. Зв’язуючи процес, необхідний для управлінської дії.

2. Цикл обробки і руху документів.

3. Процес обробки і передачі на різні рівні управлінської інформації.

94. Яка функція управління передбачає розробку цілей та завдань управління:

1. Планування. 2. Організація. 3. Мотивація. 4. Контроль.

95. Кадрове планування – це:

1. Кадрові стратегії і кадрові цілі. 3. Кадрові стратегії й кадрові заходи.

2. Кадрові цілі й кадрові завдання. 4. Кадрові стратегії, цілі, завдання і заходи.

96. Конфлікт – це:

1. Відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами.

2. Загальні закономірності виникнення, розвитку і завершення конфліктів.

3. Конкретна матеріальна цінність, соціальна або духовна цінність, до володіння або користування якою прагнуть обидва опоненти.

4. Ефективні способи розв’язання широкого діапазону проблем, виникаючих в організації.

97. Контроль – це:

1. Процес забезпечення цілей організації.

2. Етап управлінською діяльністю.

3. Засіб порівняння результатів із завданням.

4. Вимоги і застосування коригуючи дій.

5. Обґрунтованість підсумків у звітах.

98. Сутність контролю як функції менеджменту – це:

1. Процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей.

2. Процес збирання, обробки та аналізу економічної інформації.

3. Регламентація посадових обов’язків персоналу.

4. Знаходження відхилень у ході технологічних процесів та їх усунення.

99. Назвати джерела конфліктів:

1. Дефіцит ресурсів. 2. Сила. 3. Нездійсненні очікування.

4. Неоднаковий внесок у справу.

100. Влада – це:

1. Передача завдань та повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.

2. Зобов’язання виконувати завдання та відповідати за їх задовільне вирішення.

3. Обмежене право використовувати ресурси організації та направляти зусилля деяких її співробітників на виконання конкретних завдань.

4. Реальна здатність діяти або можливість впливати на ситуацію.