Розділ 3. Підприємницьке право

1. Процес переходу державної власності в колективну і приватну називається:

1. націоналізація;

2. приватизація;

3. демонополізація;

4. імплементація.

2. До господарських товариств відносяться:

1. акціонерне товариство;

2. концерн;

3. консорціум;

4. правильним є все вищеназване.

3. Угода між суб'єктами господарської діяльності називається:

1. постанова;

2. рішення;

3. договір;

4. конвенція.

4. Господарський кодекс в Україні:

1. є;

2. немає;

3. підписаний, але не набрав сили;

4. прийнятий, але не ратифікований.

5. Види власності в Україні:

1. державна, колективна, приватна;

2. державна, колективна, індивідуальна;

3. державна, комунальна, приватна;

4. республіканська, колективна, приватна.

6. Види акціонерних товариств:

1. індивідуальні та колективні;

2. приватні та суспільні;

3. відкриті та закриті;

4. прості та привілейовані.

7. Мінімальне число учасників господарського товариства:

1. один;

2. два;

3. три;

4. не обумовлюється.

8. До господарських відноситься товариство:

1. повне;

2. обмежене;

3. неповне;

4. додаткове.

9. Максимальне число учасників господарського товариства:

1. сто;

2. одна тисяча;

3. п’ять тисяч;

4. не обмежується.

10. У товаристві з додатковою відповідальністю учасники відповідають по боргам:

1. внесками;

2. майном;

3. правильним є все вищезазначене.

11. Засновниками й учасниками господарських товариств можуть бути:

1. тільки юридичні особи;

2. тільки фізичні особи;

3. юридичні та фізичні особи України;

4. юридичні та фізичні особи України та інших держав.

12. Майно державних вищих і середніх спеціальних навчальних закладів відноситься до:

1. загальнодержавної власності;

2. республіканської;

3. комунальної;

4. коллективної.

13. Суб'єктами права приватної власності є:

1. юридичні особи;

2. фізичні особи;

3. юридичні та фізичні особи України;

4. юридичні та фізичні особи України та інших держав.

14. Формою державної власності є:

1. загальнодержавна;

2. республіканська;

3. комунальна;

4. правильним є все вищеназване.

15. За способом виникнення господарські договори бувають:

1. попередні й основні;

2. формальні і реальні;

3. генеральні і поточні;

4. зобов’язальні та уставні.

16. Термін досудового врегулювання розбіжностей за договором:

1. десять днів;

2. чотирнадцять днів;

3. двадцять днів;

4. тридцять днів.

17. Господарський договір укладається у формі:

1. тільки письмовій;

2. усній;

3. конклюдентній;

4. правильним є все вищезазначене.

18. За змістом господарсько–правова відповідальність – це:

1. дисциплінарна відповідальність;

2. матеріальна відповідальність;

3. адміністративна відповідальність;

4. цивільна відповідальність.

19. Основна мета господарсько–правової відповідальності:

1. стимулювати належне виконання зобов'язань;

2. карати правопорушників;

3. забезпечити правопорядок в економіці і господарських відносинах;

4. виконати державні замовлення.

20. Принцип обґрунтованості означає, що відповідальність застосовується на підставі:

1. норми закону;

2. точно встановлених фактів;

3. ваги вчиненого;

4. обставин діяння.

21. Заяву про порушення справи про банкрутство може подати:

1. кредитор;

2. треті особи;

3. прокурор;

4. санатори.

22. Кількість черг задоволення вимог кредиторів після визнання боржника банкрутом:

1. п’ять;

2. шість;

3. сім;

4. вісім.

23. Санація – це:

1. ліквідаційний процес у справі про банкрутство;

2. оздоровлення фінансово–майнового стану боржника;

3. процес визнання боржника банкрутом;

4. процедура розпорядження майном боржника.

24. Заява про порушення справи про банкрутство подається до журналу:

1. «Голос України»;

2. «Право України»;

3. «Закон і бізнес»;

4. “Економіка і право”.

25. При оголошенні боржника банкрутом його майнові права й обов'язки переходять до:

1. власника;

2. органу, що його зареєстрував;

3. ліквідаційної комісії;

4. комітету кредиторів.

26. Банкрутом може бути визнано:

1. тільки фізичну особу;

2. тільки юридичну особу;

3. будь-яку фізичну особу;

4. фізичну та юридичну особу як суб’єктів підприємницької діяльності.

27. Ліквідатор у справі про банкрутство надає звіт про свою діяльність:

1. комітету кредиторів;

2. господарському суду;

3. ліквідаційної комісії;

4. власнику боржника.

28. Комітет кредиторів повинний бути створений при наявності:

1. п’яти кредиторів;

2. шести кредиторів;

3. восьми кредиторів”

4. десяти кредиторів.

29. Форми власності в Україні:

1. індивідуальна;

2. колективна;

3. спільна;

4. солідарна.

30. Господарюючий суб'єкт починає діяти з моменту:

1. державної реєстрації;

2. відкриття банківського рахунка;

3. одержання ліцензії;

4. затвердження статуту.

31. Нормативно–правові акти господарського законодавства поділяються на:

1. закони і правові договори;

2. закони і підзаконні акти;

3. закони й укази;

4. укази і постанови.

32. При вибутті усіх вкладників командитне товариство може бути перетворене в:

1. повне;

2. акціонерне;

3. товариство з обмеженою відповідальністю;

4. товариство з додатковою відповідальністю.

33. Виконавчим органом акціонерного товариства є:

1. загальні збори акціонерів;

2. правління;

3. ревізійна комісія;

4. дирекція.

34. У залежності від обсягу прав, що містяться в акціях, вони поділяються на:

1. іменні і на пред’явника;

2. привілейовані і прості;

3. індивідуальні і колективні;

4. пільгові та звичайні.

35. Суб'єктом права республіканської власності є:

1. Українська держава;

2. Автономна республіка Крим;

3. Верховна Рада України;

4. Кабінет Міністрів України.

36. Не може бути об'єктом приватної власності:

1. військова техніка;

2. мисливська зброя;

3. пам’ятки культури;

4. правильним є все вищеназване.

37. Право користування – це:

1. фактичне утримання речі;

2. вилучення корисних властивостей;

3. фактичне управління об’єктом;

4. розпорядження об’єктом.

38. Власність як економічна категорія – це:

1. сукупність майна, що належить суб’єкту;

2. сукупність прав і обов’язків суб'єкта;

3. визначена система відносин між членами суспільства;

4. відношення особи до майна.

39. Загальною підставою створення приватної власності є:

1. наявність майна;

2. здійснення процесу приватизації;

3. праця громадян;

4. реструктуризація організацій.

40. Оферта – це:

1. форма зовнішнього вираження господарського договору;

2. пропозиція однієї сторони іншій укласти договір;

3. один з видів господарського договору;

4. форма укладення господарського договору.

41. Зовнішньою формою вираження укладення господарського договору може бути:

1. замовлення покупця;

2. квитанція;

3. телеграма;

4. правильним є все вищенаведене.

42. Підставою господарсько–правової відповідальності є:

1. поводження господарюючого суб’єкта;

2. господарське правовідношення;

3. господарське правопорушення;

4. господарська діяльність.

43. Санація в процедурі банкрутства може відбуватися шляхом:

1. компенсації;

2. реструктуризації;

3. приватизації;

4. ліквідації.

44. Передача майна в оренду передбачає:

1. користування майном;

2. розпорядження майном;

3. набуття майна у власність;

4. правильним є все вищеназване.

45. Командитне товариство відноситься до:

1. об’єднання осіб;

2. статутне товариство;

3. об’єднання капіталів;

4. об’єднання підприємств.

46. За характером відповідальність учасників повного товариства є:

1. необмеженою;

2. солідарною;

3. обмеженою;

4. субсідіарною.

47. Промислово-фінансова група є юридичною особою:

1. так;

2. ні;

3. так, якщо це указано в установчих документах;

4. так, якщо це обумовлено договором.

48. Основним джерелом підприємницького права в Україні є:

1. правовий договір;

2. правовий прецедент;

3. нормативно-правовий акт;

4. кодекс.

49. Предметом підприємницького права є:

1. підприємницька діяльність;

2. коло суспільних відносин у сфері підприємництва;

3. законодавство про підприємництво;

4. правовий статус суб’єктів підприємництва.

50. Підприємницьке право як елемент системи права-це:

1. інститут права;

2. галузь права;

3. підгалузь права;

4. підінститут права.

51. Метод владних припісів визначається як:

1. імперативний;

2. диспозитивний;

3. рекомендаційний;

4. регулятивний.

52. У залежності від мети господарська діяльність поділяється на:

1. підприємницьку та комерційну;

2. господарську та комерційну;

3. підприємницьку та непідприємницьку;

4. господарську та підприємницьку.