Повстанці-анархісти
Більшовики намагалися підпорядкувати селян своїм інтересам, перетворити їх у сільськогосподарських робітників, які змушені будуть стати опорою радянської влади. Здійснення цього наміру більшовики пов’язували із знищенням селянських збройних формувань. Це робилося виважено і послідовно не тільки по відношенню до селянських загонів, що боролися проти радянської влади, а й проти тих, хто влився до лав Червоної армії. Зокрема, такою потенційно небезпечною для більшовиків, була 3-я бригада Задніпровської девізії на чолі з Н.Махно, яка перейшла на бік Червоної армії і вдало воювала разом з нею проти денікінців. У червні 1919 р. за рішенням Ради робітничо-селянської оборони УСРР члени махновського штабу були заарештовані. Отаман, прогнозуючи подальший хід подій, як небезпечний для себе, покинув Червону армію. Із загоном вірних йому людей у кількості 800 чол. Н.Махно подався на Правобережжя, де розгорнув активну боротьбу проти більшовиків.
Махновці
Знайомимось ближче
Нестор Іванович Махно (Міхненко) (1888-1934) повстанський отаман, один з лідерів анархістського- руху. Народився у селянській родині в с.Гуляй-Поле на Катеринославщині. Закінчив два класи початкової школи. Працював у поміщиків, потім робітником. У1900-1908 рр. – член організації анархістів-комуністів “Спілка бідних хліборобів”, у складі якої брав участь в експропріаціях. У 1910 р. був засуджений до смерті, яка була замінена довічною каторгою. До лютневою революції був ув’язнений. У 1917 р. повернувся до Гуляй-Поля, де почав власні революційні перетворення: розподілив між селянами поміщицьку землю, створив збройний загін.
Не визнавав ні Тимчасового уряду, ні УЦР. Влітку 1918 р. очолив боротьбу селян проти гетьманського режиму і окупантів., потім проти Директорії УНР та денікінців на боці більшовиків. Ідейно був осторонь більшовизму і анархізму.
Після виступу проти радянської політики воєнного комунізму був оголошений радянською владою поза законом. У період денікінської окупації вів активну боротьбу проти Денікіна в тилу. У 1920 р. брав разом з більшовиками активну участь у розгромі Врангеля.
По завершенні цієї операції почалося масове знищення його загонів радянською владою Протягом 1921 р. вів боротьбу проти Червоної армії, але в серпні був вимушений емігрувати. Мешкав в Румунії, Польщі, Німеччині, в Парижі. В останні роки життя займався літературною діяльністю.
Якими були політичні погляди Н.Махна?
Як ви оцінюєте його політичну діяльність?
Отаманщина вже стала традиційною для українського села. Центральна влада за тих часів змінювалася багато разів, а влада отаманів існувала роками. Селяни шукали захисту в отаманів, а не у державної влади, яка була від них далеко і постійно вимагала хліба, нічого не даючи взамін. Влада отаманів була ближчою до селян. Отамани захищали селянство, а воно утримувало їх та постачало резерви для боротьби з денікінським режимом.
3. Падіння радянської влади у 1919 р. Та її відновлення
Які були завдання режиму, встановленого А.Денікіним на захоплених територіях?
Якими методами вони здійснювались?
У чому були причини поразки денікінців?
А.Денікін
Навесні-влітку 1919 р. Добровольча армія А.Денікіна захопила Україну. Радянську владу було ліквідовано. Денікінський режим в Україні спрямовував свої зусилля на захист інтересів поміщиків і підприємців. Нова влада, спираючись на військові формування, почала відбирати у селян поділену поміщицьку землю, зобов’язавши їх безоплатно віддати поміщикам третину врожаю 1919 р. на відшкодування заподіяних збитків. Окрім того, селяни мали підтримати Добровольчу армію разовим внесенням податку у розмірі 5 пудів зерна з кожної десятини землі. За умов несвоєчасної здачі обсяг податку збільшувався у двічі. На підприємствах заборонялися профспілки та страйки. Тривалість робочого дня визначалася у 9,5 годин, але за умов виробничих потреб адміністрація могла його збільшувати.
