4. Руйнація звичайного повсякденного способу життя і настрої населення в умовах загострення політичного протистояння
Чого очікувала від революції пересічна людина?
Що розумів Д.Дорошенко під „поглибленням революції”?
Як змінювалось ставлення населення до демократії, законності до людського життя та ін.?
Загострення політичної ситуації в українських землях в осені 1917 р. руйнувало звичайний повсякденний спосіб життя населення. Пересічна людина чекала від революції покращення власного життя. Селяни вимагали землі, солдати – припинення війни. Мешканці міст відчували нестачу продовольства, страждали від спекуляції та постійного зростання сил. Проте, Тимчасовий уряд та Центральна Рада зволікали з вирішенням питань, що торкались інтересів більшості населення.
Тогочасна Україна страшно страждала від погромів та бешкетувань, що чинилися солдатами з фронту, які, за свідченнями сучасників, « часто перетворювалися в орди насильників та грабіжників.» В умовах загального безладу Центральна Рада була не спроможна забезпечити правопорядок і мешканці Києва та інших великих міст змушені були це робити самостійно. В домах обирались будинкові комітети, які віднайшовши зброю, організовували самооборону, створювали будинкові військові дружини. Часто люди, які ніколи у своєму житті не тримали в руках зброю, змушені були чистити і лагодити рушниці і обговорювати стратегічні методи захисту будинків і садиб від нападу грабіжників.
Такою ситуацією вміло користувалися більшовики, які закликали селян, робітників і солдатів до самостійного вирішення власних проблем. Під впливом їх агітації маси солдат, які тікали з фронту, повертаючись у рідні села зі зброєю, допомагали своїм землякам грабувати поміщицькі маєтки та захоплювати землю. Більшовики озброювали робітників і створювали бойові загони для захоплення влади у промислових центрах України.
Частина революційно налаштованої української інтелігенції сподівалася, що поглиблення революції врешті решт призведе до здобуття незалежності. Проте, анархія і хаос зовсім по-іншому впливали на життя населення. Український історик Д.Дорошенко, який працював в той час губернським комісаром Тимчасового уряду, а потім Центральної Ради у Чернігівський губернії – описував такий приклад: «Коли місяця два тому стали отримувати з різних кінців Чернігівської губернії телеграми про підпалення маєтків, про знищення вінокуренних заводів, господарчого інвентарю, вбивствах та ін. … П.Савич невідмінно посміхався і говорив: „Поглиблення революції!” І ось одного разу отримали телеграму про вбивство з метою грабування його татка та матері. Бідний Савич спробував поглиблення революції на самому собі.»
Д.Дорошенко
В листопаді 1917 р. - січні 1918 р. ситуація погіршилася. Почалися збройні сутички та справжні бої між військовими формуваннями більшовиків і українізованими частинами Центральної Ради. Страждало від цього насамперед більшість населення Україні.
Звернімося до джерел С .Сумський про збройні сутички у Києві «Будинок наш по Мариїнсько-Благовещенській вулиці розміщався між єврейським базаром та вокзалом. З єврейського базару наступали українці, з вокзалу – більшовики, ... Ділянка наша, знаходилась у центрі ворогуючих таборів, і переходила з рук в руки. Кожна влада, яка її займала – в особі декількох солдат стукала у ворота і стверджувала, що на нашій покрівлі розміщається кулемет. ... Далі, українці були завжди впевнені, що на нашій покрівлі розміщується більшовицький кулемет, а більшовики – що український. Робили відповідно до цього обшуки, ходили по квартирах... іноді знаходили старі годинники чи кульок з мукою, які господарі не встигли сховати. І хоча ні годинники, ні кульок з мукою не стріляли, їх все ж таки конфіскували; правда цим ці обшуки закінчувалися.» Про що розповідає документі? Що спільного у діях вояків з обох сторін? Що відчували при цьому мешканці будинку? Яке враження справляють на вас ці події? |
Аналогічні події відбувалися в інших містах. Під час боїв населення ховалося у підвалах, в холоді і темноті. Магазини і базари були закриті; тому харчуватися тим, що мали вдома або здобули у місті ризикуючи власним життям. Український вчений В.Вернадський – свідок тогочасних подій писав у своєму щоденнику: «Пишу. Вдома всі сплять. А на вулиці – тріск кулемета. Людина звикає до всього…Як дивно – чути кулемет і не знати, що відбувається в місті? Ми живемо на околиці, в глухому провулку... Але завжди можуть і увірватися, і ми відчуваємо себе під владою розбійників. Полтава вся в нервовому настрої …Йдуть зіткнення більшовиків і з селянами. Знову відчуття повної влади всяких грабіжників. ….Живеш весь час, відчуваючи насильство.»
Отже, звичайний, повсякденний спосіб життя людей було зруйновано. Закони не діяли, так само як і владні інститути. В умовах загострення політичного протистояння настрої населення швидко радикалізувалися. Змінювалося ставлення людей до життя. Стали розповсюджуватися ілюзії, що побороти голод, убогість, отримати землю, краще житло можна силою зброї. Поступово посилювалися жорстокість, ненависть розчарування у можливостях національної демократії. Знецінювалося людське життя.
Чому був прийнятий і які положення вмістив ІІІ Універсал УЦР?
Якими були внутрішня та зовнішня політика УЦР в жовтні - листопаді 1917 р.?
Чим був викликаний ультиматум більшовицького уряду Центральній Раді?
За яких обставин та якими подіями розпочалася війна більшовиків із Центральною Радою?
Коли і як було проголошено радянську владу у Харкові?
Як відбувався похід більшовицьких військ на Київ?
Коли і за яких обставин відбувся бій під Крутами?
Яким був зміст IV Універсалу УЦР?
Які були настрої населення в умовах загострення політичного протистояння?
Проаналізуйте текст ІІІ Універсалу і складіть таблицю: які питання і яким чином передбачалось вирішувати. Чи погоджуєтесь ви з висновком авторів щодо змісту ІІІ Універсалу: “...він продемонстрував, що лідери Центральної Ради залишались під впливом стереотипів імперського російського центру і на той час виявились не готовими до проголошення самостійності України ” ? Поясніть свою думку.
Які події передували ультиматуму Раднаркому? Чи могла Центральна Рада виконати умови ультиматуму і залишитися при владі?
З яких причин відбулося загострення відносин між УНР та більшовицьким урядом Росії на початку грудня 1917 року? Аргументуйте свою думку фактами.
Якими були рішення та наслідки з’їздів Рад у Києві та Харкові? Порівняйте їх. Які висновки можна зробити? Про які процеси в українському суспільстві свідчили ці події?
Наскільки самостійними були дії українських більшовиків щодо встановлення радянської влади? Доведіть.
Чому, незважаючи на високий національний дух серед українського населення, Центральна Рада не змогла протистояти наступу більшовицьких військ?
Визначте свою особисту позицію: який з чотирьох Універсалів мав найбільше значення для подальшого розвитку України.