Проголошення ііі-го Універсалу. Київ, листопад 1917 р.
7(20) листопада Центральна Рада прийняла ІІІ Універсал, де проголошувалась Українська Народна Республіка (УНР) як автономна державна одиниця Російської республіки, але не під більшовицькою владою. Називаючи Україну народною республікою, Центральна Рада намагалась підкреслити демократизм молодої держави, сувереном якої виступав народ.
Герб і печатка унр
Звернімося до джерел З ІІІ Універсалу Української Центральної Ради. 7 (20) листопада 1917 р. ...Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не віддаляючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся влада …належить нам, Укра¬їнській Центральній Раді, і нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України... Однині на території Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств сільськогосподарського значення, а також на удільні, кабінетні та церковні землі – касується. Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада доручає Генеральному Секретареві по земельних справах негайно виробити Закон про те, як порядкувати … тими землями до Українських Установчих Зборів... На території Народної Республіки України від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці... Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права народу українського в Росії і по за Росією не було в замиренню порушено. Але до миру кожен громадянин Республіки України, … повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу... З тою метою приписуємо Генеральному Секретарству Судових Справ зробити всі заходи, упорядкувати судівництво і привести його до згоди з правними поняттями народу...Так само в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібраннів, союзів, страйків, недоторканості особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами... Якими були основні положення Універсалу? Чим його зміст відрізняється від І та ІІ Універсалів? Як ви думаєте, як поставилось до нього населення України? Чому? |
Таким чином, Універсал декларував широку програму соціально-економічних і політичних реформ. Важливе місце відводилось правам національних меншин. УЦР оголосила себе прихильником якнайшвидшого завершення світової війни, підписання ворогуючими сторонами мирного договору без анексій і контрибуцій. Універсал визначав територію УНР, до складу якої мали увійти: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Херсонщина, Катеринославщина і частина Таврії.
Документ відбивав настрої більшості українського населення і став важливою подією у житті українського суспільства, що знаменувала собою новий етап державно-національного будівництва в Україні на принципах демократизму. Водночас ІІІ Універсал продемонстрував, що лідери Центральної Ради залишались під впливом ідеологічних уявлень, що містилися в програмах українських соціалістичних партій, і на той час виявились не готовими до проголошення самостійності України.
Широке оприлюднення Універсалу відбулося 9(22) листопада у Києві на Софіївський площі. За словами очевидців, це було національне свято для всієї України.
Нова українська держава базувалась на демократичних засадах. Свідченням тому є закони та постанови, ухвалені Центральною Радою після прийняття ІІІ Універсалу. Так, 11(24) листопада було прийнято закон про вибори до українських Установчих зборів, які мали відбутися на основі рівного, загального, безпосереднього, таємного без різниці статі голосування. Результати виборів до Всеукраїнських установчих зборів, які відбулися у листопаді 1917 р., показали що українські національні партії одержали 75% голосів.
Водночас, оголосивши програму перебудови суспільства, уряд УНР не виявив послідовності в її реалізації. Всупереч положенням ІІІ Універсалу, Центральна Рада почала відмовлятись від негайного вирішення аграрного питання, оголосивши, що “... земельний лад на Україні, мають підтвердити і остаточно встановити українські Установчі збори ”. Така позиція українського уряду призвела до того, що заможні верства почали звинувачувати УЦР у тім, що вона проводить політику в інтересах бідноти, а біднота стверджувала, що влада підтримує тільки багатих.
Складною виявилась ситуація для молодої української держави і в галузі зовнішньої політики, насамперед у відносинах з Росією. З приходом до влади більшовиків ситуація не стала кращою, оскільки вони прагнули встановлення в Україні своєї влади. У відповідь на таке ставлення з боку більшовиків Центральна Рада звернулась до крайових урядів Дону, Кубані, Криму, Молдавії та Сибіру з пропозицією створити федерацію народів Росії. Вона намагалась взяти на свої плечі тягар перетворення Росії у федеративну державу.
Лідери Центральної Ради добивались визнання УНР від Антанти, але реальної підтримки так і не одержали.