Генерал о.Брусилов
У 1916 р. Галичина і Буковина знову стали ареною жорстоких боїв. Почався наступ російської армії під командуванням генерала О.Брусилова. Внаслідок багатомісячної битви чимало районів Галичини, особливо Тернопільщину, було зруйновано вщент, населення евакуйоване, господарство та майно – втрачені.
Не менше лиха приніс населенню Галичини і червневий наступ російських військ, які кинув на австро-угорський фронт О.Керенський у 1917 р. Ця авантюра не принесла перемоги її ініціаторам, навпаки, закінчилася повною поразкою російської армії, її відступом за річку Збруч.
Україна в Першій світовій війні (1916-1917 рр.)
28 травня 1916 р. росіяни перейшли в наступ по всій лінії фронту і захопили Чернівці. Протягом літа вони знов вийшли до карпатських перевалів, відвоювавши Буковину і більшу частину Галичини. Австро-Угорщина втратила в цих боях 1,5 млн. солдатів і офіцерів, понад 580 гармат, велику кількість військового спорядження. Новим випробуванням для легіону українських січових стрільців на цьому етапі війни стали бої за гору Лисоня на Тернопільщині, у вересні 1916 р. Австрійське командування припустилося тактичної помилки, намагаючись зупинити наступ росіян невеликими загонами січовиків, кидаючи їх у бій по черзі. В результаті січовики втратили понад дві третини особового складу. Залишки легіонерів були відведені на переформування.
У боях за Галичину. 1916 р.
У жовтні-листопаді 1916 р. легіонери вже брали участь у нових боях за Карпати. Але то вже були останні змагання з військами царської Росії, бо на неї вже насувалась революція 1917 р.
Бойовий шлях українських січових стрільців не тільки овіяний славою, а й щедро политий кров’ю. Важко знайти місцевість між Золотою Липою та Збручем, де б не було стрілецьких могил, на яких, поряд з прізвищами полеглих борців, були викарбувані призабуті вже написи, сумні й водночас горді: «Впав за волю України». Це було військо справжніх лицарів, бо не відомо жодного випадку, щоб січовики вбивали цивільних людей або полонених. Серед легіонерів були обдаровані митці, автори маршових, любовних, жартівливих пісень: ”Ой у лузі калина”, “Їхав козак на війноньку”, “Зажурились галичанки” та ін. Своєю боротьбою стрільці здобули чимало відзначень і похвал, викликали пошану й симпатії союзників, змусили рахуватись із собою навіть ворогів. Так, російське командування, характеризуючи УСС у секретній директиві, наголошувало, що це «відбірні війська, які називають себе українцями і мріють про відновлення самостійної України».
Поставивши своєю основною метою виборення української державності, Українські січові стрільці усвідомлювали, що реалізація цього потребує ретельної і цілеспрямованої підготовки. Тому в легіоні діяв ряд громадсько-освітніх та мистецьких структур, покликаних ознайомлювати стрільців, головним чином стрілецьких новобранців, з їхніми завданнями у війні, підвищувати освітній рівень, готувати до післявоєнної громадської діяльності. Насамперед слід відзначити бібліотеку, «етапну гімназію», а також Пресову Кватиру, у складі якої плідно працювали А.Баб'юк (М.Ірчан), А.Лотоцький, О.Назарук, Ю.Шкрумеляк, Л.Лепкий, М.Гайворонський, Р.Купчинський, О.Курилас та інші талановиті письменники, журналісти, композитори, актори, художники. Зусиллями митців налагоджено випуск альманаху «Червона Калина», сатиричних журналів «Самохотник», «Самопал», видано кілька книг тощо.
Вже з 1914 р. передова частина стрілецтва вела роз'яснювальну роботу серед українців у місцях свого постою, залучала їх до спільних маніфестацій, допомагала в створенні різноманітних національних інституцій, зокре¬ма, читалень, товариств «Просвіти», господарських осередків, організовувала курси ліквідації неграмотності тощо. Свідченням того, що Українські січові стрільці працювали і на перспективу, була їхня участь в організації та підтримці українського шкільництва. Зокрема, протягом 1916 - поч. 1917 рр. близько двох десятків стрільців під керівництвом сотника Д.Вітовського та четарів М.Саєвича і М.Гаврилка організували на Волині до 100 українських шкіл, працювали в них учителями і навіть видавали підручники для волинської дітвори. Важливе значення для поширення та пропаганди національно-державницьких поглядів мала й культурно-мистецька діяльність УСС. Нерідко саме завдяки стрілецьким пісням, музиці, виставам тощо українське населення того чи іншого краю вперше ознайомлювалося з ідеєю української державності, дізнавалося правду про свою минувшину, задумувалося над майбутнім.
Наприкінці 1916 р. наступальні можливості російських військ були вичерпані, і вони зупинились на лінії р.Стоход-Киселин-Золочев-Бережани-Галич-Станіслав-Ворохта. Взимку 1916-1917 рр. бойові дії набрали позиційного характеру.
На захопленій території було створене Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Ф.Треповим. На відміну від 1914-1915 років місцеве українське населення не піддавалося значному національному і релігійному гнобленню, але ставлення до нього було достатньо підозрілим. Вважалося, що вплив «мазепінщини» як і раніше залишається помітним.
Вже після повалення самодержавства, в березні 1917 року, тимчасовий уряд затвердив крайовим комісаром Галичини і Буковини Д.Дорошенка, який призначав на адміністративні посади українців, сприяв відродженню сільського і міського самоврядування, відкриттю кооперативів: національних шкіл, благодійних установ.
Покажіть на карті основні території західноукраїнських земель, які були охоплені воєнними діями в роки Першої світової війни та місця основних подій.
Які воєнні події розгорнулась на українських землях у 1914-1916 рр.?
Заповніть таблицю:
Воєнні дії на території України
Дата
Подія
Результат
Опишіть бойовий шлях легіону УСС. Які національні риси, притаманні українському народу, проявили його вояки? Поясніть свою думку.
Доповніть подані речення. а) Найбільш активні бойові дії в західноукраїнських землях в 1915 році розгорнулись за стратегічну висоту в ….– …. ….: б) …- ……втратила в цих боях 1,5 млн. солдатів і офіцерів, понад 580 гармат, велику кількість військового спорядження.
В якому становищі опинилося українське населення підчас перебування російських військ у Східній Галичині та Північній Буковині?
Яку політику проводили російський і австро-угорський уряди на західноукраїнських землях підчас Першої світової війни? Чому?
До яких наслідків мала призвести така політика урядів? Доведіть свою думу на основі відповідних фактів та свідчень.
Чим, на вашу думку, були вмотивовані здатність до самопожертви та героїзм, притаманні воякам легіону УСС в роки Першої світової війни? Обґрунтуйте свою думку.
Що принесла війна населенню українських земель?