Тема 9. Зміни у побуті, звичаях та духовному житті українців
Тема 9. Зміни у побуті, звичаях та духовному житті українців
Зміни у побуті та звичаях українців на початку ХХ ст.
Фізкультура і спорт. Діяльність товариств «Сокіл», «Січ»
Релігійне та церковне життя на початку століття
Основні терміни та поняття теми
Середній клас, міщани, побутове життя, звичаї, фізкультурні та спортивні організації
Які були характерні риси та зрушення у побутовому житті і звичаях українців на тлі модернізаційних процесів другої половини ХІХ ст.?
Яким було релігійне життя українців у другій половині ХІХ ст.?
1.Зміни у побуті та звичаях українців на початку ХХ ст.
Скористайтесь методом «дерево передбачень». Прочитавши текст, порівняйте ваші передбачення і думки авторів.
Перед читанням тексту складіть схему «дерево передбачень». Для цього, орієнтуючись на назву тексту, передбачте, які будуть елементи його змісту. Обґрунтуйте кожне зі своїх припущень. Зобразіть результати вашої роботи у вигляді дерева, де сама тема – це «стовбур дерева», «листочки» – це прогноз, «гілочки» – це аргументи, обґрунтування.
На початку ХХст. у побуті населення українських земель відбулися суттєві зміни. Вони були викликані стрімкою технологізацією виробництва та модернізаційними процесами, що охопили суспільство, насамперед урбанізацією, зміною ролі жінки, зростанням освіченості тощо. Зміни у побуті обумовили певні зрушення і в звичаях та традиціях українського населення. Такі процеси були характерні й для інших країн та народів за доби індустріалізації. Проте в Україні вони мали свої особливості (збереження патріархальності* у сімейних відносинах, прив’язаність до землі значної частини міщан та ін.). Спосіб життя окремих людей визначався їхніми матеріальними можливостями, рівнем освіти, культури, духовними потребами.
Нові риси побутової культури проявлялися насамперед у житті населення великих і середніх міст. На початку ХХ ст. почав швидко змінюватися зовнішній вигляд міст. Міська влада приділяла значну увагу благоустрою. Вулиці вимощувалися камінням, будувалися мережі водопостачання, каналізації, створювалися міські сади та парки.
Київ на початку хх ст.
Опишіть, як виглядає вулиця Києва.
Під час виборів до міської думи мешканці надавали підтримки, тим кандидатам які опікувалися покращенням побутових умов міщан. Так було й у Києві під час виборчої кампанії претендента на посаду міського голови Степана Сольського. Міщани знали його як інтелігентну добропорядну людину яка ставила інтереси громади понад усе. Коли його вперше обрали міським головою, виборці швидко побачили, як прикрашається і облаштовується місто: на вулицях з’явилось електричне освітлення, розбудовувалась мережа трамвайних ліній, розпочалось будівництво міського театру, упорядковувались набережні Дніпра, проводилось озеленення міста. Міщани обирали С.Сольського головою міської думи тричі підряд. Він не тільки сам багато робив для міста, а й заохочував до благодійництва і меценатства заможних людей.
Меценатство та благодійництво у цей період стало не тільки виявом чеснот та благородства, а й утверджувалось як новий звичай серед заможних та шляхетних людей.
Зокрема, відомий український підприємець Василь Симиренко фінансував журнали і газети Києва, створення хору Миколи Лисенка, матеріально підтримував існування українського гуртка у Київській семінарії тощо.
Великої слави зажили серед населення Наддніпрянщини своїм меценатством та благодійництвом родини підприємців Терещенків, Яхненків та ін. У західноукраїнських землях знаним меценатом був митрополит Андрей Шептицький
